Необхідний мікроклімат приміщень створюється системами інженерного обладнання будинків: опаленням, вентиляцією і кондиціюванням повітря. В більшості випадків такі системи є не з дешевих. Однак, вкладаючи в комфорт та надійність сьогодні, отримуємо задоволення і економію при експлуатації в майбутньому.

З метою забезпечення сприятливих для здоров'я умов праці, високого рівня працездатності, профілактики травматизму і професійних захворювань, отруєнь та відвернення іншої можливої шкоди для здоров'я на ПП Віталс”, в встановлені єдині санітарно-гігієнічні вимоги до організації виробничих процесів, пов'язаних з діяльністю людей, а також до якості машин, обладнання, будівель та інших об'єктів, які можуть мати шкідливий вплив на здоров'я. Всі державні стандарти, технічні умови і промислові зразки обов'язково погоджуються з органами охорони здоров'я в порядку, встановленому законодавством. Власники і керівники ПП „Віталс”, забезпечують в їх діяльності виконання правил техніки безпеки, виробничої санітарії та інших вимог щодо охорони здоров'я, передбачених законодавством, не допускати шкідливого впливу на здоров'я людей (ст. 28 Основ законодавства України про охорону здоров'я).

На ПП „Віталс” створені в кожному структурному підрозділі й на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити дотримання прав працівників, гарантованих чинним законодавством.

Власники ПП „Віталс” здійснюють постійний контроль за додержанням працівниками технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту і виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці.

Розрахунок: Економічний ефект від проведення заходів щодо охорони праці слід визначити зниженням витрат живої і матеріалізованої праці та в підсумку підвищенням продуктивності праці і зниженням собівартості та послуг. Розрахунок економічної ефективності можна виконати шляхом порівняння існуючих нормативних з фактичними матеріальними та фінансовими витратами на одиницю продукції до і після проведення заходів. При розрахунках враховують тільки ті статті, в яких відбуваються зміни у зв’язку з проведенням заходів.

Річний економічний ефект від проведених заходів щодо оздоровлення умов праці визначають за формулою:

Эг = [(C1 – C2) – \x03BEн * Кдод1 ] * W (1.1)

де С1,С2 – відповідно собівартість одиниці продукції до і після проведення заходів, грн.один.прод.;

\x03BEн – нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень на оздоровчі заходи щодо охорони праці, (дорівнює 0,08);

Кдод1 – додаткові (питомі) капітальні вкладення на одиницю продукції, грн.один.прод., визначаємо завдяки відношенню всієї суми капітальних вкладень на одиницю продукції 18000/23000 =0,78 грн.;

W – річний об’єм продукції після здійснення заходів, од.

Эг = [(10 – 7) – 0,08 * 0,78] * 23000 = 67565 . (1.2)

Нормативний строк окупності визначаємо за формулою:

Тр = 1/Ер). = 12,5 років, (1.3)

де, Ер = приріст прибутку ( зниження собівартості ) : капітальні вкладення для підприємств (окремих цехів і виробничих об'єктів), що будуються.

Розрахунковий строк окупності розраховують за виразом:

де Кдод – додаткові капітальні вкладення в усю продукцію, отже: Кдод = 0,26 років.

РОЗДІЛ ІІ

ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ТОРГОВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА

ПП «ВІТАЛС»

2.1 Особливості обліку руху товарів на підприємстві (придбання, вибуття)

Однією з обов’язкових умов здійснення економічної діяльності підприємств є їх забезпечення запасами. В умовах нинішньої економічної ситуації особливо важливим вважається правильний розрахунок необхідної кількості запасів, їх належний облік та забезпечення контролю на підприємстві по зберіганню та використанню таких запасів.

Запаси – це матеріальні ресурси (засоби виробництва, предмети споживання, інші цінності), необхідні для забезпечення розширеного відтворення, обслуговування сфери нематеріального виробництва та задоволення потреб населення, які зберігаються на складах або в інших місцях з метою їх наступного використання. Принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси та розкриття її у фінансовій звітності встановлено П(С)БО 9 „Запаси”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999р. № 246. Цей Стандарт детально регламентує загальні засади організації бухгалтерського обліку запасів і вирішує питання визначення та обліку первісної (балансової) вартості виробничих запасів та товарів, що сприятиме об’єктивному відображенню в обліку фактичної собівартості використаних запасів і реалізованих товарів, точному визначенню фінансових результатів господарсько-фінансової діяльності підприємств.

Основними термінами та поняттями, що використовуються в П(С)БО 9 є : одиниця бухгалтерського обліку запасів, первісна вартість запасів, собівартість виробничих запасів, справедлива вартість запасу, подібні та неподібні товари, оцінка вибуття запасів, середньо зважена собівартість, нормативні товари тощо;

Одиниця бухгалтерського обліку запасів – це їх найменування або однорідна група. Такою одиницею може бути вид, сорт, тобто кожен номенклатурний номер.

Первісна вартість запасів – сума фактичних витрат на їх придбання або виготовлення. Структуру П(С)БО№ 9 „Запаси” представлено на рис. 2.1.

Структура П (С) БО № 9 «Запаси»

Загальні положення | п. 1-4

Визнання та первісна оцінка запасів |

п. 5-15

Оцінка вибуття запасів |

п. 16-23

Оцінка запасів на дату балансу |

п. 24-28

Розкриття інформації про товари у примітках до фінансової звітності |

п. 24-28

Рис. 2.1 – Структура П(С)БО 9 “Запаси”

Подібні товари – це товари, які мають однакове функціональне призначення і подібну справедливу вартість.

Справедлива вартість – сума, за якою можна обміняти актив чи погасити заборгованість по операції між проінформованими, зацікавленими і незалежними сторонами.

Таким чином, не всі матеріальні цінності визначаються активами, а отже, не можуть обліковуватися в складі запасів і не будуть відображатись в складі активів при складанні фінансової звітності.

Важливою передумовою раціональної організації обліку виробничих запасів є економічно обґрунтована їх класифікація. Основоположна класифікація виробничих запасів закладена в законодавстві, а саме в Плані рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій. Відповідно до Положення (стандарту) №9