15 | Наказ Мінфіну України „Про кореспонденцію рахунків” | Наказ Міністерства фінансів №143 від 28.03.2002р. | Визначає типові бухгалтерські проведення пов’язані з обліком надходження, вибуттям та виробництвом виробничих запасів.

16 | Методичні рекомендації про застосування регістрів бухгалтерського обліку. | Наказ Міністерства фінансів №356 від 29.12.2000р. | Надає методичні рекомендації про застосування регістрів бухгалтерського обліку з обліку виробничих запасів.

Основою бухгалтерського обліку є Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”. Цей закон визначає правові засади регулювання, організації ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Цей закон поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також суб’єкти підприємницької діяльності, яким відповідно до законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів і витрат, ведуть бухгалтерський облік і подають фінансову звітність у порядку, встановленому законодавством. Відповідно до цього закону бухгалтерський облік ґрунтується на таких принципах : обачність, повне висвітлення, автономність, послідовність, безперервність, нарахування та відповідність доходів і витрат, превалювання сутності над формою, історичної (фактичної) собівартості, єдиного грошового вимірника, періодичність.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про товарно-виробничі запаси та розкриття їх у фінансовій звітності визначає П(С)БО 9 „Запаси”, загальна структура якого наведена на рис.1.5.

Рис. 1.5. Характеристика П(С)БО 9 „Запаси”[25]

При огляді нормативно-правової бази неможливо не звернути увагу на міжнародні стандарти з бухгалтерського обліку , оскільки Україна з 2007 року планує перейти на міжнародні стандарти.

Національні стандарти з обліку були розроблені на основі міжнародних з врахуванням національних особливостей економіки України тому П(С)БО 9 „Запаси” має ряд спільних моментів з Міжнародними стандартами фінансової звітності 2 „Запаси” МСФ 2 „Запаси”, зокрема, щодо умов визнання запасів і основних понять, пов’язаних з ними; рекомендації щодо використання методів оцінки запасів; розкриття інформації про запаси у формах фінансової звітності. Однак, поряд з цим можна виділити наступні відмінності у положеннях (табл.1.6)

Таблиця 1.6

Порівняння міжнародних та національних стандартів з обліку запасів

Ознака | П(С)БО 9 „Запаси” | МСФЗ 2 „Запаси”

Оцінка запасів

При надходженні | Собівартість формується з таких витрат:

1.При придбанні у постачальника.

Суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв’язку з придбанням

запасів, які не відшкодовуються підприємству; транспортно заготівельні витрати; інші витрати.

2.При виготовлені власними силами. Витрат, що утворюють виробничу собівартість, визначену за П(С)БО 16 „Витрати”.

3.При внесенні до статутного капіталу. Справедливої вартості, погоджена із засновниками підприємства з урахуванням витрат, що включаються до первісної вартості запасів, придбаних у постачальника.

4.При безоплатному отриманні. Справедливої вартості.

5.При отриманні у результаті обміну на подібні активи.

Балансової вартості переданих запасів.

6.При отримані в результаті обміну на неподібні активи.

Справедливої вартості отриманих запасів.

До собівартості не включаються витрати: понаднормові витрати і нестачі запасів; проценти за користування позиками; витрати на збут; загальногосподарські та інші витрати. | Собівартість формується з таких витрат:

1.Витрати на придбання.

Ціни придбання ; мита, та інших податків; витрати на транспортування; вартості робіт з навантаження та розвантаження й інших витрат.

2.Витрати на переробку.

Витрати , безпосередньо пов’язанні з одиницею виробництва.

3.Інші витрати .

Інші витрати, якщо вони відбулися при доставці до їх теперішнього місця розпакування та приведення до теперішнього стану.

До собівартості не включаються : понаднормативні суми відходів матеріалів, оплата праці або інші виробничі витрати; витрати на зберігання, крім тих витрат, які зумовлені виробничим процесом і є необхідними для наступного етапу виробництва; адміністративні накладні витрати, не пов’язані з доставкою запасів до їх теперішнього місця розташування та приведення у теперішній стан; витрати на продаж

Продовження табл.1.6

При витрачанні | Собівартість перших за часом надходження запасів (ФІФО), ідентифікована собівартість, середньозважена собівартість.

Нормативні затрати; ціни продаж | Собівартість останніх за часом надходжень (ЛІФО)

На дату балансу | Найменша з двох оцінок: первісна вартість або чиста вартість реалізації. | Чиста вартість реалізації

Розкриття інформації про запаси у фінансовій звітності.

Методи оцінки запасів; балансова (облікова) вартість запасів у розрізі окремих класифікаційних груп; балансова (облікова) вартість запасів, відображених за чистою вартістю реалізації.

Балансова (облікова) вартість запасів, переданих у переробку, на комісію, в заставу; сума збільшення чистої вартості реалізації, за якою проведена оцінка запасів. | Сума будь-якого сторнування будь-якого часткового списання, яка визначається як дохід певного періоду; обставини або події, що спричинили сторнування списання запасів, переданих як застава для гарантії зобов’язань.

Отже, щоб зберегти об’єктивність оцінки запасів в умовах цінової нестабільності, вони відображаються в балансі за правилом найнижчої оцінки – у вітчизняному обліку і за чистою вартістю реалізації – в європейських країнах.

Загально-економічна характеристика ТзОВ „Уніплит”, як базового підприємства

В 2000 році на базі ВАТ „Вигодський лісокомбінат” створено товариство з обмеженою відповідальністю „Уніплит”.

ТзОВ „Уніплит” – самостійний господарський суб’єкт, який має право юридичної особи та здійснює комерційно-виробничу діяльність.

Товариство при здійсненні своєї діяльності керується Законами України „Про підприємства України”, „Про господарські товариства”, „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, „Про податок та додану вартість”, „Про оподаткування прибутку підприємств”, а також Положеннями (стандартами) з бухгалтерського обліку, інструкціями постановами КМУ та наказами Мінфіну України, а також внутрішніми документами.

Товариство є юридичною особою з моменту його державної реєстрації і має право: