Використання об'єктивних критеріїв оцінювання варіантів рішення дає змогу порівняти варіанти і вибрати найкращий. При підготовці рішень у державному управлінні принципово важливо висунути і застосувати по можливості не суперечливі критерії внутрішньої (з погляду даної організації, органу) і кінцевої (суспільної, економічної тощо) доцільності тих чи інших дій керованої системи. Тому значна увага на даному етапі має бути приділена узгодженню державних і відомчих інтересів. В принципі, ефективність внутрішнього функціонування керованого об'єкта має «працювати» на ефективність суспільної життєдіяльності. Саме ті параметри, які збігаються, мають братися за критерії управлінських рішень.

Вибір критеріїв управлінських рішень у державному управлінні має здійснюватись виходячи з того, як кінцевий результат управлінського рішення вписується в запит суспільства і задовольняє суспільний розвиток, Це вимагає при порівнянні альтернатив управлінських рішень використовувати комплекс економічних, соціальних, політичних, організаційних критеріїв. За основу необхідно взяти критерії загальної соціальної та спеціальної соціальної ефективності державного управління.

Системний підхід до підготовки і реалізації управлінських рішень вимагає не тільки структуризації цього етапу процесу управління, типізації відповідних робіт і операцій, умов їх здійснення, а й комплексного його забезпечення стосовно змісту. Основними складовими такого комплексу є: правове, інформаційне і документальне, організаційне, технічне, психологічне, консультативно-дорадче забезпечення.Правове забезпечення передбачає всебічне використання засобів і форм юридичного впливу на суб'єкт і об'єкт управління з метою забезпечення високої якості підготовки і реалізації управлінського рішення. Підготовка та прийняття рішень  у процесі вироблення і реалізації рішення включає підготовку пропозиції про зміну чинних чи застарілих і фактично таких, що втратили силу нормативних актів, які стримують якісне вирішення проблеми; укладання необхідних угод з різними організаціями, які залучаються до розробки і реалізації рішень; документальне оформлення результатів реалізації рішень.

2.3. Аналіз ступеня обгрунтованості системи прийняття управлінських рішень

Науковий напрям “ Економічне обґрунтування управлінських рішень ” на сьогодні є новим і недослідженим, тому методи цього дослідження є актуальні.

Однією із невирішених раніше частин загальної проблеми, якій присвячується стаття, є необхідність реформування політики прийняття управлінських рішень на підприємствах з визначенням того, що така необхідність, насамперед, базується на принципах прийняття економічно обґрунтованих управлінських рішень і їх оптимальних варіантів на рівні, достатньому для їх упровадження, в тому числі на державному, а також забезпечення обов’язковості їх реалізації з недопущенням проявів дискримінації щодо реалізації на міжнародному ринку товарів вітчизняного виробництва.В автоматизованій системі управління джерела формування масиву інформації нових управлінських рішень базуються на: -використанні результатів науково-дослідних структур на взаємовигідних умовах, незалежних експертних оцінок висококваліфікованих менеджерів, які здатні чітко висловлювати свої думки і вміють ефективно вирішувати управлінські конкретні проблеми, проводити аналіз і достовірну, незалежну оцінку товарного ринку, регіональних та структурних диспропорцій у системі суспільного виробництва на товарному ринку, ринку капіталу і ринку праці, а також досягнень науки та техніки, нових можливостей використання нового товару, товару конкурентів; -вміють опитувати споживачів і аналізувати інформацію про незадоволені проблеми, вести розмову з торговельним персоналом, який безпосередньо контактує з покупцем, з постачальниками продукції, посередниками-менеджерами з реалізації продукції; маркетингових дослідженнях діючих підприємств, рекламних агентств та інших підприємств.

Для стратегічного прогнозування, економічного обґрунтування управлінських рішень також необхідно мати достовірну інформацію стосовно того, що коли будь-яка ланка управлінської діяльності стане збитковою для підприємства і виникне необхідність пошуку перспективних, ефективних ланок управління бізнесом, при можливому посиленні конкуренції чи встановленні недосконалої правової бази з введення різних обмежень на реалізацію продукції. Це робить дану ланку діяльності недоцільною для подальшого випуску не конкурентозахищеної продукції.

Економічне обґрунтування управлінських рішень, пов’язане з виявленням співвідношення між попитом та пропозицією на товар, політикою цін, прогнозними розрахунками капіталовкладень, податковими відрахуваннями, одержанням прибутку і розрахунком критичної межі беззбитковості, визначенням можливостей обсягу виробництва та реалізації конкурентоспроможної продукції і потреб систем матеріально-технічного забезпечення та управління збутом продукції в системі матеріально-технічних запасів споживання, в операційній інфраструктурі підприємства (управління ремонтними, інструментальними, енергетичними, транспортними і складськими господарствами), з високою якістю продукції (послуг) і управлінням конкурентною стратегією підприємства на перспективу 10 і більше років.Методика економічного обґрунтування управлінських рішень, що стосуються менеджменту операційної (виробничої) системи підприємства, базується на прийнятті управлінських рішень у виробничій діяльності підприємства, в управлінні системою планування, в системі матеріально-технічного забезпечення та управлінні збутом продукції (послугами), в системі матеріально-технічних запасів, в операційній інфраструктурі підприємства, а також в управлінні якістю продукції, перспективним конкурентним захистом продукції (послуг) авіаційного підприємства.

Економічне обгрунтування управлінських рішень, пов’язаних з фінансовим менеджментом підприємства, визначає основні функції та управлінські структурні відносини підприємства з визначення потреб у фінансових ресурсах; управління основними видами фінансування, джерелами фінансування та особливостями їх отримання (зовнішнє, акціонерне, кредитне, довгострокове фінансування, фінансування за допомогою облігацій, акцій, середньо- короткострокове фінансування; кредити під заставу обладнання, відсоткова ставка); управління формуванням капіталу підприємства .

Рис. 2.4. Процес підготовки і прийняття рішення

Стратегія економічного обґрунтування управлінських рішень спрямована на залучення фінансових коштів стосовно розподілу та використання фондів підприємства, основного (основні фонди, дострокові фінансові вкладення, нематеріальні активи) і оборотного капіталу (готівка, кошти боржників і складські запаси) та управління процесами формування фінансового плану підприємства основного бюджету і його структур з урахуванням