охоплю-вати всю сукупність умов, що спричинили зміни витрат, які формують собівартість продукції, випадкові причини та фак-тори, що істотно не впливають на величину витрат до переліку не вносяться.
Зміна обсягу виробництва спричиняє відносну зміну величини постійних витрат на одиницю (на один карбованець) продукції. Величина постійних витрат, що залишаються нез-мінними для певного виробництва (що містить зміни обсягу продукції протягом року), визначається в результаті докладного аналізу витрат. Частина витрат може змінюватися протягом року, але не пропорційно до зростання обсягу продукції. Такі витрати приводяться до умовно-постійних витрату які визначаються за формулою
Суб=Сп-(Сп/Трх100). (1)
де Суб - сума приведених умовно-постійних витрат ба-зового року,
Сп - приріст витрат базового року, що змінюються непро-порційно до зростання обсягу продукції, пов'язаний із збільшенням обсягів виробництва,
Тр - темп зростання обсягу виробництва в базовому році. у відсотках
Приріст витрат і обсягу виробництва визначається без нових виробництв, що впроваджуються протягом року
Відносна економія умовно-постійних витрат визначається за формулою
Еуп=ТіхСуб/100 (2)
де Еуп - економія умовно-постійних витрат,
Ті - темп приросту товарної продукції в планованому році порівняно з базовим роком, у відсотках,
Суб - сума приведених умовно-постійних витрат базового року
Зміна відносних розмірів амортизаційних відраху-вань, пов'язаних як із змінами величини основних фондів, що використовуються, так із зростанням (чи зниженням) обсягу виробництва До розрахунку включаються діючі на початок року та заново введені основні фонди, крім тієї їх частини, що враховується в розрахунках введення нових потужностей та в розрахунках комплексного впливу нової техніки. Введення основних фондів визначається планами інвестицій та строками їх виконання. При цьому капітальні вкладення поділяються: на спрямовані на розширення та на оновлення фондів.
Капітальні вкладення, спрямовані на оновлення фондів, визначають основну частину їх вибуття з експлуатації, до якої додається зайве устаткування, що підлягає реалізації або списанню. Розрахунок включає як абсолютні зміни сум амортиза-ційних відрахувань, так і відносні зміни їх величини на один карбованець продукції
Цей розрахунок визначається за формулою
Еа=(Ап/Тп Аб/Тб)хТпхК, (3)
де Еа - зміна суми амортизаційних відрахувань,
Ап і Аб - сума амортизаційних відрахувань у плановано-му і базовому роках,
Тп і Тб - обсяг товарної продукції у планованому і базо-вому роках,
К - коефіцієнт, який враховує величину амортизаційних відрахувань, що відносяться до собівартості продукції в базо-вому році
Зміна структури (номенклатури та асортименту) про-дукції є одним з найважливіших факторів зміни рівня витрат у багатономенклатурному виробництві.
Під зміною структури продукції розуміють зміну питомої ваги окремих її видів у загальному обсязі виробництва, пов'я-зану з освоєнням нових та припиненням виробництва заста-рілих виробів, з неоднаковими темпами зростання випуску різних видів продукції, а також з конверсією воєнного вироб-ництва. Розрахунок здійснюється для всіх виробів. Номенкла-тура виробів, за якою складаються планові калькуляції, відповідає номенклатурі плану виробництва.
Коли номенклатура виробів, що виготовляються, велика, однорідна продукція об'єднується в укрупнені позиції номен-клатури, при цьому ціна і собівартість одиниці кожного виду продукції визначаються як середньозважені величини відпо-відних показників усіх типосорторозмірів виробів, включених в укрупнену позицію номенклатури.
Для базового та планованого періодів ціни та собівартість окремих видів продукції приймаються незмінними. Вплив кон-версії воєнного виробництва на структурні зміни продукції роз-раховується за видами приймання.
Собівартість виробів визначається на основі калькуляції. При цьому із собівартості продукції виключаються витрати, пов'язані з підготовкою та освоєнням виробництва продукції Вплив зміни структури продукції розраховується на підставі показників зміни витрат за такими статтями кальку-ляції матеріальні витрати, витрати на оплату праці з відрахуваннями на державне соціальне страхування та обов'язкові страхові внески до Пенсійного фонду (соціальне страхування), витрати на утримання та експлуатацію устаткування, інші ви-робничі витрати, позавиробничі (комерційні) витрати.
Вплив структурних змін у складі продукції на собівартість визначається за формулою:
де Ес - відносне зменшення (збільшення) витрат внаслідок структурних змін у складі продукції, у відсотках.
Сб - витрати на один карбованець продукції кожного виду.
Тп і Тб - товарна продукція кожного виду відповідно в планованому та базовому роках,
і - кількість видів продукції, і = 1, 2, 3, 4, 5, n
Зміна технічного рівня виробництва виявляється в економії матеріальних та трудових витрат за напрямами
впровадження нової та удосконалення технології, що застосовується, механізації та автоматизації виробничих процесів,
розширення масштабів застосування нової техніки, застосування нових видів сировини і матеріалів та поліпшення їх використання, зниження трудомісткості продукції,
підвищення якості та удосконалення конструкцій і тех-нічних характеристик виробів.
У розрахунках плану собівартості враховується прямий ефект застосування нової техніки, що виявляється в зниженні технологічної трудо-, матеріало , енергомісткості та інших змінних витрат на виробництво. Під економією від підвищення технічного рівня виробництва розуміють пряме абсолютне зниження витрат на одиницю продукції чи планований обсяг робіт. При цьому в розрахунок не включаються:
відносна економія, що утворюється за рахунок збільшення обсягу виробництва (враховується в розрахунках скорочення умовно постійних витрат),
економія від використання нової техніки на заново вве-дених виробництвах та об'єктах, яка враховується за одним з напрямів зміни організації виробництва та умов праці,
економія від виробництва нових видів продукції, що вра-ховується в розрахунках обсягу продукції у вартісному виразі та в розрахунках зміни структури продукції.
Розрахунок економії від підвищення технічного рівня ви-робництва базується на розрахунках економічної ефективності заходів, що здійснюються. Плани впровадження нової техніки містять деякі з цих заходів. Розрахунок проводиться виходячи з витрат на нову техніку (які передбачаються в кошторисах на використання коштів, що знаходяться в розпорядженні підприємства, включаючи кредити банку на ці цілі, та середньої окуп-ності витрат (в частині економії від зниження собівартості), що визначається розрахунком за минулий час
Якщо на підприємстві розроблено конкретну програму технічного переоснащення з розрахунками витрат та