Наукова робота

на тему:

«Заробітня плата в сільському господарстві та шляхи її підвищення»

ЗМІСТ

АНОТАЦІЯ 3

ВСТУП 4-5

Заробітня плата, як елемент доходів у сільському господарсві 6-13

Аналіз оплати ринку робочої сили у сільському господарсві 14-20

Шляхи підвищення оплати робочої сили у сільському

господарсві 21-24

ВИСНОВКИ 25

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 26

Анотація. Проаналізовано низький розмір заробітної плати працівника сільського господарства. Розглянуто динаміку заробітної плати. Запропоновано декілька шляхів підвищення оплати робочої сили у сільському господарстві.

ВСТУП

Актуальність теми. Головною продуктивною силою суспільства є працююча людина. Праця була і залишається головним джерелом ма-теріального і духовного достатку, головною умовою життя і розвитку суспільства. Вся трудова діяльність людей здійс-нюється за участю трьох елементів: робочої сили, знарядь і предметів праці. Основна роль серед них належить робочій силі, яка використовує знаряддя і предмети праці. Засоби виробництва функціонують тільки в процесі праці.

З розвитком науково-технічного прогресу праця трудів-ників сільського господарства стає дедалі продуктивнішою забезпечуючи зростання виробництва продуктів рослинництва і тваринництва для задоволення потреб населення і промисловості. Раціональне використання трудових ресур-сів, підвищення продуктивності праці на основі комплексної механізації, електрифікації та автоматизації виробни-чих процесів у сільськогосподарському виробництві є од-ним з найважливіших завдань агропромислового комп-лексу.

Трудові ресурси - частина населення, яка має необхідний фізичний розвиток, розумові здібності та знання для роботи в усіх сферах економічної діяльності. До складу трудових ресурсів включаються особи у працездатному віці, крім інвалідів I та II груп та громадян, що одержують пенсію на пільгових умовах, які не працюють та особи пенсійного віку і підлітки, зайняті в галузях економіки. Соціальну суть категорії “ трудових ресурсів ” становлять люди у певних виробничих умовах, а економічну - робочий час, необхідний для виконання суспільно корисної праці.

Останніми роками на селі спостерігаються негативні тенденції у використанні трудового потенціалу. Участь населення у суспільному виробництві та особистому підсобному господарстві супроводжується низьким рівнем продуктивності праці. Низький рівень розвитку сільської сфери прикладання праці на селі, а також домінуюча вторинна зайнятість сільського населення в особистому підсобному сільському господарстві, зумовлює ситуацію, коли кількість осіб, які шукають іншу основну або додаткову роботу, порівняно з тими, які таку роботу мають, виявляється досить незначною – у співвідношенні 1 до 2,3.У 2000 році зарплати в сільському господарстві були в два рази меншими, ніж в цілому в народному господарстві. Щоб якось компенсувати зменшення зарплат та зменшення можливостей зайнятості в сільській місцевості, сільські домогосподарства все більше зверталися до виробництва в підсобному господарстві як до основного джерела забезпечення продуктами харчування та грошових доходів.

Об’єктом дослідження є оплата ринку праці сільського господарства.

Предметом дослідження є процес формування, тенденції та нарахування заробітної плати .

Метод дослідження. Теоретичною і методологічною основою даного дисертаційного дослідження стали фундаментальні положення сучасної економічної теорії, наукові досягнення вітчизняних і зарубіжних вчених у сфері оплати праці, становлення сільського ринку праці, регіональної економіки.

У процесі дослідження використовувались наступні методології: економічний аналіз та прогнозування. Аналіз стану заробітної плати сільського господарсва за допомогою певних статистичних даних.

1.Заробітня плата як елемент доходів у сільському господарстві

Серед матеріальних стимулів праці провідне місце займає заробітна плата, ринковий механізм формування якої в перехідній економіці визначається попитом і пропозицією на ринку та вартістю робочої сили з врахуванням об’єктивно необхідних умов її відтворення. Конкретні умови відтворення робочої сили становлять поняття ринкової кон’юнктури, структурними елементами якої визначають збалансованість попиту і пропозиції на робочу силу, мотиваційну систему входження працездатного населення до складу робочої сили, рівень продуктивності трудової діяльності. У межах названих компонентів формуються основні соціальні, економічні та демографічні параметри відтворювального циклу, комплексний прогноз яких вирішить проблеми соціально-трудової діяльності. Стимули трудової діяльності в сільськогосподарських підприємствах малоефективні через низькі доходи працівників, які не завжди вчасно видаються, тим більше не індексуються у відповідності із зростанням цін на споживчі та промислові товари. Оплата праці і система матеріального заохочення повинні щомісячно стимулювати виробника і зацікавлювати його кінцевими результатами діяльності. Справедлива оплата праці, активне її стимулювання та достатній рівень є могутніми мотиваційними засобами підвищення ефективності всього сільськогосподарського виробництва. За нинішніх кризових умов через достатній рівень основної заробітної плати необхідно забезпечити її відтворювальну функцію. Встановлення оптимального співвідношення між основною та додатковою заробітними платами повинно бути гнучким, у межах, які служать критерієм збалансованості відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати [4].
Робоча сила розглядається як соціально-економічна категорія, коли вона (як єдиний здобуток людини, що не володіє засобами виробництва) стає об’єктом купівлі-продажу на ринку робочої сили. Впровадження ринкової системи господарювання вимагає комплексного впровадження і надання ринкової оцінки всім видам ресурсів, які беруть участь у господарському обороті, включаючи робочу силу. Головним регулятором при цьому повинен стати закон вартості, який забезпечує еквівалентність обміну робочої сили на вартість фонду життєвих засобів. Теоретичний аналіз економічної категорії “вартість робочої сили” необхідний для з’ясування макроекономічного змісту оплати праці. Вартість робочої сили – це фундамент усієї системи доходів від праці, а заробітна плата (як основний її елемент і основа відтворення робочої сили) повинна відповідати стандарту якості життя. Людина, де б вона не працювала, враховує вартість своєї робочої сили, прагнучи до такої її величини, яка б забезпечувала їй гідне життя.
Низька оплата праці сільськогосподарських працівників, несвоєчасність її виплати – все це породжує зубожіння