Строк повернення кредиту визначається Банком і позичальником у кредитному договорі та залежить від розміру кредиту та кредитоспроможності позичальника.

За надання інформаційно-консультаційних та інших послуг при кредитуванні позичальник сплачує Банку комісійну винагороду відповідно до встановлених тарифів

Кредитні операції – це відношення між кредитором і дебітором (позичальником) із приводу наданих (одержаних) у тимчасове користування коштів, їхнього повернення та оплати. При цьому мається на увазі саме утримання дій учасників відношення, насамперед банківських робітників [39, с. 46].

Кредитні операції банків і кредитних заснувань у першому наближенні діляться на: активні і пасивні відображення.

Таблиця 1.1

Кредитні операції

Активні операції | Пасивні операції

1. Кредитування клієнтів

2. Кредитування інших банків

3. Депозити в інших банках

4. Кошти на резервному рахунку в центральному Банку

5. Кошти на рахунку в інших банках | 1. Депозити клієнтів

2. Депозити банків

3. Кредити банків, у тому числі

центрального

Джерело: власна розробка.

Інакше кажучи, кредитні операції містять у собі: позичкові операції і депозитні операції.

Позичкові операції – це дії робітників банку (кредитних заснувань) по наданню і (або) одержанню кредитів, їхньому поверненню й оплаті відповідних відсотків, а депозитні операції – дії тих же робітників по розміщенню і (або) притягненню до себе внесків, їхньому поверненню й оплаті відсотків, що заподіються.

Основний предмет позичкових операцій – кредит (позичка) як визначена сума грошей, що видається (утворюється), повертається, оплачується, відповідно депозитних операцій – внесок (депозит) як сума грошей і (або) інших цінностей (цінних паперів), що поміщається (застосовується), повертається, у необхідних випадках оплачується.

Кредити, які може надавати Банк фізичним особам:

за формами:

споживчі;

за строками користування:

короткострокові – до одного року;

довгострокові – понад один рік;

за ступенем ризику:

стандартні;

з підвищеним ризиком;

за забезпеченням:

забезпечені іпотекою (заставою нерухомого майна);

забезпечені заставою (рухомим майном, майновими правами, цінними паперами);

за методами надання:

у разовому порядку;

відповідно до умов відкритої кредитної лінії;

відповідно до дозволеного овердрафту по поточному рахунку;

за строками погашення:

- водночас;

у розстрочку - за встановленим графіком або ануїтетними платежами;

з достроковим погашенням (за вимогою Банку або за заявою позичальника);

після закінчення обумовленого періоду (місяця, кварталу).

Таблиця 1.2

Види кредитів

Критерії | Вид кредиту (позички)

1. Роль банку (кредитор або позичальник) | активний

пасивний

2. Термін | до запитання (огульний)

строковий

короткостроковий

середньостроковий

довгостроковий

3. Призначення | позички торговим і промисловим операціям

позички під нерухомість

позички приватним особам

позички фінансовим підприємствам

позички фермерам

позички на придбання або збереження цінних паперів

інші позички

4. Ціль | на збільшення капіталу (виробничих фондів)

на тимчасове накопичення засобів

на споживчі цілі населенню (споживчий)

5. Наявність і характер забезпечення | бланковий (незабезпечений)

забезпечений заставою товарів або інших цінних паперів (ломбардний) гарантійним зобов’язанням або поручництвом

6. Засіб | кредит грошима

кредит за допомогою акцептування векселя позичальника

7. Ступінь ризику | з найменшим ризиком

з підвищеним ризиком

з граничним ризиком

нестандартний

Джерело: власна розробка.

Позички класифікуються за різними ознаками (Додаток Б).

Джерела повернення кредитів поділяються на первинні і повторні (додаткові). Первинним джерелом є прибуток позичальника (для юридичних осіб – виторг у наявній або безготівковій формі, для фізичних осіб – заробітна плата або інші надходження). Повторними є виторг від реалізації закладеного майна, перерахування коштів гарантом або страховою організацією [44, с. 53].

Порядок використання банком первинних і повторних джерел погашення позичок розрізнений. Погашення кредитів за рахунок прибутку позичальника регулюється кредитним договором (Додаток В), договором застави, дорученням на перерахування відповідних коштів. Погашення здійснюється в день настання терміну платежу або в інший визначений період при наявності коштів на рахунку клієнта. При погашенні кредитів готівкою, клієнтові надається графік погашення (Додаток Г) і у відповідні терміни він вносить гроші в касу банку. Можливе продовження терміну погашення кредиту, якщо клієнт очікує надходження. Таким чином, механізм погашення кредиту в даному випадку являє собою добровільне виконання клієнтом своїх платіжних зобов’язань перед банком, зафіксованих у кредитному договорі.

Погашення кредиту за рахунок повторних джерел означає залучення банку в дію механізму примусового стягнення належного йому боргу. Даний механізм також має правове забезпечення (крім кредитного договору) у вигляді договору про заставу, гарантійного листа, договору поручництва (Договір Д), страхового полісу.

Інструменти забезпечення кредитів:

Банк намагається мати справу з тими, кого він давно знає.

Цей та інші декілька пунктів однозначно свідчать: систему забезпечення повернення кредитів варто формувати з таким розрахунком, щоб вона працювала не тільки після того, як наступив термін повернення кредиту, але головним чином до ухвалення рішення про видачу кредиту.

Банк обмежує терміни кредитування.

Розрахунок достатньо простий: чим коротший цей термін, тим нижчий за інших рівних умов рівень ризику. Зараз українські банки ринуться обмежити зазначений термін 3-6 місяцями.

Банк поступово розвиває свої кредитні відносини з клієнтами, включаючи і тих, із якими він вже працює.

На малих кредитних сумах можна цілком оцінити клієнта за декілька місяців. Оцінити його добропорядність, акуратність, грамотність. Простежити, із якого роду контрагентами він має справу, наскільки акуратний у виплаті податків, у оформленні платіжних документів. Переконатися в його грамотності в юридичних питаннях.

Банк по можливості формалізує процеси видачі кредитів.

Це допускає розробку відповідних процедур, пакетів документів, необхідних від позичальників, критеріїв задоволення кредитних заявок (сукупності коефіцієнтів, що допомагають визначити рівень кредитного ризику).

Банк домагається, щоб максимальне число кредитів мало забезпечення в тій чи іншій формі, при цьому по можливості широко диференціюються умови кредитування різних клієнтів (у залежності від забезпечення кредиту, від надійності клієнта, від цілей, обсягів, термінів кредитування й інших обставин).

Роботу з позичальниками полегшує розроблений у банку пакет документів, які підприємство, що звернулося за кредитом, повинно надати банку. Забезпеченням кредиту може бути ліквідний товар, майно,