Банками широко практикується знайомство з підприємством, огляд на місці товарів, офісів, складських приміщень, торгових залів, перевірка наявності товарів і майна, що даються в заставу [29, с. 541].

Цільове використання кредиту легше простежити, якщо одним з умов його надання є відкриття позичальником рахунку в банку.

Банк активно утримується від прийняття в якості забезпечення своїх кредитів неліквідного товару або іншого подібного майна, сумнівних цінних паперів (безверхих банківських акредитивів, неакцептованих векселів).

Банк страхує видачі позички (і, можливо, відсотки по них). При цьому кращий тристоронній договір між банком, позичальником і страховиком.

Банк включає в кредитний договір арбітражну обмовку про те, що у випадку виникнення суперечки між учасниками він передається на дозвіл арбітражному суду.

У більш широкому плані мова йде про те, що банк, який по справжньому піклується про повернення своїх позичок, бездоганно володіє тонкощами юридично вірного упорядкування відповідних документів і супроводи всього кредитного процесу.

На останніх етапах кредитного процесу, коли термін повернення кредиту підходить або вже наступив, банк активно використовує свою службу економічної безпеки, що повинна діяти жорстко, але в рамках законності, доводячи справу при необхідності до суду.

Відповідальний банк акуратний в оплаті своїх боргів, пунктуал-

ний у поверненні взятих ним кредитів, не утримує у своєму обороті чужих коштів, не перешкоджає законним перевіркам своєї діяльності з боку компетентних органів [28, с. 224].

1.2 Організація кредитного процесу. Етапи видачі кредитів

Організація кредитного процесу ґрунтується на чіткому функціональному розмежуванні обов’язків кредитного персоналу, що дозволяє домагатися високого професіоналізму, уникати помилок при прийнятті рішень, перемагати в конкурентній боротьбі.

Організація кредитного процесу включає декілька стадій:

формування кредитної політики; здійснення кредитного обслуговування клієнтів;

визначення рейтингу виданих позичок і аналіз кредитного портфеля банку;

організацію контролю за умовами кредитної угоди;

визначення процедури ухвалення рішення по позичці;

розробку правил оформлення кредитної угоди;

письмовий юридичний супровід, що видається позичка.

Етапи кредитного процесу

Процес кредитування складається з таких етапів:

передкредитна робота:

оцінка кредитоспроможності позичальника;

розгляд повного пакета документів, визначення умов кредитування (включаючи комісії) та підготовка висновків щодо надання кредиту;

прийняття рішення щодо надання кредиту;

укладання кредитного договору та договорів забезпечення кредиту;

видача кредиту та супроводження кредитних договорів: надання кредитних коштів та формування резерву під можливі втрати за кредитними операціями;

нарахування процентів за користування кредитом, контроль за погашенням кредиту, сплатою процентів та комісій;

формування робочих документів (кредитної справи, файл-пакета) та кредитної історії;

контроль за цільовим використанням кредиту (у випадках, передбачених цим Положенням);

контроль за заставленим майном;

моніторинг кредитної діяльності:

інвентаризація кредитного портфеля;

класифікація кредитних операцій за ступенем ризику, розрахунок та коригування резерву під можливі втрати за кредитними операціями;

аналіз статистичної звітності за кредитними операціями;

контроль за відповідністю здійснюваних операцій кредитній політиці

З міжнародної практики відомо, що банки звичайно мають такі спеціальні підрозділи, що забезпечують кредитний процес:

відділ кредитної політики і маркетингу;

відділ кредитного аналізу;

кредитний відділ;

відділ позичкової документації.

Відділ кредитної політики і маркетингу займається:

упорядкуванням і доведенням до робітників банку (управлінців і виконавців) основ кредитної політики;

спостереженням за виконанням її основних положень;

визначенням вимог до позичкової документації;

організацією навчання співробітників банку, щодо питання кредитування [29, с.541].

Відділ кредитного аналізу призначений для:

збору інформації про фактичних і потенційних клієнтів, їхньому фінансовому положенні і платоспроможності, про перспективи розвитку галузі до якої належить позичальник;

аналізу кредитного портфеля банку;

підготування засідань кредитного комітету і реєстрації його рішень.

Головна вимога до співробітників відділу – схильність до аналізу і тренування по програмі банку.

Кредитний відділ веде безпосередньо роботу з клієнтами з питань кредитування. Усередині відділу виділяються спеціальні групи по обслуговуванню різних типів клієнтів:

розглядають можливість видачі позички;

роблять оцінку ризику запитуваної позички;

вибирають конкретний вид кредиту.

Відділ позичкової документації підзвітний юридичному відділу. У його обов’язки входить надання помочі кредитним робітникам в оформленні позичкової документації і здійснення контролю за слушністю оформлення такої документації.

Кредитні взаємовідносини регламентуються на підставі кредитних договорів, що укладаються між кредитором і позичальником тільки в письмовій формі, які визначають взаємні зобов’язання та відповідальність сторін і не можуть змінюватися в односторонньому порядку без згоди обох сторін.

Розмір відсоткових ставок та порядок їх сплати встановлюються банком і визначаються в кредитному договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, облікової ставки та інших факторів [13, с. 14].

У разі зміни облікової ставки, умови договору можуть переглядатися і змінюватися тільки на підставі взаємної згоди кредитора та позичальника.

Для кредитів, що надаються в іноземній валюті, необхідно враховувати також відсоткові ставки, які діють на міжнародних ринках капіталів.

Позичальник, що отримує одноразовий кредит на придбання товарів чи на оплату товарно-матеріальних цінностей у межах чинного законодавства за контрактами, угодами, подає в банк копії цих контрактів і угод та інші документи, які стосуються заходу, надходженнями від якого передбачається погашення кредиту.

Позичальник, що звертається в банк за отриманням кредиту на спорудження об’єктів для зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, виробництва товарів народного споживання, подає в банк проект будівництва підприємства, що відповідає встановленим законодавством санітарно-гігієнічним, екологічним та іншим нормам, а також висновки експертів щодо проектно-кошторисної документації, які підтверджують дотримання встановлених норм, та інші документи (контракт з будівельною організацією, техніко-економічне обґрунтування, графіки виконання робіт), необхідні для кредитування.

Позичальник, що отримує кредит на витрати, які не перекриваються надходженнями протягом календарного року, надає прогнозні розрахунки необхідності в короткостроковому кредиті на рік з