Суть методу колективної експертної оцінки для розробки прогно-зів полягає у визначенні погодженості думок експертів з перспек-тивних напрямів розвитку об'єкта прогнозування, які сформульовані раніше окремими спеціалістами, а також в оцінці розвитку об'єкта. яка не може бути визначена іншими методами (наприклад, аналіти-чним розрахунком, експериментом та ін.).Метод колективної генерації ідей ("мозкова атака") дає змогу отримати продуктивні результати за короткий період часу й залучи-ти всіх експертів до активного творчого процесу.

Застосування інтуїтивних методів у наш час пов'язане з підвище-ним динамізмом структурного зрушення ВНП світової економіки, а також з тим, що ряд показників, які є необхідними для побудови сучасних моделей, не можуть бути визначені суто математично зі статистичних даних. За один—три роки (період найближчого прогнозування) продукція народного споживання, на яку в попе-редні роки підвищився попит, може стати нікому не потрібною. По-пит на засоби виробництва завжди відрізнявся порівняною стабільністю, але у зв'язку з вибуховим підвищенням наукомісткості та швидким розвитком технологій він також дуже швидко змінюється.Оскільки експертні оцінки є інтегральною сумою прогнозів неза-лежних експертів, вони незалежні від обрання конкретних моделей. Отже, облікова інформація, що необхідна для вирішення певного економічного завдання, може виявитися недостатньою або, навіть, непотрібною для іншого завдання. Природа рішення потребує релевантної інформації.

Рис. 2.6. Схема «мозкового штурму»

Метод експертних оцінок - це процедура, яка надає можливість експертам дійти згоди з розглядуваних питань. Експерти, які пра-цюють у споріднених сферах діяльності, заповнюють опитувальний аркуш з проблеми, яка розглядається. Спершу вони записують свої міркування з цього приводу. Потім кожний експерт отримує відповіді інших експертів. Він має знову переглянути свій прогноз і, якщо його прогноз не збігається з прогнозами його колег, відповісти чому це так. Процедуру повторюють три або чотири рази, доки експерти не дійдуть згоди. Усі експерти обов'язково працюють анонімно. Цей факт дозволяє уникнути конфліктів через відмінність у статусі експертів.

Найпоширенішим методом колективної підготовки управлінських рішень є «мозковий штурм», або «мозкова атака» (спільне генерування но-вих ідей та їх наступне прийняття). Основна умова такого методу — ство-рення максимально сприятливих умов для вільного генерування ідей. Забороняється спростовувати або критикувати ідею, якою б фантастич-ною вона не була. Усі ідеї записують, а потім аналізують спеціалісти.

Метод Дельфі (назва методу походить від назви міста в Греції, яке прославили мудреці - віщуни майбутнього).

Метод Дельфі - багаторівнева процедура анкетування. Після кож-ного туру дані анкетування доопрацьовують і отримані результати по-відомляють експертам із зазначенням оцінок. Перший тур анкетування проводять без аргументації; під час другого туру відповідь, яка відріз-няється від інших, підлягає аргументації або може змінити оцінку екс-пертів. Після стабілізації оцінок опитування припиняють і приймають пропозицію, пропоновану експертами, або скореговане рішення.

Сутність японської (кільцевої) системи прийняття рішень — «кінгі-се» - полягає в тому, що для розгляду готують проект нововведення, який передають для обговорення особам за списком, що складає керів-ник. Кожна особа має розглянути запропоноване рішення і подати свої зауваження у письмовому вигляді. Після цього скликають нараду, на яку, як правило, запрошують тих спеціалістів, чия думка керівнику не зовсім зрозуміла. Експерти пропонують своє рішення згідно зі своїми індивідуальними перевагами. Якщо вони не збігаються, виникає век-тор переваг, який визначають за допомогою одного з таких принципів:

1. Принцип більшості голосів — обирають те рішення, яке має
найбільшу кількість прихильників.

2. Принцип диктатора — за основу беруть думку однієї особи з
групи. (Цей принцип притаманний військовим організаціям; його ви--
користовують для прийняття рішень у надзвичайних обставинах).

3.2 Етапи, методи та альтернативи прогнозування макроекономічних процесів

У технологічному плані принципи тісно пов’язані з методами прогнозування, які виступають способами їх реалізації. Кількість методів, які застосовуються у прогнозуванні, достатньо велика – близько 200.

Найчастіше вони поділяються на інтуїтивні та формалізовані:–

методи експертних оцінок (інтуїтивні) застосовуються, як правило, у випадках, коли немає можливості використовувати більш точні, засновані на математичних розрахунках методи, та у випадку, коли об’єкт прогнозування дуже простий або дуже складний і його прогностичний стан та поведінку можна визначити інтуїтивним шляхом з певною долею ймовірності (інтерв’ю, анкетування, “мозкові атаки” тощо) ; –

формалізовані методи належать до класу спеціальних методів і мають, як правило, математичне обґрунтування та базуються на використанні формалізованої інформації про об’єкт, найчастіше статистичної, з використанням складних програмних продуктів.

Метод статистичного прогнозування. Суть його полягає у створенні математичної моделі (у вигляді формули), яка б найбільш достовірно відображала той чи інший процес, що має місце на практиці. Найчастіше – це створення багатофакторної моделі, тобто встановлення залежності показника, що вивчається, від ряду факторів зовнішнього середовища методом регресійного аналізу: будується математична модель (у вигляді формули) , яка за певної комбінації факторів зовнішнього середовища дає можливість встановити значення основної величини:

Y(t) = А1 + А2 х X1 (t) + А3 х X2(t) +…Аn х Xn (t),

де Y(t) – прогнозований показник у певний період часу;

X1(t), X2(t) – кількісне значення факторів зовнішнього середовища за період часу t; А1, А2, А3 – коефіцієнти, що характеризують ступінь впливу певного фактора