Складання Звіту про рух грошових коштів само по собі є дуже трудомістким процесом, що вимагає від бухгалтера повного розуміння здійснюваної роботи. Це завдання ускладнюється ще й тим, що, як ми зазначали вище, така форма звітності є новою для українських бухгалтерів.

Метою складання Звіту про рух грошових коштів є надання інформації про стан і зміни протягом звітного року грошових потоків, а саме надходження і вибуття грошових потоків та їх еквівалентів товариства в результаті ведення господарської діяльності. До грошових коштів, зокрема, належить грошова готівка в національній та іноземній валютах, грошові кошти на банківських рахунках, депозити до запитання. До еквівалентів грошових коштів відносяться короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, вільно конвертовані в певні суми грошових коштів та характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості. Так, до еквівалентів грошових коштів можна віднести депозитні сертифікати (строком до 3 місяців).

Дані Звіту про рух грошових коштів дозволяють отримати таку інформацію:

про спроможність товариства нарощувати грошові кошти протягом року;

про причини розбіжності, що виникла між даними фінансової звітності про прибуток (або збиток) товариства та фактичною наявністю грошових коштів;

про можливість товариства розплатитися за боргами;

про прогнозні дані майбутніх грошових надходжень та їх витрачання.

Крім того, тільки за даними Звіту про рух грошових коштів можемо судити про джерела надходження грошових коштів і про напрямки їх витрачання в розрізі видів діяльності товариства. Одним словом, цей Звіт дозволяє оцінити правильність прийнятих управлінських рішень щодо розпорядження грошовими коштами.

Кому потрібна інформація, яку містить Звіт про рух грошових коштів? Перш за все — голові правління товариства, існуючим та потенційним інвесторам.

Оскільки Звіт про рух грошових коштів містить дані в розрізі видів діяльності, то керівництво товариства має можливість оцінити правильність свого рішення щодо залучення грошових коштів для того чи іншого виду діяльності. Адже зайве, невиправдане викачування грошових коштів в інші види діяльності може стати згубним для основної діяльності товариства. Існуючих та потенційних інвесторів інформація, що міститься у Звіті про рух грошових коштів, зацікавить тим, що дає змогу:

оцінити спроможність «підопічного» товариства залучати й використовувати грошові кошти та їх еквіваленти;

вчасно відреагувати на заподіяну шкоду (якщо такий факт є) основній діяльності товариства від необґрунтованих вкладень грошових коштів;

отримати дані про те, куди витрачаються грошові кошти;

оцінити товариство з погляду перспективності його розвитку в майбутньому.

За своєю значущістю для інвесторів Звіт про рух грошових коштів є найважливішим джерелом інформації про товариство.

Звіт про рух грошових коштів є своєрідним доповненням до Звіту про фінансові результати (форма № 2), оскільки уточнює та розкриває статті останнього з позиції руху грошових коштів протягом звітного періоду (року).

Як уже зазначалося, Звіт про рух грошових коштів розглядає вплив діяльності товариства на грошові потоки в розрізі видів такої діяльності: операційної, інвестиційної, фінансової. Такий розподіл інформації про рух грошових коштів дає можливість оцінити фінансові вкладення, які дозволять у майбутньому нарощувати прибуток, а також простежити за грошовими надходженнями від кредиторів, які в майбутньому спричинять вибуття грошових коштів для погашення зобов’язань.

Звіт про рух грошових коштів поділяє грошові надходження і виплати на три основні категорії:

рух коштів у результаті операційної діяльності;

рух коштів у результаті інвестиційної діяльності;

рух коштів у результаті фінансової діяльності.

Для розгляду структури та порядку складання Звіту про рух грошових коштів нам насамперед необхідно розподілити господарські операції за видами діяльності.

Ще раз зауважимо, що наведений перелік операцій не є вичерпним. Якщо товариством було здійснено будь-яку операцію, що не знайшла відображення в цьому переліку, її має бути віднесено до певного виду діяльності виходячи з визначень, наведених у положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку. При «сортуванні» господарських операцій за видами діяльності слід ураховувати специфіку діяльності товариства. Так, для банківської установи витрати, пов’язані з наданням кредитів, і доходи, що виникають у результаті отримання відсотків, розцінюватимуться як операції, пов’язані з операційною діяльністю. Ті ж операції для товариства, що не є банківською чи фінансовою установою, розцінюватимуться як операції, пов’язані з фінансовою діяльністю. Ще одним прикладом може бути товариство, яке здійснює свою діяльність на ринку цінних паперів. Так, цінні папери, придбані з метою перепродажу, для такого товариства розцінюватимуться як товар. Операції, пов’язані з придбанням та продажем таких цінних паперів, належатимуть до операційної діяльності.

Деякі господарські операції можуть мати ознаки двох видів діяльності. Яскравим прикладом таких операцій є операції з фінансової оренди. Так, сума платежу за договором фінансової оренди включає частину вартості необоротного активу (інвестиційна діяльність) і суму відсотків за користування таким активом (фінансова діяльність). Якщо рух грошових коштів у межах однієї операції включає суми, що відносяться до різних видів діяльності, то у Звіті такі суми має бути відображено окремо, відповідно до кожного виду діяльності.

Інформація про розподіл господарських операцій за видами діяльності необхідна для правильного заповнення Звіту про рух грошових коштів. Як уже зазначалося, одним із завдань, поставлених перед Звітом про рух грошових коштів, є розкриття інформації про джерела надходження грошових коштів (за рахунок чого існує товариство?) і статті вибуття грошових коштів. Звичайно, для отримання такої інформації необхідна наявність чіткого розподілу руху грошових коштів за видами діяльності товариства. При заповненні Звіту про рух грошових коштів