розрахунок здійснюється, як правило, на дату балансу, або інший фіксований момент, що не може повною мірою говорити про дійсний стан ліквідності компанії. Це пов'язано з впливом безлічі різних (у тому числі і випадкових) обставин у якийсь визначений момент.

Усунути подібні "недоліки" у системі аналізу стану підприємства дозволяють:

у першому випадку - проведенням розрахунків з використанням більш дискретних значень (розподіл заборгованостей по місячних чи тижневих періодах).

в другому випадку - визначенням середньомісячних чи середньорічних значення коефіцієнта ліквідності й інших аналогічних показників.

Одним з найбільш оптимальних рамкових показників здорового стану підприємства можна назвати ситуацію, коли кредиторська заборгованість не перевищує дебіторську. При цьому дане не перевищення повинне бути досягнуте у відношенні як можна більш дискретного ряду значень (термінів): річна кредиторська заборгованість повинна бути не більше річної дебіторської, місячна і 5-ти денна кредиторська не більш відповідно місячної і 5-ти денної дебіторської і так далі.

Для того, щоб визначити ступінь залежності підприємства від кредиторської заборгованості необхідно розрахувати кілька наступних показників.

Коефіцієнт залежності підприємства від кредиторської заборгованості. Розраховується як відношення суми позикових засобів до загальної суми активів підприємства. Цей коефіцієнт дає уявлення про те, яка кількість активів підприємства сформовані за рахунок кредиторів. В ТзОВ «КГД-Буд» величина поточної заборгованості перевищує загальну вартість активів, тому даний коефіцієнт розраховувати не доцільно.

Коефіцієнт самофінансування підприємства. Розраховується, як відношення власного капіталу до залученого. Даний показник в ТзОВ «КГД-Буд» має від’мне значення через значний розмір непокритого збитку.

Баланс заборгованостей. Визначається як відношення суми кредиторської заборгованості до суми дебіторської заборгованості. Даний баланс варто складати з урахуванням термінів двох цих видів заборгованостей. При цьому бажаний рівень співвідношення багато в чому залежить від тієї стратегії, що прийнята на підприємстві (агресивна, консервативна чи помірна). В ТзОВ «КГД-Буд» даний показник на початок звітного періоду становить 2,6 (540,8 / 207,8), а на кінець – 3,5 (598,0 / 168,9), тобто кредиторська заборгованість перевищує дебіторську відповідно у 2,6 і 3,5 рази, до того ж співвідношення між даними величинами на кінець року стало ще більшим.

Описані вище економічні показники дають, в основному, кількісну оцінку кредиторської заборгованості. Для більш повного аналізу кредиторської заборгованості варто дати і якісну характеристику пасивів.

Коефіцієнт часу. Визначається як відношення середньозваженого показника терміну погашення кредиторської заборгованості до середньозваженого показника терміну оплати по дебіторській заборгованості. При цьому середній термін погашення кредиторської заборгованості необхідно утримувати на рівні не нижче, ніж ті усереднені терміни, що повинні дотримувати дебітори підприємства. У ТзОВ «КГД-Буд» даний коефіцієнт не розраховується за відсутності даних.

Коефіцієнт рентабельності кредиторської заборгованості. Визначається як відношення суми прибутку до суми кредиторської заборгованості, що відображена в балансі. Даний показник характеризує ефективність залучених засобів і його особливо доцільно аналізувати по періодах. При цьому повинна бути визначена залежність динаміки змін цього коефіцієнта від тих основних факторів, що вплинули на його ріст чи зниження (зміни термінів повернення, структури кредиторів, середніх розмірів і вартості кредиторської заборгованості ). Даний показник на базовому підприємстві не визначається, оскільки діяльність є збитковою.

Щодо аналізу поточних зобов’язань за розрахунками з бюджетом, то він поділяється на три види:

аналіз податкових звітів;

аналіз на відповідність вимогам;

аналіз господарської діяльності та правильності визначення податків та зборів.

Аналіз податкових звітів означає аналіз звітів суб’єкта з метою перевірки правильності їх складання у відповідності з визначеними критеріями, загальноприйнятими правилами ведення бухгалтерського обліку, чинному законодавству України.

Суть аналізу на відповідність вимогам полягає в тому, що при цьому здійснюється аналіз окремих видів будівельно-монтажних робіт або господарської діяльності суб’єкта з метою визначення їх відповідності до встановлених законів, інших нормативних актів, правил та процедур.

Аналіз господарської діяльності та правильності визначення податків та зборів полягає в систематичному аналізі господарської діяльності з певною метою, а саме для оцінки ефективності діяльності, правильності обчислення податків і зборів до бюджету, виявлення можливостей поліпшення облікової роботи у цій сфері, надання рекомендацій для поліпшення діяльності фірми. Цей аналіз можна назвати аналізом ефективності роботи або адміністративного контролю. Аналітик всебічно аналізує окремі види діяльності будівельної організації як в цілому, так і в розрізі окремих філій, відділів, секторів.

Вибір об’єкта аналізу полягає у встановленні першочерговості та стану економіки об’єкта перевірки. Аналітики вивчають плани виробничої і фінансово-господарської діяльності будівельної організації та виконання їх за підконтрольний період. Для цього як джерела інформації використовують виробничо-фінансовий план (бізнес-план) економічного і соціального розвитку, річну і періодичну бухгалтерську, податкову і статистичну звітність, акт попередньої перевірки та рішення по ній, документи тематичних перевірок, обстежень тощо.

В ході аналізу розрахунків будівельно-монтажної організації із бюджетом потрібно звернути увагу на наступні запитання:

якість ведення бухгалтерського обліку;

правильність обчислення бази оподаткування і застосування ставки податку;

своєчасне подання податкових звітів в податкові органи;

порядок застосування пільг по податку;

своєчасність сплати податків і зборів до державного і місцевого бюджетів.

Проведенню аналізу перевірки передує вивчення матеріалів попередньої аналітичної роботи, яка характеризує роботу і фінансовий стан платника податків.

На основі цієї інформації розробляється програма проведення аналізу, яка включає перелік основних запитань, на які треба звернути особливу увагу, а також визначити період, за який буде проведено аналіз.

Для аналізу податку на прибуток джерелами інформації є форма № 2 річного звіту, планові розрахунки, данні податкового і аналітичного обліку.

В програму аналізу розрахунків будівельної організації з бюджетом включають наступні питання:

правильність визначення планового прибутку і виручки від реалізації будівельно-монтажних робіт, матеріалів, послуг для нарахування авансових внесків в бюджет;

правильність відображення в бухгалтерському обліку і звітності фактичного