У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


аудитором перевіряються і інші рядки. Якщо на підприємстві не здійснюється інвестиційна і фінансова діяльність та відсутні не грошові операції, заповнення Звіту зводиться до механічного перенесення сальдо відповідних рахунків до звітної форми.

Якщо підприємство здійснює різноманітну діяльність, практично не можливо врахувати всі не грошові операції за допомогою вибірки по рахунках без складання аналітичних таблиць і додаткових розрахунків. У зв’язку з цим при перевірці Звіту про рух грошових коштів слід використовувати відповідні таблиці.

Такі таблиці необхідно поділити на дві частини. В першій частині будуть аналізуватися статті бухгалтерського балансу, які змінюються протягом року. Для цього в таблицю заповнюють показники статей Балансу на початок і кінець звітного періоду, а також їх зміни за звітний період. Дані аналізують, за рахунок чого відбулися зміни показників.

Друга частина таблиці – це дещо змінена форма Звіту про рух грошових коштів, яка включає в себе рядки Звіту, за якими здійснювався рух грошових коштів.

Для того, щоб визначити обороти, отримані в результаті діяльності здійснення операційної, інвестиційної і фінансової діяльності, аудитору не потрібно робити вибірку по рахунках, а слід відобразити загальну зміну за рядками балансу, проаналізувати операції, що були пов”язані з не операційною діяльністю, усунути їх вплив на одержану зміну за рядком. Різницю між загальною зміною за рядком і зміною, яка відбулася у ході інвестиційної і фінансової діяльності, вважають такою, що виникла в результаті здійснення операційної діяльності, і переносять у частину ІІ робочої таблиці до розділу “Рух грошових коштів у результаті операційної діяльності”.

Щоб усунути вплив операцій, не пов’язаних з рухом грошових коштів, на зміну показників Балансу, потрібно врахувати такі операції:

1 ) Зміна запасів: внесення до статутного капіталу; витрати на капітальні вкладення; модернізацію необоротних активів і фінансових інвестицій; зміни викликані виправленням помилок минулих років; виплата дивідендів запасами; погашення зобов”язань з фінансової оренди запасами та ін;

2) зміна дебіторської заборгованості: погашення заборгованості в результаті одержання необоротних активів і фінансових інвестицій; зміни, викликані виправленням помилок минулих років та ін;

3) зміна поточних зобов”язань: погашення зобов”язань шляхом передачі кредитору необоротних активів фінансових інвестицій; зарахування внесків до капіталу; зміни, викликані виправленням помилок минулих років та ін;

4) зміна необоротних активів: зарахування внесків до капіталу; передача як внеску до статутного капіталу іншого підприємства та ін;

З тієї причини, що в Балансі в одному рядку мають бути відображені активи, зобов”язання і капітал, зміна яких була викликана як операційною, так і не операційною діяльністю, робочу таблицю можна складати шляхом перерахування в ній не рядків Балансу, а сальдо відповідних рахунків. При цьому, якщо заборгованості враховуються за видами діяльності, то зміна за статтями заборгованості, пов”язаної з інвестиційною та фінансовою діяльністю, буде відображена за відповідним рядком Звіту.

Якщо поділ за субрахунками не провадиться, здійснюється детальний аналіз кожного рядка балансу на предмет визнання причин його зміни за звітний період.

Отже, діями аудитора при перевірці Звіту про рух грошових коштів є :

перевірка наданого Звіту на арифметичну точність;

перевірка правильності класифікації статей Звіту;

узгодження показників Звіту про рух грошових коштів з показниками інших форм фінансового Звіту.

Зміст і форма Звіту про власний капітал і загальні вимоги до розкриття його статей визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 5 “Звіт про власний капітал”. Метою складання Звіту про власний капітал є розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду . [24,с.55]. В ході визначення Звіту про власний капітал аудитор повинен зосередити свою увагу на вивченні таких його граф:

1) Статутний капітал. При аудиторській перевірці змін в статутному капіталі аудитору необхідно враховувати наступне:

Збільшення статутного капіталу може здійснюватись:

а) в акціонерному товаристві: шляхом реєстрації додаткового випуску акцій, спрямування частин прибутку до статутного капіталу; за рахунок індексації основних фондів;

б) в інших підприємствах6 шляхом реєстрації внесків до статутного капіталу;

Зменшення статутного капіталу може здійснюватись:

а) в акціонерному товаристві: шляхом анулювання викуплених власних акцій, за рахунок номінальної вартості акцій;

б) в інших підприємствах: за рахунок виходу учасників або списання непокритих збитків.

Аналітичний облік статутного капіталу на підприємстві ведеться за видами, за кожним засновником (учасником, акціонером). Дані синтетичного обліку по рахунку 40 “Статутний капітал” мають відповідати даним аналітичного обліку, а кредитове сальдо по рахунку 40 “Статутний капітал” – розміру статутного капіталу, зафіксованому в установчих документах підприємства.

По графі “Статутний капітал” аудитор перевіряє своєчасність внесків до статутного капіталу відповідно до засновницьких документів підприємства, його збільшення, зміни неоплаченого капіталу в результаті збільшення або зменшення дебіторської заборгованості учасників за внесками до статутного капіталу та відображення операцій з капіталом в бухгалтерському обліку.

2) Аудит пайового капіталу. Збільшення пайового капіталу здійснюється шляхом реєстрації пайових внесків, а зменшення його відбувається при виході учасника.

Під час здійснення аудиту Звіту про власний капітал з’ясовують джерело формування пайового капіталу, порядок визначення розмірів пайових внесків та їх повернення пайовикам, принцип нарахування дивідендів та правильність відображення операцій з пайовим капіталом на рахунках бухгалтерського обліку.

Пайовий капітал формується за рахунок обов’язкових та додаткових пайових внесків, визначаються загальними зборами пайовиків із розрахунку потреби у власних оборотних коштах. У разі вибуття із членів підприємства та у разі його ліквідації обов’язкові пайові внески підлягають поверненню пайовикам. Строки повернення пайових внесків визначають з урахуванням фінансового стану та боргових зобов”язань підприємства.

Для забезпечення розвитку господарської діяльності підприємства можуть вноситися додаткові пайові внески пайовиками на добровільних засадах ці внески також підлягають повному або частковому поверненню згідно


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23