Рис. 2.8

Враховуючи різні варіанти графічного зображення змінних і постійних витрат, рис.15. поділено на дві частини (схема А і схе-ма Б).

З метою зображення на рисунку 15 лінії виручки було взято за основу обсяг реалізації продукції в кількості 400 одиниць, що відповідає 8800 грн. (400 шт. х 22 грн.) і отриману точку позначено літерою Н. Через точки Н і О у схемі А і схемі Б побудовано лінію виручки.

Для відображення поведінки змінних витрат у схемі А взято за основу той самий обсяг реалізації продукції (400 одиниць). Провівши розрахунки (400 шт. X 10 грн. = 4000 грн.), отримуємо точку 3, через яку й побудовано лінію змінних витрат ОЗ.

Для відображення постійних витрат у схемі А на вертикальній осі відмічено точку, яка відповідає 3000 грн. (точка Т). Враховуючи те, що постійні витрати залишаються незмінними при будь-якій кількості продукції, відклавши від точки 3 вгору 3000 грн., отримаємо точку Ж. Використовуючи точки Т і Ж, накреслимо лінію постійних витрат, яка буде проходити паралельно лінії змінних витрат. Поряд з тим, лінія ТЖ у схемі А відображує також і загальний обсяг витрат.

Графік є відображенням змінних і постійних витрат може бу-ти здійснене в іншому порядку. Так, спочатку на графіку показу-ються постійні, а потім — змінні витрати.

Для відображення постійних витрат у схемі Б відмічено на вертикальній осі точку, яка відповідає 3000 грн. (точка Р). Врахо-вуючи те, що постійні витрати залишаються незмінними при будь-якій кількості продукції, лінія постійних витрат буде побудована паралельно осі кількості продукції.

Для відображення поведінки змінних витрат у схемі Б взято за основу той самий обсяг реалізації продукції (400 одиниць). Провівши розрахунки (400 шт. х 10 грн. = 4000 грн.), отримуємо точку Б. Проте точка Б буде відповідати не 4000 грн., а 7000 грн. (4000 грн. + 3000 грн.), оскільки на схемі Б спочатку позначалися постійні витрати. Отже, через точки Р і Б побудовано лінію змінних витрат. Поряд з тим, лінія РБ в схемі Б відображує також і загальний обсяг витрат, який аналогічний лінії ТЖ у схемі А.

Праворуч і ліворуч від точки М розміщуються відповідно сектор прибутку і сектор збитку. Графічне зображення у схемах А і Б дає можливість визначити обсяги прибутку або збитку при різних варіантах кількості реалізованої продукції.

Так, при кількості 400 одиниць реалізованої продукції обсяг прибутку буде розрахований як різниця між точками Н та Ж у схемі А, а також точками Н та Б у схемі Б і становитиме відповідно 1800 грн. (8800 грн. - 7000 грн). У свою чергу, при 150 одиницях реалізо-ваної продукції буде отримано збиток, який розраховується як різни-ця між точками С та Е у схемі А та точками А та Ф у схемі Б.Зауважимо, що отримання інформації про розміри маржинального доходу, прибутку та збитку при графічному методі має пряму залежність від точності нанесеного зображення.

Підсумовуючи викладене відмітимо, що використання схеми А рисунку 15 є більш зручним, окільки лінії виручки і змінних ви-трат виходять з однієї точки і відстань між ними по вертикалі дає можливість визначити маржинальний доход практично при будь-якому обсязі реалізації продукції. Розмір маржинального доходу показує, до якої межі може зменшитися виручка, щоб не отримати збитку. Вказане має безпосередній вплив при прийнятті уп-равлінських рішень керівництвом, оскільки дає можливість узгод-жувати цінову політику підприємства з вимогами ринку.

Фінансове планування і прогнозування пов'язане з ресурсним фактором - формуванням, розміщенням і використанням фінансо-вих ресурсів та отриманням прогнозованого чистого доходу і при-бутку на вкладений у господарську діяльність капітал. Це прерога-тива самого суб'єкта господарювання. Йому визначатися у не-обхідності й доцільності фінансового планування і прогнозування.

Фінансове планування і прогнозування передбачає розробку фі-нансової стратегії підприємства на близьку і далеку перспективу.

Втілюється у життя фінансова стратегія підприємства шляхом умілого управління фінансами. Фінансове планування і прогнозу-вання є невід'ємною складовою процесу внутрішнього управління фінансами підприємства. Саме в процесі розробки поточних і пер-спективних фінансових планів стратегічні напрями конкретизують-ся у завдання за періодами передбачуваного їх втілення.

Фінансове планування пов'язане з науковим обґрунтуванням ресурсних можливостей економічного і соціального розвитку підприємства. Воно розцінюється як важлива складова процесу розробки плану і прогнозу економічного і соціального розвитку підприємства на рік (квартал) і перспективу.

Планування і прогнозування за своєю сутністю - це передба-чення (план, прогноз), основане на пізнанні законів економічного розвитку, аналізі та синтезі, мисленні, економіко-математичному моделюванні економічних процесів.

План економічного і соціального розвитку підприємства розроб-ляється переважно на рік з розбивкою по кварталах. В процесі фі-нансового планування забезпечується ресурсне збалансування кругообороту виробничих фондів та економічно обґрунтовується передбачуваний кінцевий фінансовий результат діяльності підпри-ємства.

Прогноз економічного і соціального розвитку підприємства на 3,5,10 і більше років прийнято називати перспективним планом. В процесі фінансового прогнозування з'ясовуються можливості ре-сурсного збалансування проекту перспективного плану шляхом до-слідження минулих тенденцій формування, розміщення і викорис-тання фінансових ресурсів і перенесення їх у майбутнє, з одного боку, та визначення ймовірних відхилень від цих тенденцій у май-бутньому, - з другого.

Ув'язування прогнозованих обсягів господарської діяльності з реально можливими джерелами їх фінансування проводиться з та-ким розрахунком, щоб забезпечити підприємству фінансову стабільність і можливість самофінансування.

3.4 Аналіз варіантів альтернативних рішень.

Релевантні витрати і доходи становлять кількісний елемент релевантної інфор-мації. Але в процесі підготовки рішення слід брати до уваги також якісні фактори. Наприклад, розглядаючи витрати на відрядження для вибору виду транспор-ту, не слід обмежуватися