Інформація, яка фіксується в обліку, зокрема в первинних документах, повинна пройти контрольну обробку, тобто повинна бути перевірена і підтверджена не тільки працівником, який подає результати своєї праці іншому, але і працівником, що приймає результати праці попереднього для наступної обробки. Якщо окремі працівники поставлені в умови економічної відповідальності за результати своєї праці, вони одночасно зацікавлені і в перевірці результатів діяльності інших працівників або колективів для фіксування різних відхилень по факторах і причинах, які від них не залежать, оскільки в протилежному випадку приймають відповідальність за їх наслідки на себе.

В найбільш загальному вигляді об'єкт контролю включає ресурси, господарські процеси та їх результати. При цьому під об'єктом контролю розуміють все те, на що направлена контрольна діяльність суб'єкта контролю. Так об'єктами бухгалтерського контролю є дії, події, господарські операції, діяльність центрів відповідальності.

Суб'єкт контролю – активно діюча особа, яка володіє відповідними можливостями та правами і використовує для контролю як технічні, так й інші засоби.

На невеликих підприємствах функції поточного бухгалтерського контролю виконує безпосередньо головний бухгалтер. У виробничих об'єднаннях, які мають у своєму складі виробничі одиниці та підрозділи, ці функції головний бухгалтер покладає на більш кваліфікованих працівників бухгалтерії, які виконують їх під його керівництвом. Функції поточного бухгалтерського контролю та аналізу передбачені положеннями підрозділів бухгалтерій, а також службовими обов'язками працівників апарату бухгалтерії.

Бухгалтерський контроль за часом проведення поділяється на попередній, поточний і наступний.

Оперативний контроль проводиться безпосередньо в ході здійснення господарської діяльності, як правило, або в момент здійснення господарських операцій, або безпосередньо після їх завершення. Оперативний контроль наближений до тих подій, які контролюються, що істотно підвищує надійність і достовірність інформації, що отримується в результаті контролю.

Наступний і поточний види контролю проводяться після того, як відбулися ті господарські операції або події, які контролюються. Тому інформація для такого контролю, з однієї сторони, дещо більш обмежена, ніж при оперативному контролі, а з іншої сторони, носить більш цільний і узагальнений характер, що не менш важливо в управлінні виробництвом.

Попередній контроль здійснюється до початку операції або процесу виробництва і застосовується, зокрема, для підтвердження доцільності (законності) господарської операції (або управлінського рішення) до моменту його реалізації.

Проміжний контроль здійснюється в процесі реалізації господарської операції або в процесі господарської діяльності.

Заключний контроль проводиться після завершення процесу виробництва або окремої господарської операції.

Поточний бухгалтерський контроль виконується за показниками місячної бухгалтерської звітності. Проте такий контроль мас систематичний характер та проводиться не лише за інформацією звітності. Він також здійснюється шляхом перевірки достовірності інформації документів і повним відображенням у них діяльності підрозділів (дільниць) і окремих господарських операцій, господарських процесів, оформлених первинними документами. Такий контроль дозволяє визначити доцільність і обґрунтованість використання матеріальних, трудових ресурсів, коштів та інших активів.

Перелік питань поточного бухгалтерського контролю визначає головний бухгалтер з урахуванням виробничих та господарських особливостей контрольованого об'єкта підприємства.

Важливою ділянкою бухгалтерського контролю є перевірка правильності відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку, записів операцій в облікових регістрах, дотримання правил групування виправдовуючих документів, їх зберігання і користування ними, відповідності показників облікових регістрів формам звітності.

За результатами перевірок, аналізу та досліджень складають акти або довідки, якщо встановлено порушення, помилки і відхилення, і є потреба прийняття управлінських рішень. В ході систематичного контролю виявляються порушення оформлення первинних документів, графіків передачі та обробки документів. Працівник бухгалтерії, закріплений за певним об'єктом, записує порушення до журналу обліку порушень, доповідає про них головному бухгалтерові і контролює їх усунення.

Традиційно серед основних форм контролю виділяють ревізію, контрольну перевірку, спостереження, обстеження, перевірку виконання, внутрішній аудит тощо. Крім того контрольні перевірки мають різні способи організації їх проведення: суцільний (перевірка усіх без виключення документів, операцій та оборотів залишків по рахунках інших об'єктів за контрольний період), вибірковий (вивчення окремих об'єктів контролю, відібраних з використанням статистичних і нестатистичних методів відбору), комбінований (поєднує застосування попередніх методів) і з використанням комп'ютерної техніки.

В ході перевірки бухгалтером застосовуються різні прийоми контролю, серед яких найбільше значення мають групи прийомів фактичного і документального контролю.

Прийоми фактичного контролю включають: контрольний запуск сировини і матеріалів у виробництво (експеримент), контрольний замір виконаних робіт, опитування осіб, спостереження, порівняння, лабораторного аналізу тощо і прийомів документального контролю: формальної перевірки документів, арифметичної перевірки; взаємного контролю документів і операцій; зустрічної перевірки документів; техніко-економічних розрахунків; контролю дотримання нормативів; логічного дослідження операцій; хронологічної перевірки записів, перевірки бухгалтерських проводок тощо.

Найбільш досконалим методом бухгалтерського контролю для підприємств є проведення внутрішніх ревізій.

Ревізія – це форма контролю фінансово-господарської діяльності підприємств, дотримання законодавства з фінансових питань, достовірності обліку і звітності, спосіб документального виявлення недостач, розтрат, привласнення і розкрадання грошових коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань.

Ревізія дає повну та об'єктивну оцінку господарської діяльності і збереження власності в межах окремого господарюючого суб'єкту. Найбільш ефективною формою господарського контролю і важливим видом ревізії є комплексна ревізія. Вона дозволяє забезпечити системне вивчення всіх сторін господарської і фінансової діяльності підприємства.

Ревізію відрізняє від інших форм контролю плановість її проведення, широта охоплення об'єктів та глибина їх дослідження, переважне використання документів як джерела інформації, багатофункціональний, комплексний підхід до проведення перевірки.

Максимальний ефект в ревізійній діяльності досягається при правильному її плануванні. Планування внутрішніх ревізій є першим і найбільш важливим етапом організації бухгалтерського контролю, тому що від цього здебільшого залежить раціональне використання контрольно-ревізійного апарату ревізійної комісії господарського товариства, правильна організація ревізій та їх ефективність.

План ревізії – це