у комерційних банків. Для цього насамперед ви-значається середній річний відсоток, який фактично сплатило підприємство комерційному банку за звітний період, для зіставлен-ня з середнім позичковим відсотком, який можна вважати прий-нятним у конкретних умовах звітного періоду (з урахуванням середньоринкових норм доходності та інфляції). Таким чином визначається, якою мірою відсоткова політика комерційного банку, що з ним підприємство підтримує партнерські відносини, відповідає ринковій ситуації та інтересам підприємства. При цьому для визначення прий-нятного рівня відсоткової ставки за короткотерміновий кредит мож-на скористатися формулою, яка визначає межу вигідності залучення кредиту за існуючого рівня інфляції:
(3.2)
де Рпр - прийнятна для підприємства ставка річного відсотка за кредит;
r - нормальна відсоткова ставка за кредит у безінфляційній ситуації;
q - темп інфляції.
Нехай, за звітний рік підприємство при середньорічній заборгованості комерційному банку з короткотермінових кредитів на суму 1527 тис. грн. сплатило проценти за кредит на суму 419,5 тис. грн., що становить 27,5 відсотка річних. Прийнятний рівень відсотків за кредит у звітному році становив: 7 + 22,7 + 7 * 22,7 : 100 = 31,3 % (7 - середня нормальна річна відсоткова ставка за банківський кредит в оборотні кошти за безінфляційної ситуації, 22,7 - темп інфляції у звітному році у країні). Отже, можна зроби-ти висновок, що у звітному році підприємство формувало свої кре-дитні відносини з комерційним банком на вигідних для себе умовах.
Банківський короткотерміновий кредит, долучений до загально-го фонду оборотних коштів підприємства, разом із власними та інши-ми фінансовими ресурсами бере участь у створенні на підприємстві продукції, а отже, доданої вартості і прибутку. Аналізуючи ефек-тивність залучення банківських короткотермінових кредитів, мож-на обчислити, яка частка прибутку від реалізації продукції одержа-на підприємством за рахунок банківських позичок, і, зіставивши її зі сплаченими відсотками за кредит, робити висновки про, конкрет-ний зиск підприємства від залучення банківських короткотерміно-вих кредитів.
Якщо ж, за звітний рік завод металовиробів одержав прибуток від операційної діяльності на суму 6342 тис грн.; середньорічна сума власного і залученого капіталу, вкладеного в оборотні активи, - 10 375 тис. грн., у тому числі короткотермінові банківські кредити (середньорічна заборгованість) - 1527 тис. грн. Звідси прибуток на одну гривню оборотного капіталу в цілому становить 6342 : 10 375 = 0,612 грн. Прибуток на суму залучених кредитів - 935 тис. грн. (0,612 * 1527), після вирахування сплачених процентів він стано-вить 515,5 тис. грн. (935 - 419,5).
Для аналітичного висновку про доцільність і ефективність використання банківських кредитів можна одержаний розрахунко-вим шляхом результат (прибуток на використаний банківський кредит) скоригувати на співвідношення показників швидкості обо-роту кредиту й оборотного капіталу в цілому: якщо кредитні ресур-си обертаються швидше, ніж весь оборотний капітал, зиск від їх використання, природно, вищий, ніж розрахований у вищеописаний спосіб, і навпаки.
Аналіз ефективності отриманих і використаних довготермінових банківських кредитів на капітальні вкладення полягає у визначенні терміну, протягом якого досягається окупність прокредитованих ви-трат (включаючи проценти за кредит) за рахунок дисконтованого грошового потоку (тобто за рахунок прибутку за вирахуванням по-датку на прибуток плюс амортизаційні відрахування від вартості прокредитованого об'єкта основних засобів). Якщо цей термін відповідає термінові, встановленому за кредитною угодою з банком, або менший за нього, прокредитовані капітальні вкладення вважаються ефектив-ними.
Візьмемо для прикладу ситуацію, коли у січні звітного року підприємство отримало кредит комерцій-ного банку терміном на три роки в сумі 380 тис. грн. на придбання і монтаж механізованої лінії обробки деталей. Лінія введена в екс-плуатацію з 1 квітня звітного року. Завдяки впровадженню у вироб-ництво прокредитованого об'єкта загальна економія собівартості про-дукції за період з 1 квітня до 31 грудня звітного року (за рахунок скорочення витрат на оплату праці і нарахувань до державних цільо-вих фондів, економії металу та інших матеріальних витрат) станови-ла 290 тис. грн., нараховані амортизаційні відрахування за 9 місяців року - 42,8 тис. грн. Сплачено процентів за кредит за період січень - грудень - 96 тис. грн. Середньогалузева ставка дохідності у звітно-му році - 36 % (у розрахунку на 9 місяців - 27 %). Податкова ставка з податку на прибуток - 25 %. За цих умов додатковий грошо-вий потік за 9 місяців від впровадження прокредитованого об'єкта становить 290 * 0,7 - 96 + 42,8 = 149,8 тис. грн. Дисконтований грошовий потік (зіставний із сумою одержаного кредиту) за 9 місяців становить - 149,8 / (1 + 0,27) = 118,0 тис. грн., а у розрахунку на рік - 118,0 : 9 * 12 = 157,3 тис. грн. Це означає, що термін окупності прокредитованого об'єкта за рахунок додаткового грошо-вого потоку дорівнює 380 : 146,9 = 2,4 року, тобто кредит ефективний, підсумки роботи прокредитованого об'єкта за перші дев'ять місяців з моменту впровадження свідчать про те, що підприємство буде спро-можним повернути банкові борг раніше обумовленого строку.
Кредиторська заборгованість - тимчасово залучені суб'єктом у власнекористування грошові кошти, які підлягають поверненню юридичній або фізичній особі. Розрізняють нормальну (законну) і прострочену кредиторську заборгованість. Нормальна виникає у межах діючих термінів її сплати. Заборгованість, не погашена з настанням термінів сплати, є простроченою. У врегульованих ринкових системах з розвинутим господарським законодавством кредитор у разі невиконання позичальником у передбачені терміни своїх кредитних зобов'язань може подати на нього позови, в судовому порядку вимагати не лише повернення боргу, а й повного відшкодування збитків. У разі невиконання позичальником рішень суду про сплату заборгованості суд оголошує боржника неплатоспроможним і