Курсовий проект

з дисципліни

“ Організація бухгалтерського обліку”

ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ І. Теоретична частина

Теоретичні основи організації бухгалтерського обліку на підприємстві

Законодавчо-нормативне регулювання бухгалтерського обліку

Організація обліку нематеріальних активів

Організація бухгалтерського контролю

Розділ ІІ. Практична частина

Облік надходження, експлуатації та вибуття нематеріальних активів (НА). Облік довгострокових фінансових інвестицій, облігацій та акцій

ВИСНОВОКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ | 4

6

6

9

13

21

32

32

88

89

ВСТУП

3 переходом до ринкової економіки і ускладненням господарських зв'язків зростають вимоги до, управління економікою. Прийняття обґрунтованих управлінських рішень і забезпечення їх реалізації неможливе без раціональної організації всієї економічної інформації на основі використання сучасної обчислювальної техніки. Рівень управління економікою підприємств і об'єднань значною мірою залежить від повноти, обґрунтованості і достовірності інформації, яка міститься в бухгалтерському обліку і звітності. Від того, як організовано бухгалтерський облік на підприємстві, як він виконує свої контрольні функції, значною мірою залежить рівень економічної роботи. Чим раціональніше організовано бухгалтерський облік у господарстві, чим менше він потребує затрат праці облікових працівників, тим більше залишається у них часу для аналізу і контролю.

Раціональною вважають таку організацію, за якої облік може найбільш успішно виконувати поставлені перед ним завдання при найменших затратах засобів і праці.

Основними передумовами раціональної організації обліку на підприємстві є:

вивчення структури, особливостей технології й організації виробництва;

вивчення характеру й обсягу необхідної інформації;

вивчення законодавчих і нормативних актів щодо обліку і звітності;

встановлення облікових взаємовідносин бухгалтерії з оперативно відокремленими підрозділами підприємства.

Недоліки в організації бухгалтерського обліку викликають відставання обліку, затримання подання звітних даних та іншої інформації. Наявність великих розривів в часі між моментом одержання обліково-економічної інформації і моментом її використання перешкоджає підвищенню економічної ефективності діяльності підприємств. Недоліки в організації обліку призводять до його заплутаності, створення умов для розкрадання матеріальних цінностей та інших зловживань, збільшення витрат на утримання облікового персоналу.

За час свого існування, практика організації обліку зуміла досягти значних результатів: вона нагромадила певний досвід, виробила свої методи, вивела і встановила правила організації, закріпила їх на досвіді і чисто практичною діяльністю довела право на своє існування.

В наведеному курсовому проекті розглянуто законодавчо-нормативне регулювання бухгалтерського обліку; аспекти організації облікової політики підприємства, ведення документообігу, організації роботи облікового апарату; організація обліку нематеріальних активів, організація бухгалтерського контролю, облік надходження, експлуатації та вибуття нематеріальних активів, облік довгострокових фінансових інвестицій, облігацій та акцій.

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

Теоретичні основи організації бухгалтерського обліку на підприємстві

При організації бухгалтерського обліку на підприємстві слід приділити значну увагу організації облікової політики, веденню документообігу та організації роботи облікового апарату.

Облікова політика – це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності, тобто це вибір самим підприємством певних і конкретних методик, форми і техніки ведення бухгалтерського обліку, виходячи з діючих нормативних актів і особливостей діяльності підприємства.

Формування облікової політики підприємства здійснюється головним бухгалтером і затверджується наказом або розпорядженням керівника.

Облікова політика, як складова частина фінансової звітності повинна розроблятися кожним підприємством, що зареєстроване у встановленому законодавством порядку. Основна мета облікової політики – забезпечити одержання достовірної інформації про майновий і фінансовий стан підприємства, результати його діяльності, необхідні для всіх користувачів фінансової звітності з метою прийняття відповідних рішень.

Підприємство самостійно визначає свою облікову політику і вибирає форму ведення бухгалтерського обліку з дотриманням принципів встановлених законодавством.

Ступінь свободи підприємства у формуванні облікової політики обмежений державною регламентацією бухгалтерського обліку, яка надана переліком методик і облікових процедур, серед яких однак припустимі альтернативні варіанти. Вона визначається можливістю вибору конкретних способів оцінки, калькуляції, переліку бухгалтерських рахунків тощо. Отже, облікова політика підприємства – це не просто сукупність способів ведення обліку, обраних відповідно до умов господарювання, але й вибір методики обліку, яка надає можливість використовувати різні варіанти відображення фактів господарського життя в обліку (залежно від поставлених цілей). Іншими словами, облікову політику в широкому розумінні можна визначити як управління обліком, а у вузькому – як сукупність способів ведення обліку (вибір підприємством конкретних методик ведення обліку).

Облікова політика підприємства висвітлюється в Наказі про облікову політику. Наказ про облікову політику містить перелік всіх пунктів прийнятої на звітний рік облікової політики. Бажано за кожним пунктом наводити його нормативне обґрунтування (зазначати, на підставі якого нормативного документа прийняте те чи інше положення про облікову політику).

Облікова політика є сукупністю конкретних елементів організації бухгалтерського обліку, які визначаються підприємством на підставі загальноприйнятих правил.

До елементів облікової політики належать:

1. Теорія. Включає принципи обліку, законодавчі акти, наукові положення конструювання підсистем обліку. Основним змістом цього розділу є визначення теоретичних основ бухгалтерського обліку (предмет, методи, правила складання документів, регістрів, звітності), положення та нормативні акти з питань організації обліку в Україні.

2. Методологія. Включає принципи та правила отримання, обробки, фіксації, передачі інформації, оцінки, ведення рахунків, критеріїв розмежування основних засобів та МШП, нарахування амортизації і зносу, обліку ремонтів, оцінки запасів та готової продукції, списання витрат майбутніх періодів, визначення обсягу реалізації продукції, обліку та розподілу накладних витрат і включення їх до собівартості, утворення статутного (акціонерного, додаткового, резервного) капіталу, фондів спеціального призначення тощо.

3. Технологія. Передбачає використання таких елементів, як:

План рахунків бухгалтерського обліку;

форми бухгалтерського обліку;

документообіг;

організація внутрішнього контролю;порядок складання регістрів обліку та форм звітності;

проведення інвентаризації майна та зобов’язань.

4. Організація. Визначає структуру бухгалтерії (централізовану чи децентралізовану систему обробки інформації), розробку інструкцій, внутрішніх стандартів, спосіб ведення обліку, взаємодію бухгалтерії з управлінськими службами та інші аспекти діяльності облікового апарату.

Під документообігом розуміють організовану систему створення, перевірки та обробки первинних документів в бухгалтерському обліку від