Відповідно до П(С)БО 23 «Розкриття інформації щодо пов'язаних сторін», пов'язаними сторонами вважаються: [69]

підприємства, які перебувають під контролем або суттєвим впливом інших сторін;

підприємства і фізичні особи, які прямо або опосередковано здійснюють контроль над підприємством або суттєво впливають на його діяльність, а також близькі члени родини такої фізичної особи.

Перелік пов'язаних сторін визначається підприємством, враховуючи сутність відносин, а не лише юридичну форму (превалювання сутності над формою). Відносини між пов'язаними сторонами – це, зокрема, відносини:

материнського (холдингового) і його дочірніх підприємств;

спільного підприємства і контрольних учасників спільної діяльності;

підприємства-інвестора та його асоційованих підприємств;

підприємства і фізичних осіб, які здійснюють контроль або мають суттєвий вплив на це підприємство, а також відносини цього підприємства з близькими членами родини кожної такої фізичної особи;

підприємства і його керівника та інших осіб, які належать до провідного управлінського персоналу підприємства, а також близьких членів родини таких осіб. [69]

Операції пов'язаних сторін – передача активів або зобов'язань однією пов'язаною стороною іншими пов'язаними сторонами.

До операцій пов'язаних сторін, зокрема, належать:

придбання або продаж готової продукції (товарів, робіт, послуг);

придбання або продаж інших активів;

операції за агентськими угодами;

орендні операції;

операції за ліцензійними угодами (передача об'єктів промислової власності та ін.);

фінансові операції;

надання та отримання гарантій і застав;

операції з провідним управлінським персоналом і його близькими членами родини. [69]

Внутрішньовідомчі розрахунки охоплюють розрахунки з виробничими одиницями і господарствами, виділеними на окремий баланс, за взаємним відпуском матеріальних цінностей; реалізацією продукції, робіт, послуг; передачею витрат загально управлінської діяльності; виплатою заробітної плати працівникам цих господарств.

Поточні зобов'язання з внутрішніх розрахунків відображають у Балансі за сумою погашення в IV розділі пасиву «Поточні зобов'язання» за рядком «Поточні зобов'язання із внутрішніх розрахунків».

1.3 Відображеннях даних про зобов'язання в облікових регістрах та розкриття інформації у фінансовій звітності

Облік зобов'язань — одне з найбільш поширених питань, з якими зустрічаються в ході своєї діяльності як бухгалтери-практики, так і менеджери, яким необхідна Щоденна інформація про заборгованість підприємства.

Дані бухгалтерського обліку не лише описують процеси, що вже
здійснились, дають інформацію для їх аналізу, але й є підґрунтям для
моделювання ситуацій, можливих в майбутньому.

Приймаючи рішення, керівник повинен думати про його наслідки,
основою для чого є бухгалтерські дані. Вся суть цього завдання полягає в тому, що від ситуації, що склалася, необхідно перейти до бажаної.

Облік розрахункових операцій, виконує роль терезів, на яких
зважуються матеріально-грошові відносини підприємства з іншими
суб'єктами. Розрахунки — це місток, через який нові активи потрапляють на
баланс підприємства, щоб стати його власністю.

Основними завданнями організації бухгалтерського обліку зобов'язань є:

чітке документування розрахунків;

своєчасна та повна реєстрація даних первинного обліку в регістрах;

правдиве відображення інформації щодо зобов'язань в звітності та примітках до неї. [22, с.160]

Крім того, кожен елемент зобов'язань має свої специфічні завдання організації обліку.

Організація обліку розрахунків з банком повинна забезпечити контроль за одержанням та своєчасним погашенням позик банків.

Організація обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками повинна забезпечити своєчасну перевірку розрахунків з постачальниками і підрядниками та попередження прострочення кредиторської заборгованості. Безнадійній кредиторській заборгованості слід приділити особливу увагу при організації бухгалтерського обліку зобов'язань (при закінченні терміну позовної давності, банкрутстві чи ліквідації підприємства, виникненні форс-мажорних обставин).

Кредиторська заборгованість, по якій минув строк позовної давності, відноситься до доходу звітного періоду в першому наступному місяці після пройденого строку позовної давності (при розрахунках між підприємствами недержавної форми власності). [22, с.160]

Рис.1.5 Рахунки обліку поточних зобов'язань [22, с.165]

Основним завданням організації обліку розрахунків за податками, платежами та за страхуванням є забезпечення правильного та своєчасного нарахування податків.

Організація обліку іншої кредиторської заборгованості повинна забезпечити: своєчасну перевірку розрахунків з різними кредиторами; додержання строків розрахунків; віднесення доходів на звітний період.

Етапи організації бухгалтерського обліку тісно пов'язані між собою та повністю залежать від якості первинних даних, відображених в документах.

Для узагальнення інформації про наявність та погашення поточних зобов'язань підприємства призначено балансові рахунки 6 класу Плану рахунків (рис.1.5), характеристику яких наведено в додатку А, та позабалансові рахунки, характеристику яких та порядок використання наведено в додатку Б.

До більшості рахунків обліку поточних зобов'язань Планом рахунків передбачено відкриття субрахунків, що деталізують об'єкти обліку (Додаток Б).

Однак, за допомогою даних лише синтетичного обліку неможливо контролювати наявність та погашення кожного виду зобов'язань. Для одержання деталізованої інформації, необхідної для управління зобов'язаннями за їх окремими видами, до окремих рахунків синтетичного обліку та субрахунків відкривають рахунки аналітичного обліку.

Для обліку зобов'язань застосовуються Журнали 2, 3, 5 (5А)2 та аналітичні відомості до них (рис. 1.6).

Структуру Журналів 2 та 3 наведено на рис.1.7

Аналітичні дані до рахунків 50 «Довгострокові позики» та 60 «Короткострокові позики» в розділі III Журналу 2 наводяться в розрізах виду позики (кредиту), позикодавців (банків), строків погашення позик (кредитів) з відображенням сальдо на початок та кінець місяця, оборотів за місяць та нарахованих відсотків за користування позиками за звітний період та з початку року (Додаток В).

Аналітичний облік поточних зобов'язань на підприємстві може вестися в наступних розрізах (табл.1.4).

Таблиця 1.4

Аналітичний облік поточних зобов'язань [58, с.315]

Шифр рахунку | Назва рахунку | Аналітичний облік

60 | Короткострокові позики | За позикодавцями (банками) в розрізі кожного кредиту (позики) окремо та за строками їх погашення

61 | Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями |

За кредиторами та видами заборгованості

62 | Короткострокові векселі видані | За кожним виданим векселем та за строками їх погашення

63 | Розрахунки з постачальниками та підрядниками | В розрізі країн за кожним постачальником та