ѕ економія видатків на пільги й компенсації за роботу в несприятливих умовах праці. Такі пільги й компенсації, як скорочений робочий день і додаткова відпустка, зв'язані зі значними трудовими втратами й супроводжуються виплатами більших грошових сум за фактично не відпрацьований час. Такі різновиди пільг і компенсацій, як підвищені тарифні ставки, пільгові пенсії, лікувально-профілактичне харчування, безкоштовна видача молока, також вимагають більших коштів. Створення умов, що відповідають чинним нормативним вимогам, дозволяє частково або повністю скоротити ці видатки;

ѕ зниження витрат через плинність кадрів за умовами праці. Важка праця, несприятливі санітарно-гігієнічні умови праці, монотонність роботи й т.п. є немаловажною причиною звільнення працівників за власним бажанням. Плинність робочої сили наносить істотний економічний збиток підприємству, тому що потрібні витрати коштів на процес звільнення-наймання, процес навчання й стажування.

У додатку 17 представлена схема формування соціально-економічного ефекту заходів щодо охорони праці.

Економічний механізм керування охороною праці містить наступне:

ѕ планування й фінансування заходів щодо охорони праці;

ѕ забезпечення економічної зацікавленості роботодавця в поліпшенні умов праці й впровадження більш досконалих засобів охорони праці;

ѕ забезпечення економічної відповідальності роботодавця за небезпечні, шкідливі й тяжкі умови праці; за випуск і збут продукції, що не відповідає вимогам охорони праці; за шкоду, яка заподіяна працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ними трудових обов'язків;

ѕ надання працівникам компенсацій і пільг за важкі роботи й роботи зі шкідливими й небезпечними умовами праці, які непереборні при сучасному технічному рівні виробництва й організації праці.

Річна економія підприємства від поліпшення безпеки праці (табл. 5.1) складається з:

ѕ економії від зменшення професійної захворюваності;

ѕ економії від зменшення випадків травматизму;

ѕ економії від зниження плинності кадрів;

ѕ економії від скорочення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах.

Таблиця 5.1

Структура річної економії підприємства від

поліпшення безпеки праці

Найменування груп

показників економії | Складові річної економії

1 | 2

Економія від зменшення професійної захворюваності | - заробітної плати;

- за рахунок собівартості продукції

тимчасовій непрацездатності

Економія від зменшення випадків травматизму | - заробітної плати;

- за рахунок собівартості продукції;

- коштів за рахунок зменшення виплат по тимчасовій непрацездатності

Економія від зниження плинності кадрів | - за рахунок собівартості продукції;

- збільшення прибутку;

- у витратах на підготовку кадрів

Економія від скорочення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах | - заробітної плати;

- витрат на лікувально-профілактичне харчування;

- витрат на безкоштовне одержання молока інших рівноцінних харчових продуктів

Розрахунок економії від зменшення рівня захворюваності чи травматизму здійснюється в такій послідовності:

1. Скорочення витрат робочою часу за рахунок зменшення рівня захворюваності (аналогічно для травматизму) за певний час (?Д) визначається за формулою:

?Д = ,

де Д1, Д2 – кількість днів непрацездатності через хвороби чи трав-ми, що припадають на 100 працюючих відповідно до і після про-ведення заходів;

Ч3 - річна середньо-облікова чисельність працівників, осіб.

2. Зростання продуктивності праці (?W):

?W = ,

де ЗВ – вартість продукції, виробленої за зміну одним працівником;

РП – вартість річної товарної продукції підприємства.

3. Річна економія зарплати за рахунок зростання продуктивності праці при зменшенні рівня захворюваності і травматизму (Е3):

,

де ЧСР – середньорічна чисельність промислово-виробничого пер-соналу;

ЗР – середньорічна заробітна плата одного працівника з від-рахуваннями на соцстрахування.

4. Річна економія на собівартості продукції за рахунок змен-шення умовно-постійних витрат (Ес):

,

де ПД – середньоденна сума допомоги по тимчасовій непраце-здатності.

6. Річна економія за рахунок зменшення рівня захворюваності (ЕРЗ):

,

де ЕЗ, ЕС, ЕСС – відповідно складові економії за рівнем захворюваності.

7. Річна економія за рахунок зменшення травматизму (ЕРТ):

,

де ЕЗ, ЕС, ЕСС – відповідно складові економії по травматизму, що розраховані за наведеними вище залежностями.

8. За необхідності розрахунку, економія від зменшення плин-ності кадрів (ЕПК) розраховується за формулою:

,

де ЧЗ1, ЧЗ2 – кількість працівників, що звільнилися за власним бажанням через несприятливі умови праці відповідно до і після запровадження комплексу працеохоронних заходів;

ДП – середня тривалість перерви в роботі звільненого при пе-реході з одного підприємства на інше;

ЗВ – середньоденна вартість виробленої продукції на одного працівника промислово-виробничого персоналу.

9. Розрахунок економії від зменшення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах у зв'язку зі скороченням або пов-ною відміною оплати за підвищеними тарифними ставками, надання додаткової відпустки та скороченого робочого дня визна-чається по кожному з перерахованих видів пільг шляхом зістав-лення відповідних даних (кількість працівників, які користуються пільгами, розмір середньорічної або середньо-годинної заробіт-ної плати тощо) у базовому та плановому періодах.

10. Економія фонду заробітної плати в зв'язку з відміною ско-роченого робочого дня (ЕСД) розраховується за формулою:

,

де ЗГ - середня оплата однієї години роботи працівника;

ФД – кількість робочих днів (змін) на одного працівника за рік;

ЧIСД, ЧIIСД – чисельність працівників, які мають право на скорочений робочий день, відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці;

d1, d2 – кількість годин, на які скорочено робочий день через несприятливі умови праці, відповідно до і після запровадження заходів.

11. Економія фонду заробітної плати у зв'язку зі скороченням чи повною відміною додаткової відпустки (ЕДВ):

,

де ЗД - середньоденна оплата роботи одного працівника;

ЧСДI, ЧСДII – чисельність працівників, які мають право на додаткову відпустку, до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці;

ДВI, ДВII – середня тривалість додаткової відпустки одного працівника, що має на це право, відповідно до і після запровад-ження заходів.

12. Економія фонду заробітної плати у зв'язку зі скороченням чисельності працівників, що мають право на підвищення тарифу за роботу в важких, шкідливих, особливо важких і особливо шкід-ливих умовах праці (ЕТС):

,

де