Стратегія прогнозування економічного обґрунтування управлінських рішень спрямована на залучення фінансових коштів стосовно розподілу та використання фондів підприємства, основного (основні фонди, дострокові фінансові вкладення, нематеріальні активи) і оборотного капіталу (готівка, кошти боржників і складські запаси) та управління процесами формування фінансового плану підприємства основного бюджету і його структур з урахуванням дій комерційного ризику та виникнення небезпеки кризових явищ і ситуацій на підприємстві.

Звідси випливає, що стратегічне планування базується на про-гнозних оцінках, бо тільки прогноз дозволяє здійсню-вати таку важливу і необхідну функцію планування, як передбачення, що грунтується на науковому аналізі дійсності і передбачених тен-денцій і процесів у майбутньому.

Прогнозування — органічна частина процесу планування і то-му його слід розглядати як всю сукупність передпланових дослід-жень, що мають мету визначити ті задачі, які повинні бути вирішені в наступному періоді, і найкращі шляхи і засоби вирішення цих за-дач. Прогнози є одним із найважливіших завдань економістів. Хороший прогноз висвітлює економічну діяльність у майбутньому й допомагає керівникам різних рівнів пристосувати свої дії до нових економічних умов. Спершу економісти розробляли прогнози, розглядаючи широкий набір таких даних, як гроші, перевезення вантажів чи виробництво найважливіших видів промислової продукції. Завдяки використанню статистичних методів та електронно-обчислювальної техніки прогнозування вийшло на якісно новий рівень. Сьогодні для прогнозування використовується статистична інформація, яка описує процеси за минулі роки, та проводиться експертна оцінка тенденцій змін макроекономічних показників. Об'єктами прогнозування є економіка, її галузі, регіони, форми власності тощо.

Слід відмітити, що всілякі спроби замінити раціональні науково обгрунтовані прогнози інтуїтивни-ми методами, вольовим підходом, нарешті, відмова від розробки і використання прогнозу в процесі прийняття рішень рано чи пізно приведуть до негативних результатів.Методи економічного прогнозування — це сукупність способів і прийомів розробки прогнозів, які дозволяють на основі аналізу да-них ретроспективного періоду, зовнішніх і внутрішніх факторів впливу, а також їх кількісних змін здійснити переконливі перед-бачення стосовно майбутнього розвитку економіки.

При цьому важливо, щоб прогнозування було цілеспрямованим, оскільки його результати мають використовуватись під час виконання конкретних завдань управління, а позиції плану – ґрунтуватись не тільки на аналізі ретроспективної інформації, але й підкріплюватись відповідними прогнозними даними.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ