або на 12,2 відс.
ВИСНОВКИ
З метою підвищення ефективності роботи пенсійної системи її основні завдання полягають у попередженні бідності серед осіб похилого віку тоді, коли вони вже більше не можуть працювати, та забезпеченні для них можливості зберегти рівень життя, який вони мали до виходу на пенсію. Проте, за умови функціонування в Україні накопичувальної пенсійної системи, слід очікувати зростання тендерної нерівності в розмірах призначених пенсій, оскільки їх розмір визначатиметься страховими внесками та тривалістю їх сплати. Так як регуляторна політика пенсійного забезпечення (внески, індексація тощо) буде однаковою для чоловіків та жінок, законо-мірно існуватиме тендерна нерівність у розмірах майбутніх пенсій. Жінки, які вносили на свої пенсійні рахунки гроші протягом менш тривалого періоду часу порівняно з чоловіка-ми, але за тих самих регулюючих механізмів, отримають меншу суму пенсії. Це загрожує подальшою "фемінізацією" бідності в Україні, коли одними з найбільш вразливих і неза-хищених груп населення стають самотні жінки похилого віку, які втратили працездатність.
Фактори, що зумовлюють диференційований вплив пенсійної системи на жінок і чоловіків та призводять до нижчого розміру пенсій, які отримують жінки, включають:
1. Відмінності в розмірі страхових внесків, які сплачують жінки і чоловіки протягом трудового життя, що визначаються:
- нижчими середніми рівнями заробітної плати (доходів) жінок;
- мінімальними розмірами страхових внесків, що сплачуються за жінок, які
перебувають у відпустці з догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років.
2 .Відмінності у середній тривалості страхового стажу жінок і чоловіків, що зумовлені:
- нижчим пенсійним віком жінок;
- можливістю перерви у страховому стажі внаслідок декретної відпустки.
3. Відмінності у середній очікуваній тривалості життя жінок і чоловіків, оскільки за умови функціонування накопичувальної пенсійної системи більші пенсійні накопичення чоловіків ділитимуться на меншу кількість років життя після виходу на пенсію, а менші за розміром накопичення жінок — на більшу кількість років.
Закономірно, що максимальний ефект щодо зменшення гендерної диференціації пенсійних виплат може бути досягнутий за одночасного скорочення відмінностей у заробітній платі та підвищення пенсійного віку жінок. Звичайно, певний Тендерний розрив у рівні пенсійних виплат існуватиме за будь-яких умов, оскільки внаслідок цілого комплексу чинників чоловікам властиво мати в середньому більші зарплати, а жінки, як прави-ло, роблять перерву в трудовій діяльності, пов'язану з народженням та вихованням дітей,
впродовж якої за них сплачуються мінімальні пенсійні внески. Проте, завдяки реалізації цілого комплексу заходів у сфері регулювання оплати праці, і насамперед встановлення рівного пенсійного віку для жінок і чоловіків, гендерні відмінності в рівні пенсійного забезпечення можливо скоротити
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Гарасименко Г.В. “Гендерні невідповідності пенсійної системи в Україні: проблеми та перспективи ”
Демографічна і соціальна економіка, № 2, 2006, ст.55.
2. Населення України - 2002. Щорічна аналітична доповідь. - К.: Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України, Держкомстат України, 2003. — 376 с.
Куліков Ю.”Окремі соціальні аспекти впровадження пенсійної реформи” / Україна: аспек-ти праці. - 2004.-№8.-С. 29-31.
4.Макарова О.В. Державні соціальні програми: теоретичні аспекти, методика розробки та оцінки: Монографія. - К.: Ліра, 2004. - 328 с.
5. Прощаков В. “Новий етап пенсійної реформи в Україні”
Праця і зарплата, № 25, ст.6.
Шамбій Н.“Деякі питання щодо пенсійного забезпечення”
Праця і зарплата, № 31, ст.18 – 19.
Ковальчук С.В., Фаркун І.В. Фінанси. Навч.посібник. – Львів “Новий світ – 2000 ”, 2006. – 568 с., ст.328 – 332 .
Романенко О. Р. “Фінанси” : підручник – К 2006 – 313 с., ст.209 – 212.