План складається в певній послідовності. В першу чергу ревізіями охоплюються ті підрозділи та види діяльності підприємства, по яких наявна інформація про запущеність в них обліку, крадіжки, безгосподарність, в другу – підрозділи, цехи, які не ревізувалися більше року, окрема увага приділяється підрозділам, що потребують практичної допомоги.

Плани ревізійної роботи повинні містити два розділи: контрольно-ревізійну діяльність та організаційні заходи. У першому розділі передбачаються ревізії, перевірки, обстеження, рейди, контроль за виконанням прийнятих рішень, у другому – питання щодо керівництва підзвітними ланками, вивчення та узагальнення досвіду їх роботи та надання практичної допомоги; проведення нарад, організації навчання контролерів.

Не будучи професійними контролерами бухгалтери-ревізори, виконуючи функції з проведення ревізій і перевірок, кваліфіковано оцінюють ревізійну роботу. Перед бухгалтером-ревізором поставлене відповідальне завдання – не тільки виявляти недоліки в діяльності підприємства, але й вміти їх своєчасно усувати.

Бухгалтер-ревізор повинен бути компетентним в питаннях організації обліку та звітності, планування та в інших питаннях, пов'язаних з господарським контролем та проведенням документальних ревізій, добре знати основні прийоми аналізу господарської діяльності підприємства.

В процесі ревізії бухгалтеру-ревізору часто доводиться давати роз'яснення, вказівки з питань організації документування, обліку та звітності, обґрунтовувати свої пояснення законодавчими актами тощо. Для цього у нього повинен бути довідковий матеріал, на який він може посилатись.

Оскільки бухгалтер-ревізор не може мати у себе в будь-який момент всіх необхідних довідкових матеріалів, доцільно вести в алфавітному порядку конспект із записами короткого змісту постанов, наказів, розпоряджень, інструкцій, із зазначенням місця та часу їх опублікування.

Бухгалтер-ревізор проводить документальні ревізії за завданням керівника підприємства у суворій відповідності з діючим законодавством, наказами та інструкціями. Але не маючи адміністративних прав, бухгалтери-ревізори не можуть давати розпоряджень та вказівок до виконання, накладати дисциплінарні стягнення та звільняти з роботи. Вони обмежуються вимогами у формі рекомендацій, порад та пропозицій як в усній, так і в письмовій формі.

Для вирішення спеціальних та вузькотехнічних питань бухгалтер-ревізор має право залучати працівників відповідних спеціальностей, спеціалістів-експертів, що в обов'язковому порядку узгоджується з керівником підприємства.

Найбільш досконалим прийомом наступного господарського контролю, який часто застосовується як окрема форма контролю, є проведення інвентаризацій активів і фінансових зобов'язань.

Інвентаризація як метод наступного господарського контролю є основою внутрішньогосподарського контролю, регламентується діючим законодавством та проводиться незалежно від проведення ревізії, аудиту, судово-бухгалтерської експертизи.

Під інвентаризацією розуміють перевірку наявності та стану об'єкта контролю, яка здійснюється шляхом спостереження, вимірювання, реєстрації та порівняння отриманих даних.

В умовах розвитку теорії контролю інвентаризація набула нових ознак, і включає процедури, що належать до прийомів фактичного і документального контролю, прийомів узагальнення і реалізації її результатів, і в сукупності складають метод наступного господарського контролю. При цьому завдяки її проведенню можна визначити загальний економічний стан будь-якого підприємства.

Визначення реального стану об'єкта, порівняння та оцінка складають логіку інвентаризації як функції контролю, тобто встановлення істинного, дійсного стану об'єкта, виявлення відхилень від його заданого стану, оцінка відхилень за критеріями доцільності та законності.

При організації бухгалтерського контролю шляхом здійснення інвентаризаційної роботи на підприємстві бухгалтер має приділити увагу питанням її планування.

При плануванні інвентаризаційної роботи розглядають - два види планування:

- короткотермінове планування (планування кількості та черговості проведення інвентаризацій за об'єктами);

- оперативне планування кожної окремо взятої інвентаризації.

План інвентаризаційної роботи складається до 20 січня та затверджується власником або керівником підприємства до 1 лютого поточного року.

В плані інвентаризаційної роботи передбачаються графіки планових інвентаризацій у строки, визначені діючими положеннями про інвентаризацію та відомчими інструкціями, і графіки позапланових раптових перевірок наявності цінностей у різні строки.

Планування інвентаризацій повинно проводитись з урахуванням багатьох чинників, важливе місце серед яких займає забезпечення їх раптовості. При цьому у плані повинна бути передбачена мінімальна кількість інвентаризацій, що регламентується Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

При складанні плану інвентаризаційної роботи обов'язково враховуються рекомендації щодо мінімальної кількості проведення інвентаризацій за окремими об'єктами.

Планові інвентаризації проводять члени центральної інвентаризаційної комісії, яка призначається наказом керівника підприємства.

Крім того, в плані обов'язково передбачається більш часте проведення інвентаризацій на тих підприємствах, де працюють знову прийняті матеріально відповідальні особи, невикористані своєчасно чергові відпустки, отримані сигнали про завищення цін або інші порушення правил торгівлі тощо.

План будь-якої дискретної інвентаризації на встановлену дату повинен бути розроблений не пізніше, ніж за 14 днів до її початку. Такий план повинен бути невід'ємною частиною внутрішніх правил ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на поточний господарський рік.

Планується проведення інвентаризацій по відповідних кварталах, що забезпечує дотримання принципів плановості інвентаризаційної роботи та раптовості її проведення. Щомісяця план роботи уточнюється та при необхідності коригується. При цьому велике значення мас правильне встановлення черговості проведення інвентаризацій.

Так доцільне проведення більшої кількості інвентаризацій у першій половині місяця. Такий підхід до проведення інвентаризації дозволяє дотримуватись принципу раптовості інвентаризації та дозволяє запобігати діям МВО до кінця місяця збалансувати можливі результати господарських порушень та наслідки інших зловживань.

Досить важливим для інвентаризації є період її проведення. Від цього залежить, насамперед, якість інвентаризації, а також витрати часу і коштів на її проведення.

Позапланові перевірки наявності матеріальних цінностей проводяться раптово один раз на місяць або квартал працівником бухгалтерії. Строки їх проведення не повинні бути відомі матеріально відповідальним особам, тому графік таких перевірок не підлягає розголошенню і зберігається у головного бухгалтера в недоступному для сторонніх осіб