Сировину, основні і допоміжні матеріали; комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, які призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;

Незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою та збіркою деталей, вузлів і незакінчених технологічних процесів;

Готову продукцію, яка виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним і якісним характеристикам, які передбачені договором або іншим нормативно-правовим актом;

Товари у вигляді матеріальних запасів, які придбані (одержані) й утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

Малоцінні і швидкозношувані предмети, які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він не більше одного року.

Не включаються до складу запасів:

Матеріали, прийняті на переробку;

Матеріальні цінності прийняті на відповідальне зберігання або отримані в довірче управління;

Товари на комісії;

Попередня оплата за матеріальні цінності.

Запаси визнаються підприємством за таких умов:

1) існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням;

їх вартість може бути достовірно визначена.

Отже, запаси є невід’ємною складовою фінансово-господарської діяльності підприємства і тому питання визнання запасів, формування їхньої вартості і оцінки має безпосередній вплив на подальший розвиток підприємства і підвищення ефективності його роботи.

Наступним неменш важливим питанням, яке виступає завданням обліку запасів є контроль за їх наявністю та станом зберігання.

Облік надходження (придбання)

Зважаючи на особливість господарської діяльності ПП „Віталс” основними видами запасів є товари та тарні матеріали. Тарні матеріали підприємство поділяє на тару під товаром та тару порожню. Для власних потреб підприємство також закуповує малоцінні та швидкозношувальні предмети, паливно-мастильні матеріали, запасні частини та інше. Але оскільки основну частину запасів складають саме товари та тарні матеріали, тому детальніше зупинимося на особливостях їх обліку.

Підприємство закуповує товари у своїх постачальників з метою їх подальшої реалізації покупцям. Згідно укладених договорів між ПП ”Віталс” та його постачальниками всі товари доставляються на склад підприємства централізовано. Централізована доставка продукції проводиться відповідно погодженому сторонами графіку або прийнятого замовлення і доставляється за рахунок постачальника.

ПП „Віталс” для обліку своїх товарних запасів використовує такі рахунок 28 „Товари” в розрізі таких субрахунків:

281 „Товари на складі”;

284 „Тара під товаром”

284\1 „Тара порожня (зворотня)”.

В обліку товари відображаються за їх купівельною вартістю, тобто за ціною постачальника. Згідно з договорами постачальників підприємство, на правах дистрибутора, повинно дотримуватись рекомендовах цін з реалізації товару. Різниця між прихідними цінами ПП „Віталс” та рекомендованими цінами заводів-виробників становить торгову націнку підприємства. На даний час така різниця всередньому становить 16%. Цей показник залежить від виконання підприємством певних умов, які ставлять заводи-виробники.

Синтетичний облік всіх товарів та тарних матеріалів, які надходять на підприємство ведеться в грошовому вимірнику. Для синтетичного обліку товарів використовують 281 рахунок „Товари на складі”, а тарних матеріалів - рахунок 284 „Тара” Це активні рахунки за дебетом яких відображаються операції з надходження товарів, тари та їх дооцінки; за кредитом – їх реалізація, списання, вибуття та уцінка. Сальдо на цих рахунках може бути тільки дебетовим.

Кореспонденція рахунків, якою відображається надходження товарів та тарних матеріалів наведена у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 - Кореспонденція рахунків по відображенню господарських операцій з придбання товарів та тарних матеріалів

№ п\п | Зміст господарської операції | дебет | кредит

1 | 2 | 3 | 4

1 | Отримано від постачальника, платника ПДВ за умови відтермінування платежу: товар |

281 |

631

тарні матеріали | 284 | 631

2 | Відображено ПДВ при отриманні товару | 6415 | 631

3 | Проведено дооцінку товарів | 281 | 423

4 | Оприбутковані лишки товарів та тарних матеріалів після проведення інвентаризації | 281

284 | 719

719

5 | Відображення надходження товарів у рахунок погашення дебіторської заборгованості |

281, 284 |

37

Продовження таблиці 2.1

1 | 2 | 3 | 4

6 | Оприбутковано повернені товари від покупців | 704 | 36

Одночасно методом сторно | 281, 284 | 902

7 | Оприбутковані товари, придбані через під-звітних осіб |

281, 284 |

372

8 | Оприбутковані товари , як внесок до статутного капіталу |

281 |

401

В оптовій та роздрібній торгівлі розподіл транспортних витрат згідно П(С)БО 9 здійснюється наступними методами:

а).методом прямого розподілу;

б).методом розподілу за середнім відсотком.

Метод прямого розподілу ТЗВ передбачає їх безпосереднє включення до складу собівартості придбаних за плату товарів. Цей метод може бути застосований у випадках, якщо можна точно визначити витрати, пов'язані з транспортуванням тих чи інших одиниць товарів у вартісному або натуральному виразі. Наприклад, підприємство перевозить одним транспортним засобом товари однієї номенклатури, у зв'язку з чим витрати на транспортування таких товарів можна розподілити, поділивши всю суму витрат на кількість продукції, що перевозиться.

Ще раз відзначимо, що сфера застосування цього методу розподілу ТЗВ дуже обмежена. Крім того, розподіл ТЗВ за методом прямого підрахунку досить трудомісткий, тому він застосовується здебільшого підприємствами з невеликим обсягом товарообігу.

Сутність методу середнього відсотка полягає у визначенні відсоткового співвідношення між сумою залишку ТЗВ на початок звітного місяця і ТЗВ, понесеними у звітному періоді, та сумою залишку товарів на початок звітного місяця і придбаними у цьому ж звітному періоді товарами. Знаючи таке співвідношення, досить просто визначити суму ТЗВ, що відповідають залишку товарів на кінець звітного періоду, а також суму ТЗВ, яка припадає на товари, що вибули (використані у виробництві матеріали, реалізовані товари).

Запропонований П(С)БО метод розподілу ТЗВ за середнім відсотком на відміну від методу прямого підрахунку не застосовується безпосередньо при одержанні товарів. Згідно з П(С)БО 9 при використанні методу розподілу за середнім відсотком ТЗВ