Тара, яка відвантажується покупцю під товаром, є зворотньою і має бути повернута на підприємство на протязі 7 днів з дня отримання. В разі неповернення такої тари покупцю виписують податкову накладну на суму неповерненої тари і вона вважається проданою.

Тим самим при реалізації товару формується дохід від реалізації та згодом, при визначенні та правильному розподілі витрат підприємства, стає можливим визначення валового прибутку та чистого доходу підприємства.

У бухгалтерському обліку чистий прибуток (збиток) формується поступово протягом фінансово-господарського року від усіх видів звичайної і надзвичайної діяльності. Одну з найбільш головних частин такого прибутку (збитку) формує чистий дохід (виручка) від реалізації продукції, а в нашому випадку від реалізації товарів. Такий дохід визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації товарів суми ПДВ, акцизного збору, інших зборів, знижок тощо. Різниця між чистим доходом і собівартістю реалізованого товару називається валовим прибутком підприємства.

Кінцевий фінансовий результат – чистий прибуток (збиток) визначається як різниця між різними видами доходів і витрат підприємства за звітний період.

Для узагальнення інформації про доходи від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства призначено рахунки класу 7 „Доходи і результати діяльності”. Рахунки даного класу є тимчасовими та використовуються для накопичення даних про доходи за звітний період. У кінці звітного періоду сальдо цих рахунків переноситься на рахунок 79 „Фінансові результати”. Внаслідок чого дохідні рахунки закриваються.

Узагальнення даних про доходи від реалізації товарів, суми знижок, наданих покупцям, та про інші вирахування з доходу здійснюється на рахунку 70 „Доходи від реалізації”. За кредитом рахунку 70 „Доходи від реалізації” відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом – належна до сплати сума непрямих податків та списання у порядку закриття на рахунок 79 „Фінансові результати”. На рахунку 79 остаточно визначають фінансовий результат – прибуток чи збиток від діяльності підприємства.

Кореспонденція рахунків, яка здійснюється при реалізації товарів, їх списанні зі складу та визначення результатів діяльності від процесу реалізації відображено у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 – Кореспонденція рахунків по відображенню господарських операцій з реалізації, списання товарів та визначення результатів від реалізації товарів та тарних матеріалів

№ п\п | Зміст операції | дебет | кредит

1 | 2 | 3 | 4

1 | Відображення псування, нестачі, бою товару, виявлених при оприбуткуванні :

з вини постачальника чи транспортної організації |

374 |

631, 685

в межах норм природних втрат | 947 | 631

2 | Відображення собівартості реалізованих товарів | 902 | 281

3 | Відображення реалізації товарів

- на вартість реалізації |

361 |

702

Продовження таблиці 2.2

1 | 2 | 3 | 4

- на суму ПДВ | 702 | 6415

4 | Виявлена нестача товарів за результатами інвентаризації : з вини матеріально-відповідальної особи |

947 |

281

-на суму, що підлягає відшкодуванню | 375 | 716

- на суму ПДВ | 716 | 6415

5 | При нестачі товарів понад норми природних втрат, коли винні особи не встановлені:

- на купівельну вартість |

947 |

281

- на суму ПДВ | 947 | 6415

6 | Списання витрат обігу | 791 | 92,93

7 | Визначення результату діяльності

- списання чистого доходу від реалізації товарів |

702 |

791

- віднесення собівартості реалізованих товарів на фінансовий результат |

791 |

902

Операції з руху тарних матеріалів

8 | Списання вартості тари, відвантаженої покупцям разом з товаром |

361 |

284

9 | Списання вартості тари, яка повернена постачальникам або тарозбираючим організаціям

а) на вартість тари за обліковими цінами, але не вищими від ціни прийняття |

361 |

284

б) на різницю між вартістю зданої тари за обліковими цінами і цінами прийняття : на суму збитків

на суму доходу |

949

361 |

284

719

10 | Списання вартості тари, поверненої постачальникам, коли постачальники роблять зарахування вартості поверненої тари в платіжних вимогах-дорученнях |

631 |

284

11 | Списання вартості тари, реалізованої населенню і стороннім організаціям |

943 |

284

12 | Реалізація тари стороннім організаціям | 361, 301 | 702

на суму ПДВ | 702 | 6415

13 | Відображення нестачі тари, виявленої при інвентаризації, одночасно | 947

661, 375 | 284

716

- на суму ПДВ | 716 | 6415

14 | Нараховано постачальником ПДВ на недоздану по-купцем тару:

оприбутковано тару від постачальника

на суму реально зданої тари постачальнику

на суму недозданої тари

оприбутковано тару, з ознакою товару

нараховано ПДВ на таку тару |

284

631

631

281

6415 |

631

284

284

631

631

Реалізація товару є основним етапом для торгівельної організації. Саме цей етап вимагає найбільш пильної уваги керівників підприємства та торгових агентів. Вчасне повернення коштів від реалізованої продукції забезпечує швидший рух товару від постачальника до кінцевого покупця та відповідно більший прибуток підприємству.

Відвантаження товару вимагає також посиленої уваги комірників та вантажників. Адже при відвантаженні товару до клієнтів саме від їхньої роботи залежить товарний вигляд продукції, збереження товару, запобігання пересортиці. Оскільки пересортиця є дуже поширеним явищем, то саме аналітичний облік товарів повинен сприяти якісному кількісно-сумовому обліку таких товарів та тарних матеріалів на складах.

Аналітичний облік запасів

За допомогою синтетичного обліку неможливо контролювати наявність та рух кожного виду товарних запасів. Для отримання деталізованої інформації, необхідної для управління запасами за їх окремими видами та процесами, організовується аналітичний облік. Деталізація аналітичного обіку запасів, обумовлена наявністю певної кількості складів для їх зберігання, великою номенклатурою самих запасів, складною організаційною структурою під-приємства. Кожне підприємство відкриває аналітичні рахунки в залежності від потреби та в кількості, необхідній для управління підприємством. Аналітичний облік запасів ведеться в розрізі їх