Державні управлінські рішення – це управлінські рішення, що приймаються вищими та центральними органами (та їх керівниками) з метою визначення і реалізації державних цілей, стратегії їх досягнення, основних функцій держави, державної політики, організації державної влади, вирішення інших проблем державного рівня та які задовільняють певним, наведеним далі ознакам.

Державно-управлінське рішення це:*

усвідомлено зроблений суб'єктом державного управління вибір цілеспрямованого впливу на соціальну дійсність, виражений в офіційній формі;*

владна воля держави, що набуває офіційно вираженої форми завдяки закріпленню її в державних актах, які видаються державним органом чи посадовою особою у відповідності з його компетенцією і в межах наданих повноважень.

Особливості управлінських рішень:*

правова форма;*

розробка на достовірній фактологічній основі;*

відповідність компетенції органу;*

несуперечливість приписів, що складають зміст рішення;*

ресурсне забезпечення завдань;*

адресність;*

можливість оцінки виконання визначених завдань тощо.

Етап прийняття і реалізації управлінського рішення охоплює:*

прийняття рішення (вибір одного, найбільш ефективного варіанта дій);*

доведення управлінських рішень до виконавців;*

складання плану реалізації управлінських рішень;*

організацію виконання управлінських рішень;*

контроль за виконанням управлінського рішення.

Управлінські рішення приймаються в установленому порядку, базуються на аналізі та оцінці можливих альтернатив, мають директивний (обов'язковий) характер; подібно до обміну інформацією рішення виступає як складова частина кожної з функцій управління; тому процес прийняття і здійснення рішень розглядаються як "наскрізний", що пронизує та об'єднує всі функції, як один із важливих зв'язуючих процесів в управлінні соціальною системою.

Основою вироблення і прийняття управлінських рішень є інформаційні процеси - пошук, передача і перетворення інформації в різних ланках системи управління. Від якості прийнятих рішень великою мірою залежить ефективність управління і діяльності організації в цілому. 

Ознаками високої якості управлінського рішення є:

-своєчасність (швидкість прийняття),

-надійність (обґрунтованість),

-економічність (мінімальна кількість ресурсів, що споживаються),

- кількісна визначеність,

-можливість чіткого контролю.

Основні функції управлінського рішення:

-спрямовуюча,

-забезпечуюча,

-організаційна,

-координуюча,

-стимулююча.

Табл. 1.6. Етапи в процесі планування управлінського рішення 

Етап | Зміст

Етап 1 | Цілепокладання (формування цілей). Чого саме ви хочете досягти? Це найважчий етап. Його не можна формалізувати. Особистість менеджера, керівника, управлінця, державного службовця проявляється в залежності від змісту цілей, які він реалізує.

Етап 2 | Підбір, аналіз і оцінка способів досягнення поставлених цілей. Взагалі то можна діяти будь-якими способами. Проте, який з них виявиться найкращим, а які відкинуті як недоцільні. 

Етап 3 | Складання переліку необхідних дій. Що конкретно треба зробити, щоб здійснити вибраний на попередньому етапі варіант досягнення поставлених  цілей? 

Етап 4 | Складання програми робіт (плану заходів). В якому порядку краще всього виконувати намічені на попередньому етапі дії, враховуючи, що багато з них пов’язані між собою.

Етап 5 | Аналіз ресурсів. Які матеріальні, фінансові інформаційні, кадрові ресурси знадобляться для реалізації плану? Скільки часу піде на його виконання ?

Етап 6 | Аналіз розробленого варіанту плану. Чи вирішує розроблений план поставлені на попередньому етапі «завдання»? Чи витрата ресурсів влаштовує? Чи є пропозиції до поліпшення плану? Можливо варто повернутись до першого, другого чи інших етапів? 

Етап 7 | Підготовка детального плану дій. Необхідно деталізувати розроблений на попередніх етапах план, вибрати погоджені між собою терміни виконання окремих робіт, розрахувати необхідні ресурси. Хто буде відповідати за окремі ділянки роботи? 

Етап 8 | Контроль за виконанням плану, внесення необхідних змін. Контроль розглянемо окремим питанням. 

Продовж. табл.1.6

Для того, щоб бути ефективним (оптимальним або раціональним) , досягти якихось поставлених цілей, рішення має відповідати таким вимогам:

- бути реальним;

- містити механізм реалізації;

- готуватись, ухвалюватись та виконуватись в реальному масштабі часу;

- бути реалізованим;

- бути гнучким;

- передбачати можливості верифікації (перевірки істинності) і контроль за виконанням.

Вироблення і прийняття рішень – один із найбільш важливих і складних процесів управлінської діяльності, в якому від кожного керівника в системі державного управління вимагається компетентність, висока оперативність, знання та навики використання методів і технологій управління.

При прийнятті управлінського рішення необхідно враховувати об'єктивно діючі закони управління, а саме:

1) залежність організаційних форм і методів управління від структури державного устрою, матеріально-технічної бази та умов управління;

2) збереження пропорційності й оптимального співвідношення всіх елементів системи державного (регіонального) управління;

3)єдності організаційно-методологічних основ на всіх рівнях державного управління;

4)єдності й підлеглості критеріїв ефективності, які застосовуються у процесах управління;

5)відповідності потрібного часу та часу, наявного в розпорядженні підчас вирішення завдань управління;

6)залежності ефективності вирішення завдань управління від обсягу та об'єктивності використаної інформації.

На основі прийнятого рішення керівник формулює конкретні завдання підлеглим (підрозділам), що беруть участь у досягненні мети. Виконання поставлених завдань здійснюється в процесі діяльності за безпосередньої участі керівника управління реалізацією рішення, в результаті чого у нього нагромаджується необхідний досвід, здійснюється вплив на ситуацію (якщо це можливо), що приводить до змін в елементах внутрішнього або зовнішнього середовища, а також вдосконалюється структура сил і засобів, покращуються їх якісні й кількісні характеристики.Виходячи із визначеної моделі формування управлінського рішення як варіант пропонується така послідовність вироблення раціонального рішення (див. малюнок 2.5).

Мал. 2.5 Процес вироблення раціональних рішень

Для прийняття управлінських рішень застосовується диференціальний аналіз, як аналіз альтернативних варіантів. Концепція диференціальних витрат і доходів альтернативна концепції повних витрат і повної собівартості. Використовують цю концепцію при вирішенні тимчасових проблем (проблем аль-тернативного вибору), коли керівник змушений вибрати кращу з декількох можливих альтернативних моделей поведінки.

Для вибору кращого варіанта, як правило, порівнюють вит-рати і доходи та визначають прибуток (або збиток), що його за-безпечує прийняття того або іншого варіанта рішення. Досвід показує, що при цьому немає необхідності порівнювати всі до-ходи і витрати кожного