Дослідження еквівалентних доходів та витрат домогосподарств, що складаються вик-лючно з пенсіонерів, виявляє менші гендерні відмінності залежно від показника статі голови домогосподарства. Але ці дані є недостатньо репрезентативними, оскільки у вітчиз-няній методиці дослідження рівня життя та бідності основним об'єктом аналізу є домогосподарство, а не особа. Тому розрахунок показників доходів окремо для чоловіків та жінок не забезпечує достовірного відображення особливостей економічного становища населення. Теоретично, аналіз рівнів бідності сімей залежно від статі голови домогоспо-дарства може стати інструментом дослідження тендерних аспектів рівня добробуту насе-лення, однак на практиці є ряд технічних обмежень цього методу, оскільки визначення голови домогосподарства під час обстеження часто має випадковий характер. Найбільш точні та достовірні дані щодо показників бідності в гендерному розрізі можливо отрима-ти лише для домогосподарств, що складаються з однієї особи [1] .

За розрахунками фахівців Інституту демографії та соціальних досліджень НАН Украї-ни, в 2004 р. рівень бідності самотніх пенсіонерів-чоловіків (13,8%) був значно нижчим, ніж рівень бідності жінок-пенсіонерок, що проживають самі (19,8%). Аналогічні тенденції про-стежуються і щодо показників злиденності*. В умовах злиденності проживали 4,5% са-мотніх чоловіків пенсійного віку і 7,7% самотніх пенсіонерок. Отже, серед пенсіонерів рівень злиденності жінок перевищував рівень злиденності чоловіків більше ніж в 1,5 раза .

Найяскравіше виявлялась різниця в домогосподарствах, голова яких був, тарше 60 років. Жінки, які досягли пенсійного віку, не можуть працювати за станом здоров'я і живуть окремо, виявились найбільш вразливою з погляду матеріального добробуту гру-пою населення і становили 70% бідного населення України віком старше 60 років і 90% бідних одинаків старше 60 років Оскільки пенсії наявних пенсіонерів у подальшому можуть змінюватися тільки в бік підвищення (зменшувати соціальні гарантії забороняє Конституція) і переважно за раху-нок індексації, гендерні співвідношення в них залишатимуться фактично на нинішньому Найповнішою мірою відчують всі негативні наслідки тендерної нерівності новопризначені пенсіонери через значне зростання середньої заробітної плати, яке призводить до посилення диференціації в оплаті праці жінок та чоловіків. Пенсія за віком, призначена жінкам у 2015 р., становитиме лише 63% відповідного показника чоловіків. Коефіцієнт заміщення для них, залежно від варіанта, становитиме 26-28%, а для чоловіків -42-44%[1] .

Визначені гендерні невідповідності і проблеми зумовлюють необхідність впровад-ження тендерних підходів до формування та реалізації соціально-демографічної політи-ки в Україні. Оскільки національні програмні документи проголошують скорочення Тендерного розриву в заробітній платі важливим завданням державного розвитку в Ук-раїні, можливо припустити, що внаслідок реалізації цілеспрямованої тендерної політи-ки заробітна плата жінок наближатиметься до заробітної плати чоловіків. У якості найбільш оптимістичного варіанта нами зроблено припущення, що середня заробітна плата жінок досягне 90% середньої заробітної плати чоловіків до 2015 р.

Також за останні роки спостерігається така ситуація що, кількість померлих пенсіонерів перевищує над новопризначеними.(див. додаток A).

Це можна пояснити тим, що на даний час в країні склалася складна демографічна ситуація . Дуже багато людей похилого віку помирая, новонароджених дуже мало.

3.Способи та шляхи накопичення пенсійного забезпечення: проблеми та перспективи

Необхідність реформування пенсійного забезпечення викликано низкою об'єктивних факторів: економічних, демографічних, соціально-політичних. Сьогодні ця проблема особливо актуальна в багатьох країнах світу, незалежно від рівня економічного розвитку, що обумовлено старінням населення, зміною його вікової структури, ускладненням економічної ситуації. Але розв'язувати її потрібно ретельно зваживши всі фактори та можливості як держави, та і її громадян. При цьому необхідно враховувати національні традиції та менталітет людей [5].

Нова пенсійна система, особливо її накопичувальна частина, спрямована на виховання економічної самостійності та відповідальності громадян за стан особистого матеріального добробуту після виходу на пенсію. Це повинно змусити людей уже сьогодні замислитися над тим, що вони отримають по завершенні своє трудової діяльності, підвищити їх зацікавленість у контролі за належною сплатою роботодавцями страхових коштів до Пенсійного фонду.

Основні завдання та цілі пенсійної реформи:

підвищити рівень життя пенсіонерів;

встановити залежність розмірів пенсій від величини заробітку і трудового стажу;

забезпечити фінансову стабільність пенсійної системи;

заохотити громадян до заощадження коштів на старість;

створити ефективнішу та більш дієву систему адміністративного управління в пенсійному забезпеченні.

Трирівнева пенсійна система дозволить розподілити між трьома її складовими ризики, пов'язані із змінами в демографічній ситуації та з коливаннями в економіці і на ринку капіталів. Такий розподіл ризиків дозволить зробити пенсійну систему більш фінансово збалансованою та стійкою, що застрахує працівників від зниження загального рівня доходів після виходу на пенсію і є принципово важливим та вигідним для них.

Таким чином перший рівень являтиме собою солідарну систему пенсійних виплат, внески до якої сплачуватимуться усіма працюючими громадянами країни та їх роботодавцями. За рахунок цих коштів і виплачуватимуться страхові пенсії та встановлюватиметься мінімальний рівень пенсійних виплат пенсіонерам. Особам, які матимуть малий страховий стаж та або розмір заробітку, з якого сплачувались пенсійні страхові внески, а отже низькі розміри пенсій, передбачається надання цільової соціальної допомоги, що дозволить забезпечити їм доходи на рівні мінімальних соціальних стандартів в Україні, які будуть встановлені, виходячи з реальних фінансових можливостей Державного бюджету та Пенсійного фонду. У реформованій солідарній системі розмір пенсії залежатиме від розміру заробітної платні, з якої сплачувались пенсійні внески та страхового стажу, протягом якого вони сплачувались що досягатиметься шляхом звільнення Пенсійного