За дебетом рахунку 154 збирають всі витрати, які складають первісну вартість нематеріального активу, в кориспонденції з кредитом рахунків, які відображають прямі матеріальні витрати (рахунки класу 2), а також рахунків розрахунків (66, 68, 37 тощо).

За кредитом рахунку 154 здійснюється списання в дебет 12 – на суму первісної вартості оприбуткованого обєкта нематеріальних активів.

Таблиця 1

Кореспонденція рахунків

№ з/п | Зміст господарської операції | Кориспонденція рахунків

Дебет | Кредит

1 | Відображено витрати на придбання програми | 154 | 631

2 | Відображено суму податкового кредиту з ПДВ | 641 | 631

3 | Відображено витрати на встановлення програми | 154 | 631

4 | Відображено суму податкового кредиту з ПДВ | 641 | 631

5 | Оприбутковано вартість нематеріального активу | 125 | 154

6 | Оплачено рахунки постачальникам | 631 | 311

Нематеріальні активи, що виготовляються власними силами підприємства, відображаються в обліку лише в тому разі, якщо підприємство має намір, технічну можливість та ресурси для доведення нематеріального активу до стану, у якому він придатний для реалізації або використання, можливість отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання нематеріального активу, інформацію для достовірного визначення витрат, пов’язаних з розробкою нематеріального активу.

Якщо нематеріальні активи перестають відповідати цим критеріям, то всі витрати, які були понесенні у зв’язку з їх придбанням чи створенням, визнаються як витрати звітного періоду, протягом якого вони були здійснені без визнання їх в майбутньому нематеріальними активами.

Не визнаються активом, а підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені:

витрати на дослідження;

витрати на підготовку та перепідготовку кадрів;

витрати на рекламу та просування продукції на ринку;

витрати на створення, реорганізацію та переміщення підприємства або його частини;

витрати на підвищення ділової репутації підприємства, вартість видань.

Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Первісна вартість складається з ціни (вартості) придбання (крім отриманих торгових знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов’язаних із придбанням такого нематеріального активу та доведенням його до стану, в якому він придатний для використання за призначенням.

Не включається до первісної вартості нематеріальних активів витрати на сплату відсотків за кредит, використаний повністю або частково на придбання (створення) таких нематеріальних активів.

Якщо нематеріальний актив отриманий на виконання бартерної угоди в обмін на подібний актив, його первісна вартість дорівнює:

залишковій вартості переданого нематеріального активу;

якщо залишкова вартість переданого об’єкта нематеріальних активів перевищує його справедливу вартість, то первісну вартість нематеріального активу, отриманого в обмін на подібний об’єкт, є його справедлива вартість.

У випадку придбання нематеріального активу в обмін на неподібний об’єкт (будь-які інші товари або послуги) його первісна вартість дорівнює справедливій вартості переданого нематеріального активу, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів або їх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну.

Після зарахування об’єкта нематеріальних активів на баланс підприємства передбачені випадки збільшення їх первісної (балансової) вартості:

здійснення витрат, пов’язаних з удосконаленням таких нематеріальних активів і підвищенням їх можливостей та строку використання, які сприятимуть збільшенню первинно очікуваних майбутніх економічних вигод;

проведення до оцінки балансової вартості об’єктів нематеріальних активів.

Витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта нематеріальних активів у придатному для використання стані та одержання первісно визначеного розміру економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат звітного періоду.

У бухгалтерському обліку витрати на ремонт та витрати на поліпшення нематеріальних активів розмежовані за економічним змістом.

Так як особливою ознакою нематеріальних активів є відсутність матеріальної форми, важливе значення набуває документ, що ідентифікує, тобто підтверджує існування об’єкту нематеріальних активів. Так, наприклад, право користування землею приймається на облік на підставі оформленої відповідно до чинного законодавства документації, що підтверджує право підприємства на земельну ділянку. Право на винахід, корисні моделі, промислові зразки підтверджується відповідними патентами та ліцензійними договорами. Що ж стосується ноу-хау, то підприємство повинно мати повний вербальний або винахідний опис. Підтвердженням права на товарний знак є свідоцтво або договір уступки, зареєстрований належним чином. Геологічна та інша інформація про надра подається у вигляді геологічних звітів, карт та інших матеріалів.

Документальне оформлення в обліку і надходження нематеріальних активів залежить від того, створені вони силами підприємства або придбані у інших юридичних чи фізичних осіб.

Якщо нематеріальні активи придбані у інших осіб факт передачі підприємству прав на них повинен підтверджуватися договором передачі прав, до якого додаються акти приймання-передачі матеріальних носіїв, які містять об’єкти інформації.

Якщо нематеріальні активи розроблені своїми працівниками або сторонніми спеціалістами, які залучались по договору підряду, то право власності повинно підтверджуватись документами, які свідчать про проведення і завершення робіт по створенню даного об’єкта нематеріальних активів. Це можуть бути акти приймання-здачі результатів робіт або акти передачі виконуваних замовлень.

Права на ноу-хау виділені в особливу групу нематеріальних активів. Для того, щоб можна було враховувати ноу-хау як об’єкти нематеріальних активів, необхідна наявність наступних первинних документів:

документів, що підтверджують факт створення цих активів, наприклад кошториси витрат;

актів приймання-передачі для обліку ведення об’єктів в експлуатацію;

положення (інструкції) про службові і комерційні таємниці;

наказів про віднесення конкретних об’єктів до ноу-хау;

протоколів визначення строків корисного використання об’єктів ноу-хау.

Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється протягом терміну їх корисного використання. Цей термін встановлюється підприємством самостійно, але не більше 20 років. Підприємство при визначенні терміну корисного використання нематеріальних активів враховує:

строки корисного використання цього активу підприємством;

науково-технічний прогрес;

зміну попиту на продукцію, товари, роботи, послуги, які виробляються за допомогою цього