юридичні чи інші обмеження на його використання;

інші.

Метод амортизації нематеріальних активів обирається підприємством самостійно виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод.

Якщо умови отримання майбутніх економічних вигод визначити неможливо, то застосовується метод рівномірного нарахування амортизації.

Термін корисного використання нематеріальних активів та метод амортизації підлягає перегляду в кінці звітного періоду, якщо в наступному періоді очікуються суттєві зміни цього терміну порівняно із його первісною вартістю.

Амортизаційні відрахування по нематеріальних активах відображаються в бухгалтерському обліку того звітного періоду, до якого вони відносяться, і нараховуються незалежно від результатів діяльності підприємства в звітному періоді.

Зміна методу нарахування амортизації нематеріальних активів відображається як зміна облікової політики відповідно до П(С)БО 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах".

Вибуття нематеріальних активів може бути пов’язано з: неможливістю отримання надалі економічних вигод від його використання, безпосередньої передачі, продажу тощо.

Операції зі списання нематеріального активу у зв’язку з неможливістю його подальшого використання не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Одним з шляхів контролю за збереженням об’єктів нематеріальних активів є проведення своєчасної і правильної інвентаризації. При інвентаризації нематеріальних активів перевіряється наявність відповідних первинних бухгалтерських і юридичних документів, необхідних для ведення обліку, і правильність документального оформлення об’єктів.

При інвентаризації нематеріальних активів необхідно перевірити наступне:

документальне оформлення нематеріальних активів;

наявність документів, які підтверджують права на нематеріальні активи, тобто є об’єктом власності підприємства, чи підприємство володіє лише правом на їх використання;

строк володіння правами та інші документально підтверджені умови закріплення прав власності чи прав на використання даних об’єктів;

порядок оформлення режиму службової і комерційної таємниці щодо нематеріальних активів групи ноу-хау;

правильність нарахування амортизації.

Отже, раціональна організація бухгалтерського обліку нематеріальних активів залежить, передусім, від визначення терміну корисного використання, методу нарахування амортизації, а також від інших факторів, які зазначаються в наказі про облікову політику підприємства.

1.4. Організація бухгалтерського контролю

Для закріплення виробничої дисципліни, виявлення центру відповідальності за ті чи інші події у виробництві, забезпечення достовірності інформації, доцільності, правильності, законності господарських операцій, повноти і своєчасності відображення їх в обліку, якісного виявлення відхилень, що виникають в ході виробництва, та їх характеристики необхідне здійснення внутрішнього бухгалтерського контролю.

Внутрішній бухгалтерський контроль є однією із складових внутрішньогосподарського контролю, який охоплює всі сфери виробничо-господарської діяльності підприємства, всі стадії відтворення – постачання, виробництво, збут готової продукції і всі види діяльності підприємства, пов’язані з господарським процесом.

Забезпечення достовірності даних в процесі обліку – безпосереднє завдання внутрішньогосподарського контролю, яке реалізується в декількох аспектах: у відносинах між учасниками виробництва по формуванню первинних даних про господарські операції і стан виробничих ресурсів; у відносинах по забезпеченню збереження і достовірності інформації при її обробці, узагальненні і класифікації бухгалтерською службою підприємства.

Мета контролю співпадає з метою всієї господарської діяльності, з ціллю виробництва та управління.

Організація та проведення внутрішнього фінансово-бухгалтерського контролю є одним з основних обов’язків головного бухгалтера підприємства. Таких контроль головний бухгалтер здійснює особисто, або через підпорядкованих йому бухгалтерів, а також працівників структурних підрозділів підприємства або відділів бухгалтерської служби, які виконують функції бухгалтерів-ревізорів.

Організація та здійснення поточного бухгалтерського контролю залежить від обсягу виробничої діяльності підприємств, наявності в них виробничих одиниць та їх територіальної роз’єднаності.

Внутрішній контроль в цілому є компетенцією бухгалтерії, він охоплює функції та методи, за допомогою яких процеси загального документування, бухгалтерського обліку і калькулювання, а також їх виконання, перевірка та ведення повинні бути скоординовані так, щоб керівництво підприємства могло повністю покладатись на бухгалтерські дані, як точний (детальний), правдивий та оперативний сигнал визнання бухгалтерського обліку, як досконалого інструменту збереження майна і контролю за виконанням поставленого завдання.

Найважливішою відмінною якістю бухгалтерського контролю є забезпечення юридичної доказовості результатів контролю.

Здійснення бухгалтерського контролю дозволяє розв’язати поставлені завдання, а також сприяє вирішенню цілого ряду найбільш загальних або часткових завдань, серед яких: сприяння досягненню цілей господарюючого об’єкта; попередження зривів в роботі; виявлення невикористаних ресурсів; попередження нераціональних витрат і безгосподарності; виявлення сутності господарських операцій; попередження не протизаконних дій і втрат; прийняття коректуючи заходів; виявлення реальності фактичного стану об’єкту; виявлення результатів управлінських взаємодій; визначення відповідності господарського процесу управлінським рішенням, виявлення ступеня реалізації управлінських рішень.

Організація та здійснення поточного бухгалтерського контролю за господарсько-фінансовою діяльністю дають змогу підвищити контрольні функції бухгалтерського обліку.

Для вирішення основних завдань контролю необхідне організаційне, технічне, економічне, юридичне та обліково-аналітичне забезпечення контрольної діяльності.

Організаційне забезпечення контролю пов’язане з упорядкуванням взаємовідносин між працівниками, службами з приводу контролю, упорядкуванням організації виробництва для забезпечення реалізації ефективних форм і методів контролю.

Технічне забезпечення контрольної діяльності пов’язане з відповідними технічними засобами для виміру, підрахунку, зважування, обміру тощо. Без кількісної характеристики об’єкту контролю неможливе здійснення контролю. Від ступеня надійності і точності технічних засобів контролю залежить і його результати.

Економічне забезпечення контролю пов’язане зі створенням економічної зацікавленості в проведенні контролю. Зацікавленість в проведенні контрольної діяльності виникає в тому випадку, коли результати контролю безпосередньо пов’язані з оцінкою діяльності даного працівника, колективу і відповідно до їх стимулювання.

Юридичне забезпечення контролю пов’язане з вибором форм, методів і процедур контролю, які забезпечують повноцінну доказовість результатів контролю, одночасність у визначенні вини робітників, колективів в небажаних відхиленнях, пов’язано з встановленням прав і обов’язків при здійсненні контролю і області контролю.

Обліково-аналітичне забезпечення контролю пов’язане зі створенням системи первинного і зведеного обліку та аналізу.

Надання працівнику або колективу прав та обов’язків обов’язково повинно супроводжуватись їх повною відповідальністю за його результати в тому ступені, в якому технічно або організаційно забезпечуються умови і результати контролю.

До важливих умов контролю необхідно віднести організаційну і технічну можливість