Формується страховий фонд за рахунок щоквартальних (щомісячних) відрахувань, рівними процентними частинами від розрахункової суми резерву на кожну звітну дату, що ставляться на операційні витрати банку в межах отриманого банком прибутку (рахунок “Доходи банку”), після виконання зобов’язань банку перед кредиторами, вкладниками і перед відрахуванням коштів на заробітну плату, капітальне вкладення й інші витрати банку. Акумулюються кошти резерву на рахунку “Резерви страхування активних операцій комерційних банків” (субрахунка – “резерв по кредитних ризиках”) такою проводкою:

до внесення змін у законодавство: дебет – рахунки “Відвернені кошти за рахунок прибутку банку поточного року”, кредит – рахунки “Резерви страхування активних операцій комерційних банків”;

після внесення змін виконань у законодавство: дебет – рахунки “Операційні і різні витрати”; кредит-рахунку “Резерви страхування активних операцій комерційних банків”.

У випадку зменшення розміру (порівняно з попередньою звітною датою) комерційні банки отриману різницю спрямовують на зменшення витрат банку поточного періоду. Здійснюється дана операція такою проводкою: дебет – рахунки “Резерви страхування активних операцій комерційних банків”; кредит-рахунки “Операційні і різні витрати”.

Розрахунок суми резерву, що повинний бути сформований банком на звітну дату, здійснюється так:

для щоквартального перерахунку коштів

S = 8,34 % *N1 *C,

де цифра 8,34 – постійний відсоток, що забезпечує резерв рівними частинами у встановлений термін (100% розділене на 12 кварталів, тобто встановлений трирічний термін формування резерву);

N1 – кількість кварталів із початку формування резерву;

С – сума розрахункового резерву, утворена на звітну квартальну дату.

Для щомісячного перерахунку повинна використовуватися формула

S = 2,78%*N2*C,

де: 2,78 – постійний відсоток, що забезпечує формування резерву рівними частинами у встановлений термін (100% розділене на 36 місяців);

N2 – кількість місяців із початку формування резерву;

С – сума розрахункового резерву, що склалася на кінець звітного місяця.

Отримана відповідно до викладених розрахунків сума резерву, що повинна бути сформована на звітну дату, дорівнюється з залишками коштів, обсічених на звітне число на рахунку “Резерви страхування активних операцій комерційних банків”. Сума встановленої різниці підлягає перерахуванню в даний резерв.

Формування резерву здійснюється головним офісом банку і його філій по кожній сумі наданого кредиту в залежності від ступеня кредитних ризиків по класифікації. Резерв зберігається в головному офісі банку (за винятком 30% резерву що зберігаються в НБУ). Якщо у філії банку не вистачає коштів для виконання розрахункового нормативу формування страхового резерву, що бракує сума в обов’язковому порядку виповнюється головним офісом відповідного банку.

Резерв комерційного банку може бути використаний тільки на погашення безнадійної кредитної заборгованості по основному боргу. Загальна сума такої заборгованості списується зі страхового резерву по оформленому протоколом рішенню Правління банку не пізніше останнього дня поточного року, у якому заборгованість визнана безнадійною. Здійснюється така операція такою проводкою: дебет рахунку “Резерви страхування активних операцій комерційних банків”, кредит рахунку “Прострочена заборгованість”.

Одночасно списуються і безнадійно прострочені відсотки, що були нараховані, але не отримані. Списання здійснюється такою проводкою:

дебет рахунку “Прибутки майбутніх періодів”, кредит рахунків “Прострочена заборгованість по відсотках”.

Списана прострочена заборгованість по основній сумі боргу враховується на за балансовий рахунок “Борги, списані на збитки”. Нараховані, але не отримані відсотки підписаної заборгованості підлягають урахуванню на за балансовий рахунок “Відсотки по безнадійних боргах”.

Банк зобов’язаний протягом трьох років продовжувати роботу з відшкодування боргу. Якщо ця робота за трирічний період успіху не принесла, заборгованість по основному боргу і неодержаних відсотках із зазначених за балансових рахунків списується цілком.

У випадку, коли така робота завершується успіхом, сума поверненого кредиту і відсотків ставиться на рахунок “Резерви страхування активних операцій комерційних банків” (якщо сума резервного фонду недостатня) або, коли такий фонд сформований за розсудом керівництва комерційного банку, (Правління банку) зараховуються в будь-який інший фонд банку. Наприклад, у фонд матеріального заохочення, виробничого і соціального розвитку або інші фонди. При цьому робиться така проводка: дебет – поточний рахунок клієнта, кредит – фонди банку. Відсотки за повернений кредит зараховуються в прибутку банку на рахунок “Операційні й інші прибутки”.

Одночасно заборгованість списується з за балансових рахунків.

Якщо прибутків, отриманих банком і спрямованих на формування страхового фонду, недостатньо для покриття збитків від кредитної діяльності, відрахування здійснюються за рахунок резервного фонду, фонду економічного стимулювання, а також коштів, отриманих від реалізації майна або внесків банку в статутні фонди інших підприємств і організацій.

Згаданий резервний фонд комерційних банків формується для покриття можливих збитків, що виникають у результаті діяльності банку. Розмір резервного фонду повинний складати не менше 20% від статутного фонду банку. Формується такий резерв шляхом щомісячного відрахування не менше п’ятьох відсотків від прибутку банку, після оподаткування, нарахування дивідендів і перерахування коштів в інші обов’язкові фонди.

Резервний фонд комерційних банків зберігається на окремому рахунку в НБУ і використовується тільки з його дозволу. При цьому в комерційному банку здійснюються такі проводки: дебет рахунку “Відвернені кошти за рахунок прибутку банку поточного року”, кредит рахунку “Формування резервного фонду”; дебет рахунку “ Особливий рахунок НБУ, кредит рахунку 161. У НБУ такі кошти проводяться в дебет рахунку 161, кредит – 801.

Як уже відзначалося, створення страхового резерву, крім послужливо-профілактичних функцій по недопущенню пере концентрації кредитних ризиків, покликано забезпечити стабільну роботу банку на випадок збитків від неповернення кредитів. Оскільки при наданні позичальникам банківських гарантій ризик відповідальності лягає цілком на банк гаранта, неповернення кредитів, безсумнівно,