Аналітико-прогностичне забезпечення управлінських рішень займає в наш час центральне місце в стратегічному управлінні, про що свідчить досвід передових американських компаній. Остан-нім часом в самостійний напрямок виділяється аналіз зовнішнього середовища (сканування зовнішнього середовища). Сканування зовнішнього середовища в системі прогнозного аналізу означає збір, обробку, оцінку і прогноз тих факторів зовнішнього середовища, які суттєвим чином можуть вплинути на результати діяльності під-приємства.

Сканування здійснюється такими шляхами:

--аналіз загально-економічної ситуації — загальногосподарська коньюнктура, кредитно-фінансові засади країни,інвестиційний клімат,валютно-фінансові умови;

-- науково-технічний прогрес — поява технічних нововведень,
корінні зміни в технології галузі, технологічні зрушення в суміжних
областях і використання в цьому зв'язку нетрадиційних технологій;

-- політична ситуація — політична стабільність, діюче законно--
давство, система державного регулювання економіки, оцінка ризи--
ку вкладень, дії профспілкових організацій та ін.;

-- аналіз культурних і демографічних факторів — структура
споживання, смак та стиль життя населення, традиції та ін., а також
можливі зрушення в названих областях.

В результаті дослідження повинні бути виявлені головні на-прямки діяльності фірми, побудований прогноз, проведений на йо-го основі стратегічний аналіз і складений стратегічний план, визна-чені ресурси, необхідні для його реалізації, що в кінцевому резуль-таті повинно забезпечити фірмі перевагу над конкурентами.

Поряд зі складанням стратегічного плану важливу роль має прогнозній аналіз для оцінки ходу виконання плану або динаміки окремих показників ( етап «оцінка»).

Цей аналіз проводиться на підставі оперативних і короткостро-кових прогнозів і результати його — це, так звана, сигнальна сис-тема, що попереджує про настання або можливу появу небажаних тенденцій, ситуацій чи факторів, що перешкоджають успішній ре-алізації поставлених задач, і, таким чином, потребують від органів управління прийняття оперативних заходів для надання окремому процесу, наскільки це можливо, необхідної направленості, або, хо-ча б, пом'якшення небажаних тенденцій.

Такий аналіз тісно пов'язаний з такими функціями управління, як регулював ня, контроль, організація, оперативне і поточне планування.

Наявність названого прогнозного аналізу сприяє збільшенню адаптованості підприємства до можливих змін, і на його основі розробляється ситуаційний план. Призначення такого плану — пе-редбачити дії, які слід здійснити, якщо ситуація не відповідає про-гнозам, що побудовані на попередньому етапі обгрунтування стра-тегічних і поточних планів. Ситуаційний план покликаний дати відповідь на питання: що станеться, якщо події будуть розвиватися не так, як очікувалось? Що доцільно зробити, щоб реалізувати та-кий план? Які «критичні моменти», при яких доведеться приступи-ти до здійснення ситуаційного плану і змінених стратегій?

Таким чином, дуже доцільно, щоб планування було гнучким, щоб з часом, по мірі накопичення прогнозних оцінок, можливо бу-ло переглянути плани, що були складені раніше. В цьому проявляється неперервність як планування так і про-гнозування.

В процесі прийняття рішень кожен спеціаліст бажає отримати найбільш прийнятний, найкращий прогноз, вважаючи таким до-стовірний прогноз. І дійсно, на перший погляд, чим точніше співпадуть прогнозні оцінки і реальна ситуація, тим, при інших рівних умовах, є можливість з більшою впевненістю досягти бажа-них результатів.

Однак є дві обставини, які не відповідають наведеному кри-терію оцінки прогнозу.

Перша обставина, не дуже важлива, полягає в тому, що досто-вірність прогнозу може бути оцінена тільки після завершення події. Наприклад, про точність прогнозу одержання прибутку за поточ-ний рік можна буде робити висновки тільки після завершення про-гнозного періоду, тобто на початку наступного року.

Друга і більш важлива за значенням обставина полягає в тому, що такий критерій оцінки якості прогнозу ігнорує той підхід, за до-помогою якого прогнози використовуються для прийняття рішення.

Розглянемо такі поняття як прогноз, що «самоздійснюється» або «самоанулюється»:

Прогноз що «самоздійснюється» — це такий прогноз, який
стає достовірним лише тому, що був зроблений;

Прогноз що «самоанулюється» — це такий прогноз, який, нав--
паки, виявиться недостовірним лише тому, що він був зроблений.

Припустимо, що в засобах масової інформації виступили відомі і авторитетні спеціалісти зі своїми прогнозами про значне посилен-ня інфляції. Реакція більшості громадян в таких випадках достат-ньо відома: почнеться масове позбавлення від готівкових збере-жень, придбання товарів «про запас». Наплив грошових коштів на ринок приведе до росту цін, і інфляція таким чином неминуча. Це характерний приклад прогнозу, що «самоздійснюється».

Інший випадок. Короткостроковий прогноз сповіщає зрив за певних причин виконання плану з реалізації продукції. В такому випадку компетентна особа, що приймає рішення, здійснить всі від неї залежні заходи, щоб усунути перешкоди, і тим самим запобігти або хоча б пом'якшити небажані наслідки, взявши під контроль си-туацію. І якщо ці дії своєчасні і ефективні, поставлені цілі будуть досягнуті, а прогноз в такому випадку виявиться недостовірним. Це характерний приклад прогнозу, що «самоанулюється».

Спеціаліст, що приймає рішення, буде робити все можливе, щоб прогноз, який він вважає бажаним, був реалізованим. Якщо ж про-гноз небажаний, то спеціаліст уживе всі заходи, щоб виключити або хоча б перешкодити наслідки його реалізації. Таким чином, в реалізації подій завжди буде мати місце елементи або прогнозу що «самоздійснюється», або що «самоанулюється».

Але якщо б прогнозу не існувало, спеціаліст не став би прикла-дати зусилля, щоб виключити небажані для себе розгортання подій, і наслідки в такому випадку були