Цей коефіцієнт є найбільш жорстким критерієм платоспроможності і ліквідності підприємства і показує, яку частину короткострокової заборгованості воно може погасити в поточний момент або найближчим часом. Теоретично достатнім вважається, якщо Каб. становить 0,2 – 0,35. Це означає, що на 20 – 35% підприємство може в поточний момент погасити всі свої короткострокові борги і платоспроможність вважається нормальною.

Для приватного підприємства «Аудит-експрес»розрахунок даних коефіцієнтів наведено в табл. 3.5.

Таблиця. 3.5.

Аналіз ліквідності (платоспроможності) приватного підприємства «Аудит-експрес»

Показник | Алгоритм | На початок року | На кінець року | Відхилення | Норматив

1. Коефіцієнт загальної ліквідності | 4,2 | 5,3 | 1,5- | 1,5 – 2,5

2. Коефіцієнт проміжної ліквідності | 4,1 | 5,6 | 1,5 | 0,6 – 2

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 0,01 | 0,005 | - 0,005 | 0,2 – 0,35

Як видно з табл. 3.5 коефіцієнт загальної ліквідності на протязі 2007р. Збільшився на 1,5, але значення цього коефіцієнта значно перевищує норматив, що може свідчити про порушення структури капіталу. За цим показником оцінюють ліквідність покупці.

Коефіцієнт проміжної ліквідності на протязі року також збільшився на 1,5, але значення цього показника також перевищує значно норматив. Цей показник цікавить банк, що дає підприємству кредит.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності на протязі року зменшився на 0,005. Значення цього коефіцієнту є значно меншим від нормативу, що є негативним для підприємства і означає, що підприємство може в даний момент погасити незначну частку короткострокової заборгованості 1% - на початок року і 0,5% - на кінець року. Цей показник найбільше цікавить постачальників.

Умовою життєдіяльності і основою стабільності стану підприємства в ринковій економіці виступає його стійкість. На стійкість підприємства впливає дуже багато факторів.

Фінансова стійкість – це такий стан фінансових ресурсів, при якому підприємство, вільно маневруючи грошовими коштами, здатне шляхом ефективного їх використання забезпечити безперервний процес виробничо – торговельної діяльності, а також затрати на його розширення і оновлення.

До числа найважливіших економічних проблем в умовах переходу до ринку є визначення меж фінансової стійкості підприємства. Недостатня фінансова стійкість може призвести до неплатоспроможності підприємства і відсутності у нього коштів для розвитку виробництва і взагалі діяльності господарюючого суб’єкта.

Надлишкова фінансова стійкість також негативно впливає на виробничо – торговельну діяльність, оскільки виступає гальмом її розвитку, збільшуючи затрати підприємства надлишковими запасами і резервами.

Отже, фінансова стійкість повинна характеризуватися таким станом фінансових ресурсів, який би відповідав вимогам ринку і водночас задовольняв потреби розвитку підприємства.

Серед показників фінансової стійкості доцільно розглянути такі:

1. Коефіцієнт фінансової автономії (незалежності) (Кавт.), який характеризує можливість підприємства виконати свої зовнішні зобов’язання за рахунок використання власних активів, його незалежність від позикових джерел. Визначається відношенням власних коштів підприємства до валюти балансу і розраховуються за формулою 3.4:

(3.4)

де ІП – І розділ пасиву балансу;

Б – валюта балансу.

Чим вище значення цього коефіцієнта, тим фінансово стійкіше, стабільніше та не залежніше від зовнішніх кредиторів підприємство. Критичне значення коефіцієнта автономії – 0,5.

2. Коефіцієнт фінансової залежності (Кзал.) є зворотнім коефіцієнту фінансової автономії (добуток цих коефіцієнтів дорівнює 1). Він характеризує частку залучених коштів у загальній сумі коштів фінансування. Коефіцієнт фінансової залежності розраховується за формулою 3.5:

(3.5)

Зростання цього показника в динаміці означає збільшення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства, а отже, і втрату фінансової незалежності. Якщо його значення знижується до одиниці, то це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство.

3. Коефіцієнт фінансового ризику (Кф.р.) показує співвідношення залучених коштів і власного капіталу. Розрахунок цього показника здійснюється за формулою 3.6:

(3.6)

де ІП, ІІП, ІІІП, IVП – відповідно І, ІІ, ІІІ, IV, V розділи пасиву балансу.

Цей коефіцієнт дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості. Він показує, скільки одиниць залучених коштів припадає на кожну одиницю власних. Зростання показника в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто про зниження фінансової стійкості, і навпаки. Оптимальне значення коефіцієнта Кф.р. 0,5. Критичне значення – 1.

4. Коефіцієнт фінансової стійкості (Кф.с.) визначається як частка від ділення власних коштів та довгострокових зобов’язань на валюту балансу. Нормативне значення 0,85 – 0,9. даний коефіцієнт розраховується за формулою3.7:

(3.7)

де ІП, ІІІП – відповідно І і ІІІ розділи пасиву балансу;

Б – валюта балансу.

5. Коефіцієнт маневреності власного капіталу (Кма.) (формула3.8) показує, яка частина власного оборотного капіталу перебуває в обороті, тобто в тій формі, що дозволяє вільно маневрувати цими коштами, а яка капіталізована. Коефіцієнт має бути досить високим, щоб забезпечити достатню гнучкість у використанні власних коштів підприємства.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу розраховується як частка власного оборотного капіталу підприємства і власних джерел фінансування:

(3.8)

де ІП, ІА – І розділ пасиву і відповідно І розділ активу балансу.

Значення цього показника може значно варіюватися в динаміці. Різке зростання цього коефіцієнта не може свідчити про нормальну діяльність підприємства. Це пов’язане з тим, що збільшення значення цього показника можливе або при зростанні власного оборотного капіталу, або при зменшенні власних джерел фінансування. У зв’язку з цим різке збільшення значення цього показника автоматично спричинить зменшення інших показників.

6. Коефіцієнт співвідношення чистих мобільних засобів до всіх мобільних засобів (Кспівв.) визначається діленням власних оборотних коштів на величину всіх оборотних активів. Цей коефіцієнт розраховується за формулою 3.9:

(3.9)

де ІП, ІА, ІІА – відповідно І розділ пасиву балансу і І, ІІ розділи активу балансу.

Розрахунок коефіцієнтів