Проведення аудиту завжди супроводжується певним ризиком. Аудиторський ризик – це побоювання, що аудитор може висловити не цілком коректну думку про стан об'єкту аудиту. При проведенні аудиторської перевірки ризик аудитора може бути пов'язаний з видачею неправильного висновку по фінансових документах або висновку про правильність інформації, представленої у фінансових документах, коли вона насправді містить певного роду погрішності. Тому метою аудитора є визначення і використання необхідних і достатніх процедур аналітичної перевірки, що дозволяють звести до мінімуму ризик при її здійсненні.

Вивчивши систему внутрішньогосподарчого контролю, аудитор оцінює можливість виявлення помилок і попередження їх, а також відхилень від нормативів. Така оцінка включає застосування конкретних контрольних процедур, що знижують вірогідність того, що помилки і відхилення від норм можуть виникнути, дозволяють виявити їх і своєчасно усунути. Цю процедуру називають оцінкою ризику контролю. З певних причин аудитори України ще не володіють достатнім досвідом відносно оцінки аудиторської риски, що дає підставу скористатися моделлю оцінки ризику, які використовуються п'ятьма провідними аудиторськими фірмами світу. Орієнтовна модель аудиторської риски може бути представлена наступним алгоритмом:

DAR = IR x CR x DR (4.1)

де: DAR - прийнятний аудиторський ризик (Desired audit risk)

IR - внутрішньогосподарчий ризик (Inherent risk)

CR - ризик внутрішнього контролю (Control risk)

DR - ризик невиявлення (Detection risk).

Ступінь аудиторського ризику по представленій моделі грунтується на експертній оцінці аудитора. Для того, щоб визначити внутрішньогосподарчий ризик, скористаємося критеріями, приведеними в розгорненій системі оцінки ризику аудиту і бізнесу. Система знаходиться у стадії модернізації, але може дати математичне уявлення про рівень внутрішньої риски. Рівень внутрішньогосподарчого ризику для ТзОВ «КГД-Буд» 87,4 %. Ризик внутрішнього контролю полягає в оцінці системи внутрішнього контролю, що існує на підприємстві, що перевіряється, при цьому аудитор припускає можливість виявлення системи контролю допущених помилок, що існує на підприємстві, і способи їх запобігання. Аудиторський ризик може знизитися, якщо на підприємстві є ефективна система внутрішньогосподарчого контролю. При оцінці системи внутрішньогосподарчого контролю особлива увага приділяється трьом елементам системи: середовище контролю, облікова система, контрольні процедури. Для цього досліджують порядок обробки даних регістрів обліку і визначаються конкретні особи, що здійснюють внутрішній контроль. Рівень риски системи внутрішнього контролю визначається на підставі застосування тестів. Грунтуючись на попередній оцінці ризику контролю аудитор вибирає підхід до проведення перевірки. Для підприємств малого бізнесу, а також деяких середніх підприємств, попередня оцінка ризику контролю, як правило, буде максимальною. У зв'язку з цим в загальний план аудиту не потрібно буде включати тести системи внутрішнього контролю, а тести по суті повинні бути заплановані у великому об'ємі.

При аудиторській перевірці досліджуваного підприємства аудитор, оцінюючи заздалегідь програму аудиту, визначив, що ризик контролю — 95 %. Оскільки достатній рівень прийнятного аудиторського ризику повинен бути не більше 5 % (це означає, що при такому аудиторському ризику ні майновий, ні моральний збиток клієнтові і аудиторові (аудиторській фірмі) причинний не буде), то звідси ризик невиявлення визначається розрахунковим шляхом:

DR = DAR / IR x CR = 0,05 / 0,87 * 0,95 = 0,06

При цьому очевидно, що якщо максимальна величина DR = 6%, то необхідний ступінь упевненості в результатах роботи аудитора складе приблизно 94 %. Тому повинно бути протестовано не менше 94 % всій сукупності інформації клієнта, що стосується складання фінансової звітності.

Отже, у процесі контролю поточних зобов’язань підприємства насамперед перевіряється достовірність даних про операції, відображені у бухгалтерському балансі на звітну дату. Для цього використовується Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затверджене Кабінетом Міністрів України, та інші нормативні акти з питань обліку і звітності.

Для контролю використання оборотних коштів вивчають такі джерела інформації: Баланс (Ф.№1), „Звіт про фінансові результати та їх використання” (ф.№2), „Звіт про фінансово-майновий стан підприємства” (ф.№3).

Контроль поточних зобов’язань сприяє стабільності фінансового стану при ринкових відносинах, запобіганню нераціональному нагромадженню непотрібних сировини і продукції і підвищує відповідальність працівників за виробничу і комерційну діяльність підприємства.

Висновки до розділу 2

Отже, на основі аналізу фінансово-економічної діяльності ТзОВ «КГД-Буд» та дослідження організації обліку, контролю та аналізу поточних зобов'язань на даному підприємстві можна зробити наступні висновки:

1. Івано-Франківський обласний будівельно-монтажний трест було створено у 1944 р. Постановою Дер-жавного Комітету оборони СРСР та постановою Державно-го Народного комісаріату і ЦКВКП(б) «Про невідкладні за-ходи по відновленню господарства у районах, звільнених від німецьких окупантів», нака-зом Народного комісаріату з питань житлово-комунального будівництва УРСР. На базі тресту «Кгдпромбуд» у 1970 р. створено Івано-Франківське управління будівництва з безпо-середнім підпорядкуванням Мі-ністерству будівництва України, яке в 1985 р. перейменовано на трест «Кгдпромбуд». У 1991 р. трест реорганізовано в орендну фірму «КГД-Буд», а в 2001 р. – перейменовано на ТзОВ «КГД-Буд»

2. ТзОВ «КГД-Буд» є головним генеральним підрядником у Івано-Франківському регіоні. Здійснює будівництво об'єктів житла, охорони здо-ров'я, освіти, побутового обслуговування, комунального господарства, транспорту, промислових підприємств, культових споруд та інших об'єктів виробничого і невиробничого призначення.

3. Розмір статутного капіталу станом на 15.05.2008 р. складав 383 ,75 гривень (триста вісімдесят три тисячі чотириста вісімдесят дев'ять гривень 75 коп) та сплачений повністю.

4. Станом на 31.12.2007 року ТзОВ «КГД-Буд» мало наступні поточні зобов’язання: а) з бюджетом 673,9 тис грн.; б) зі страхування - 396,1 тис. грн.; в) з