Роздрібний товарооборот – це виручка від продажу безпосередньо населенню споживчих товарів для особистого споживання як за готівку, так і по безготівковому розрахунку, а також виручка, одержана через касу неторгових підприємств від продажу населенню товарів власного виготовлення, закуплених на стороні або одержаних по бартеру. Оптово-збутові підприємства і склади можуть застосовувати для обліку товарів купівельні або продажні ціни. В роздрібних торгових підприємствах і на підприємствах громадського харчування можуть застосовуватися лише продажні ціни.

Придбані товари зараховуються на баланс підприємства за первинною вартістю. Значна частина витрат, що раніше включались до витрат обігу, згідно ПБО 9, збільшує первинну вартість придбаних товарів. Це – затрати на вантажно - розвантажувальні роботи, транспортування товарів, страхування ризиків транспортування товарів, оплата інформаційних, посередницьких та інших подібних послуг у зв’язку з пошуком і придбанням товарів. Для оцінки вибуття запасів підприємства роздрібної торгівлі застосовують метод ціни продажу. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною вартістю) реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари.

У роздрібній торгівлі у більшості випадків передачі ризиків і вигод від володіння товаром збігається з передачею юридичного права власності у момент відпуску товарів покупцям. У разі продажу товарів на умовах розстрочки кінцевого розрахунку доход відображається у бухгалтерському обліку після внесення покупцем останнього внеску. Комісійна винагорода – це оплата посередницьких послуг комісіонера з реалізації товарів, отриманих від комітента за договором комісії. Оскільки комісіонер не провадить реалізацію власних запасів, а надає послуги з реалізації, для обліку доходів комісіонера слід використовувати субрахунок 703 “Доход від реалізації робіт та послуг”.

Суб'єкти підприємницької дiяльностi – юридичні особи для здійснення торговельної дiяльностi повиннi мати:

· свiдоцтво про державну реєстрацiю;

· дозвiл на розмiщення об'єкта торгiвлi (рiшення сесiї мiсцевої ради народних депутатiв) або договiр оренди примiщення;

· лiцензiї або їх копiї, затвердженi вiдповiдним органом, який видав лiцензiю;

· правильнiсть оформлення первинних документiв на придбання, продаж та перемiщення всерединi пiдприємства товарiв, грошових та iнших документiв;

· правильнiсть вiдображення первинних документiв у реєстрах синтетичного та аналiтичного облiку;

· контроль за виконанням договорiв поставок та iнших зобов'язань, правильнiстю розрахункiв з постачальниками i замовниками;

· контроль за правильним використанням і зберiганням товарно- матерiальних цiнностей і фiнансових ресурсiв;

· формування повної та достовiрної iнформацiї про господарськi процеси i результати дiяльностi пiдприємства, необхiднi для оперативного керiвництва та управлiння, а також для її використання зацiкавленими особами.

Облік у торгівлі пов’язаний з відображенням інформації про рух товарів — доведенням товарної маси від виробника до безпосереднього споживача.

Спрощена схема руху товарів зображена на рис. 1.9.

Рис. 1.9 — Спрощена схема руху товарів

Бухгалтерський облiк торговельної діяльності підприємства повинен забезпечувати:*

правильність оформлення первинних документів на придбання, продаж та переміщення всередині підприємства товарів, грошових та інших документів;*

правильність відображення первинних документів у реєстрах синтетичного та аналітичного обліку;*

контроль за виконанням договорів поставок та інших зобов'язань, правильністю розрахунків з постачальниками і замовниками;*

контроль за правильним використанням і зберіганням товарно-матеріальних цінностей і фінансових ресурсів;*

формування повної та достовірної інформації про господарські процеси і результати діяльності підприємства, необхідні для оперативного керівництва та управління, а також для її використання зацікавленими особами.

Особливостями бухгалтерського обліку в торгових підприємствах є:

1. Специфічна система обліку руху товарів. Бухгалтерський облік роздрібного товарообороту ведуть тільки у вартісному вираженні за цінами реалізації. Груповий облік товарів ведуть на основі бухгалтерських документів і оперативних даних розрахунковим шляхом. Кількісно-вартісний облік здійснюють з товарів, які потребують особливого контролю за їх рухом (ювелірні вироби, товари, прийняті на комісію, меблі, телевізори).

2. Облік товарів здійснюють згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та установ з використанням рахунка 28 "Товари" в розрізі субрахунків:*

281 "Товари на складі" проводять облік наявності та руху товарних запасів в основному на оптових підприємствах, морозильниках, овочесховищах;*

282 "Товари в торгівлі" призначений для обліку наявності і руху товарів, що знаходяться на підприємствах роздрібної торгівлі, громадського харчування;*

283 "Товари на комісії" обліковують товари передані на комісію по договорах комісії, що не передбачають перехід права власності;*

284 "Тара під товарами" проводять облік тари під товарами порожньої, купленої, власного виробництва;*

285 "Торгова націнка" є контрактивним рахунком до субрахунка 281 "Товари на складі" та 282 "Товари в торгівлі", який призначено для визначення реалізаційної (продажної) вартості товарів, знаючи їх купівельну вартість. *

286 "Купівельні вироби";*

289 "Транспортно-заготівельні витрати" призначений для окремого обліку витрат з транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт, що пов'язані з доставкою товарів.

3. У торгівлі спостерігаються наявні великі запаси ТМЦ, у цьому зв'язку бухгалтерський облік має забезпечити достовірний контроль за їх рухом і збереженням.

4. У торгівлі існує специфічна система обліку витрат. Видатки торгових підприємств утворюють витрати обігу, які обліковують за видами, статтями і які покривають за рахунок доходів підприємства. Витрати обігу — це виражені у вартісній формі витрати торгових підприємств, пов'язані з купівлею, транспортуванням, збереженням і реалізацією товарів. В обліку витрати обігу класифікують за: 1) видами діяльності (оптова торгівля, роздрібна торгівля, громадське харчування); 2) економічними елементами (матеріальні витрати, витрати на оплату праці та ін.); 3) статтями витрат.

Номенклатура статей витрат обігу для підприємств торгівлі класифікується на:

1) витрати на транспортування;

2) витрати на оплату праці;

3) витрати на оренду і утримання необоротних активів;

4) знос та утримання малоцінних і швидкозношуваних предметів;

5) витрати на паливно-мастильні матеріали, газ, електроенергію;

6) витрати на збереження, сортування, пакування матеріалів;

7) витрати на рекламу;

8) відсотки за кредит;

9) витрати на тару;

10) страхування та ін.

5. Витрати обігу рекомендовано обліковувати на рахунку