країні;
2) недорозвиненості фінансового ринку;
3) обмеженого доступу до кредитів із-за дуже високих процентних ставок. Але вибираючи між інвестиційним (акціонерним) та кредитним фінансуванням, менеджери повинні враховувати фактори:
1. Термін використання коштів. Кредит допускає використання коштів протягом короткого періоду часу. Інвестиційні ресурси використовують упродовж тривалого часу;
2. Вимоги до доходів. Підприємство повинно оплатити проценти за кредити скоріше, ніж дивіденди. Оплата процентів здійснюється незалежно від результатів господарської діяльності фірми. Інвестори мають право отримувати дивіденди тільки після сплати процентів кредиторам;
3. Вимоги до активів. У разі банкрутства кредитори мають першочергове право на свою частку в активах підприємства. Після повернення боргів усім кредиторам на частину активів, що залишилась, мають право претендувати інвестори;
4. Умови повернення кредитів. Підприємство повинно повернути кредити і виплатити проценти в попередньо узгоджені терміни. Підприємство не зобов'язане компенсувати акціонерам їх капіталовкладення;
5. Вплив на керівництво. Кредитори можуть обмежувати дії керівництва підприємства лише в разі несплати процентів. Акціонери мають право брати участь у голосуванні з приводу діяльності підприємства. . Середньозважена вартість капіталу і шляхи її зменшення Залучаючи капітал із різних джерел, фінансові менеджери намагаються оптимізувати структуру капіталу, щоб зменшити середньозважену вартість капіталу. Середньозважена вартість капіталу – середня ціна, яку платить підприємство за використання сукупного капіталу, сформованого з різних джерел.
Таблиця 35 Розрахунок середньозваженої вартості капіталу підприємства “Х”
Структура капіталу | Балансова вартість, тис.грн. | Ринкова вартість 1 акції або облігації, грн. | Дохід на 1 акцію (дивіденди), грн. | Питома вага | Вартість капіталу, % | Середньозважена вартість капіталу
Прості акції | 4000 | 40 | 6 | 0,7 | 15 | 0,086
Привілейовані акції | 1000 | 100 | 10 | 0,14 | 10 | 0,014
Облігації | 2000 | 200 | 10 | 0,9 | 0,07 | 0,020
Всього | 7000 | х | х | х | х | 0,12
Як видно із розрахунків (табл. 35) середньозважена вартість капіталу дорівнює 12%. Вона може бути використана, як ставка дисконту для визначення теперішньої вартості майбутніх грошових надходжень для даного підприємства.
Вартість капіталу і вартість підприємства взаємозв’язані. Один із методів оцінки вартості підприємства є капіталізація доходів. Якщо спрогнозувати середньорічний грошовий потік (чистий прибуток + амортизація), а далі капіталізувати його, використовуючи в якості дисконтної ставки середньозважену вартість капіталу, одержимо вартість підприємства. Отже, можемо зробити висновок:
1) Чим більший грошовий потік, обумовлений діяльністю підприємства, і нижча вартість капіталу, тим більша вартість підприємства.
2) Якщо вартість фінансування збільшується, тоді вартість підприємства зменшується.
3) Зі зменшенням вартості фінансування, вартість підприємства збільшується.
Підприємство можна продати за 4,3 млн.грн. або реконструювати його. Після реконструкції прогнозуємий середньорічний чистий грошовий потік 0,54 млн.грн. Середньозважена вартість капіталу 12%. Потрібно визначити: вартість підприємства методом капіталізації доходів, для того щоб вирішити, що краще: a. продати підприємство b. чи реконструювати його. Рішення: Розрахуємо вартість підприємства, як приведену вартість вічної ренти 0,54 : 0,12 = 4,5 млн.грн. Оскільки 4,5 > 4,3, тоді кращим варіантом буде реконструювати підприємство. Для зниження середньозваженої вартості капіталу – можливо використати такі прийоми: а) зменшити дивіденди, або тимчасово припинити їх виплату;
1) виплатити дивіденди акціями;
2) залучити додаткову кредиторську заборгованість в відповідності до договорів поставок (якщо це не загрожує значному зниженню показників ліквідності підприємства);
3) одержати кредити на пільгових умовах, під приоритетні інвестиційні програми (державні інноваційні фонди, різні міжнародні фонди і організації).
2.2 Методи розрахунку та погашення лізингових зобов’язань
Постійні зміни в бухгалтерському обліку на всіх його ділянках призводять до переходу бухгалтерських програм до класу проблемно-орієнтованих систем. Зазначені зміни потребують від сучасних систем автоматизації не тільки більш розвинутих можливостей, а й наявності рішень відпрацьованих методично.
Підприємства, які займається лізинговою діяльністю, мають використовувати при автоматизації операцій, пов’язаних з цією діяльністю, модифіковані програмні рішення.
Автоматизація діяльності лізингової компанії повинна забезпечити досягнення наступних цілей:
ефективна робота з контрагентами;
прискорення здійснення операцій по укладанню лізингових угод;
поточний моніторинг лізингових справ;
бухгалтерський облік діяльності лізингової компанії;
прискорення підготовки і ведення внутрішньої документації;
фінансовий аналіз;
ефективна організація роботи з персоналом;
планування фінансів, складання бюджетів, контроль над їх виконанням;
отримання багатовимірних аналітичних звітів.
Одним з найважливіших критеріїв бухгалтерських програм є можливість модифікації її настройок, що визначає гнучкість системи . Для введення Системи в експлуатацію - є впровадження окремих частин - модулів. Для такої поетапної роботи алгоритми Системи групуються в окремі модулі виходячи з цілей автоматизації. Так, в Системі передбачається наявність зокрема таких модулів:
1. Лізинговий модуль.
2. Бухгалтерський облік.
3. Фінанси.
Договірний модуль
Договірний модуль – основний - профільний модуль Системи. Цей модуль є дуже важливим за виконуваними функціями, наявністю різноманітних документів, довідників та алгоритмів.
Основою бізнесу - основним інструментом отримання прибутку, для Лізингової компанії є Договір лізингу. Укладання, супроводження і виконання договору лізингу завжди складається з декількох етапів:
попередній етап;
підготовка і експертиза документів;
укладення договору;
моніторинг проекту;
завершальний етап.
Початок роботи з кожним клієнтом завжди починається з комерційної пропозиції, яка містить умови лізингу, розмір і графік лізингових платежів.
Для розрахунку лізингових платежів в модулі передбачений інструмент Лізинговий розрахунок. Лізинговий розрахунок є електронним документом, який містить інформацію про предмет лізингу, його характеристики, страхові тарифи, податки і інші платежі, які впливають на кінцеву ціну лізингу, термін і ставку лізингу, метод нарахування лізингових платежів, подорожчання предмету лізингу, ставку залучення ресурсів та іншу подібну інформацію.
За допомогою Лізингового розрахунку можна створити і надрукувати такі документи, як графік платежів, калькуляцію ціни лізингу, плановий графік грошових надходжень і виплат, ефективність планованої операції, комерційну пропозицію Клієнту.
Наступний етап Заява на укладення договору