i збут. Сума, на яку первiсна вартiсть запасiв перевищує чисту вартiсть їх реалiзацiї, та вартiсть повнiстю втрачених (зiпсованих або тих, що не вистачає) запасiв списуються на витрати звiтного перiоду. Суми нестач i втрат вiд псування цiнностей до прийняття рiшення про конкретних винуватцiв вiдображаються на позабалансових рахунках. Пiсля встановлення осiб, якi мають вiдшкодувати втрати, належна до вiдшкодування сума зараховується до складу дебiторської заборгованостi (або iнших активiв) i доходу звiтного перiоду.
2.3 Інвентаризація товарних запасів та облік її результатів
Інвентаризація товарних запасів проводиться для здійснення контролю за кількісним та якісним станом товарно-матеріальних цінностей, а також за чіткістю виконання своїх обов'язків відповідальних осіб.
Методика та техніка проведення інвентаризації відбувається за схемою, аналогічною до схеми проведення інвентаризації виробничих запасів.
Зафіксовані під час проведення інвентаризаціїї нестачі списуються на відповідальних осіб.
Основними завданнями ревізії операцій з запасами є:
- аналіз виконання завдання з товарообороту, виявлення резервів збільшення його обсягу, зменшення витрат і забезпечення рентабельності;
- перевірка правильності документального оформлення й доцільності здійснення товарних операцій, своєчасне відображення їх в обліку;
- контроль за своєчасним і повним оприбуткуванням запасів;
- дослідження товарних запасів і контроль за дотриманням їх нормативу;
- контроль за дотриманням правил проведення інвентаризації, своєчасне виявлення її результатів;
- перевірка виконання договірних зобов'язань щодо поставки і збуту (реалізації) товарів;
- виявлення фактів приписок і понаднормованого списання втрат товарів тощо.
Ревізію операцій з товарно-матеріальними цінностями здійснюють вибірково. Однак суцільній перевірці підлягають актовані втрати (акти на списання бою, лому, браку, псування товарно-матеріальних цінностей, акти на завищення ваги тари), а також порівнювальні відомості, розрахунки природного убутку товарів, документи на внутрішнє переміщення й повернення товарів, витрати обігу, торгова націнка, доходи від реалізації та фінансові результати. Старанно перевіряється здійснення оперативного контролю за виконанням договорів на постачання і збут товарів, особливо за дотриманням цін і торгових націнок.
Інвентаризація товарних запасів проводиться комісією, призначеною наказом керівника (власника) підприємства, за обов'язковою участю головного бухгалтера. Очолює комісію керівник підприємства (або його заступник). Відповідальність за своєчасне й якісне проведення інвентаризації несе керівник.
Дані інвентаризації кожного виду товарних цінностей комісією заносяться до інвентаризаційних описів (ф. № інв-21), які складаються в двох примірниках і підписуються головою і всіма членами комісії. Один примірник інвентаризаційного опису залишається у матеріально відповідальної особи, а другий передається до бухгалтерії, де фактичні залишки товарних цінностей, зафіксовані в опису, звіряють з даними бухгалтерського обліку. Товари, по яких виявлені розходження (лишки, недостачі), записують в порівняльну відомість, а матеріально відповідальні особи повинні дати комісії письмові пояснення про причини їх виникнення.
Свої висновки і пропозиції щодо врегулювання інвентаризаційних різниць комісія оформляє протоколом і передає на затвердження керівникові. Керівник повинен прийняти рішення про списання недостачі товарів і оприбуткування їх лишків і затвердити протокол у 5-денний строк.
При виявленні лишків товарів вони зараховуються в дохід операційної діяльності записом:
Дт рах. 20 „Виробничі запаси” (відповідний субрахунок)
Кт рах. 719 „Інші доходи від операційної діяльності”
При виявленні нестачі виробничих запасів, здійснюють запис:
Дт 947 „Нестачі і втрати від псування цінностей”
Кт 20 „Виробничі запаси”
Нестача і втрати від псування цінностей з вини МВО відносять на рахунки таким записом:
Дт рах. 375 „Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків”
Кт рах. 716 „Відшкодування раніше списаних активів”
Якщо на час виявлення недостачі товарів винні особи не встановлені, то вартість таких недостачі і втрат від псування цінностей списується на забалансовий рахунок 07 «Списані активи», субрахунок 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей». Після встановлення винуватців таких недостач відображають зменшення невідшкодованих втрат по кредиту рахунків 072 і одночасно роблять запис по дебету рахунка 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків» і кредиту рахунка 716 «Відшкодування раніше списаних активів».
Стягнення заподіяних збитків з винної МВО здійснюється відповідно до Закону України „Про визначення розміру збитків, нанесених підприємству, установі, організації, розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінних каменів і валютних цінностей” затвердженого постановою Верховної Ради України від 06.06.95р. № 218. Згідно цього ж закону розмір збитків від розкрадання, псування, недостачі матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю цих цінностей (за вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не меньше 50% від їх балансової вартості на час виявлення таких фактів з урахуванням індексу інфляції (який щомісячно визначається Держкомстатом України), відповідного розміру ПДВ і акцизного збору за формулою 2.2:
Збитки = Рз [(Бв-А) * І інф. + ПДВ + Аз] *К, (2.2.)
де Рз – розмір збитку;
Бв – балансова вартість;
А – сума нарахованої амортизації;
Іінф. – індекс інфляції;
ПДВ – податок на додану вартість;
Аз – акцизний збір;
К – коефіцієнт, що застосовується до відповідної групи цінностей.
Із суми, сплаченої винною особою, відшкодовуються збитки, нанесені підприємству, решта суми (різниця між балансовою вартістю недостачі (псування) цінностей і відшкодованою сумою) підлягає перерахуванню до бюджету, що в бухгалтерському обліку відображається записом:
Дт рах. 716 „Відшкодування раніше списаних активів”
Кт рах. 642 „Розрахунки за обов”язковими платежами”
Якщо торговельним підприємством створюється резерв на природні втрати товарів, то після кожної інвентаризації рахунок 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів» закривається: зайво нарахована сума резерву сторнується, а сума, якої не вистачає, - донараховується.
При регулюванні інвентаризаційних різниць взаємний залік лишків і недостач товарів, які виникають внаслідок пересортиці, може бути допущений в порядку винятку, якщо пересортиця відбулася в однієї і тієї самої матеріально відповідальної особи, за один і той же звітний період і товарів однієї і тієї самої назви (якщо товари мають подібний зовнішній вигляд або упаковані в однакову тару і