У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


рахунка відображаються прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, виробничі накладні витрати, втрати від браку тощо. Витрати за видами списують-ся з рахунків фінансового обліку: запасів, оплати праці тощо.

За кредитом рахунка 23 «Виробництво» здійснюється списання суми фактичної виробничої собівартості, заверше-ної виробництвом продукції, виконаних робіт та послуг.

Облік витрат, що відносяться на собівартість продукції, ведеться також на рахунку 91 «Загально-виробничі витрати». Облік витрат на цьому рахунку ведеться за виробничими підрозділами підприємства: цехами, дільницями, відділення-ми, філіями тощо. За дебетом рахунка 91 «Загально-виробничі витрати» відображається сума визнаних витрат, за кредитом - списання за розподілом на рахунки 23 «Виробництво» та 90 «Собівартість реалізації».

Аналітичний облік на рахунку ведеться за місцями ви-никнення, центрами і статтями витрат.

Така система поєднання управлінського та фінансового обліку називається інтегрованою.

Автор Бутинець Ф.Ф. у підручнику «Економічний аналіз» вважає, що економічний аналіз витрат на виробництво (собівартості продукції) є важливим інструментом управління витратами, що дозволяє надати узагальнюючу оцінку ефективності використання ресурсів і визначити резерви збільшення прибутку та зниження ціни одиниці продукції.

Мета аналізу витрат на виробництво продукції полягає у виявленні можливості раціонального використання виробничих ресурсів, інформаційному забезпеченні та всебічній оцінці досягнутих результатів щодо оптимізації витрат, обгрунтованні управлінських рішень.

Завдання аналізу:

1) визначення динаміки показників собівартості та факторів її зміни;

2) оцінка собівартості одиниці продукції;

3) оцінка структури витрат, її динаміки;

4) вивчення собівартості за статтями та елементами витрат;

5) виявлення резервів зниження витрат на виробництво продукції.

Об’єкти аналізу:

ѕ окремі елементи і статті витрат;

ѕ собівартість продукції в цілому;

ѕ собівартість окремих виробів;

ѕ резерви зниження витрат на виробництво.

Етапи аналізу :

1) аналіз загальної суми витрат на виробництво:

— аналіз витрат на 1 гривню продукції;

— аналіз собівартості одиниці продукції;

2) аналіз структури витрат на виробництві:

ѕ аналіз витрат за елементами;

ѕ аналіз витрат за статтями калькуляції;

ѕ аналіз прямих і непрямих витрат;

3) оперативний аналіз витрат на виробництво [12; 212].

У підручнику «Економічний аналіз» Івахненко В.М. автор вважає, що під час аналізу використовуються такі показники:

ѕ валові витрати;

ѕ повна собівартість продукції в цілому та за елементами,
калькуляційні статті витрат;

ѕ витрати на одну гривню товарної продукції;

ѕ собівартість окремих видів продукції;

ѕ окремі статті витрат.

Аналіз собівартості продукції – це:

ѕ об'єктивна оцінка виконання плану собівартості про-дукції в цілому по підприємству і окремих видах продукції;

ѕ вивчення причин відхилення фактичних витрат від пла-нових у розрізі статей, а також за окремими видами і групами продукції;

— пошук резервів зниження собівартості продукції, роз-робка відповідних заходів щодо їх використання;

— забезпечення центрів відповідальності необхідною ана-літичною інформацією щодо оперативного управління фор-муванням собівартості продукції;

ѕ розробка оптимальної величини планових витрат, пла-нових та нормативних калькуляцій на окремі вироби та види продукції [14; 79].

Автор Чумаченко М.Г. вважає, що під час аналізу використовують дані звіту про собівар-тість продукції, звіту про фінансово-майновий стан підприємства, звіту з праці. Залучаються також планові й звітні каль-куляції по окремих видах продукції та відповідні дані бух-галтерського обліку (дані синтетичного та аналітичного обліку витрат), матеріали ревізій і спеціальних обстежень [15; 349].

Управлінська діяльність ефективна, якщо виконання прийнятого рішення своєчасно контролюється для установлення правильності, законності та доцільності проведених заходів. Автор Хамидуллина Т.Р. підрозділяє контроль за витратами залежно від часу проведення на попередній, поточний і наступний.

Попередній контроль здійснюється дослідженням розпорядницьких та інших документів для здійснення господарських операцій з метою попередження незаконної й недоцільної витрати коштів, виникнення непродуктивних витрат. Об'єктами попереднього контролю можуть бути кошторисна документація, розрахункові документи, витратні документи на видачу матеріальних цінностей і коштів, договори й т.д.

Поточний (оперативний) контроль – це спостереження за господарськими процесами й операціями по даним оперативно-технічної й бухгалтерської інформації. Основна мета поточного контролю - вчасно виявляти негативні відхилення в господарській діяльності й усувати їх, вишукувати резерви росту.

Наступний контроль здійснюється після здійснення господарських операцій за звітні періоди шляхом дослідження даних планування, бухгалтерського обліку й звітності, оперативно-технічної документації. Його ціль - установити правильність, законність, своєчасність і економічну доцільність зроблених господарських операцій, розкрити недогляди й недоліки в роботі контрольованого об'єкту, факти безгосподарності й розкрадань і розробити заходи для їхньої ліквідації.

Розрізняють наступні методи контролю:

ѕ перевірку виконання ухвалених рішень;

ѕ обстеження;

ѕ технічний контроль;

ѕ економічний аналіз;

ѕ інвентаризацію;

ѕ ревізію;

ѕ розрахункову перевірку балансів і звітів [16;181].

Вітвицька І. Ю. у навчально-методичному посібнику виділяє наступні джерела інформації для контролю собівартості продукції, виконаних послуг і робіт:

а) первинні документи: лімітні картки, відомості, накладні, акти, матеріальні вимоги на відпуск матеріальних цінностей для вироб-ничої діяльності структурним підрозділам підприємства; розрахун-ково-платіжні відомості з оплати праці працівників, відомості роз-поділу працезатрат і витрат на оплату праці працівників підприєм-ства; авансові звіти підзвітних осіб, рахунки-фактури, акти про одер-жані послуги від інших підприємств і т. ін.;

б) облікові регістри з аналітичного та поточного синтетичного бухгалтерського обліку (картки аналітичного обліку в розрізі об'єктів витрат, групувальні відомості за видами витрат, журнал №5, Книга головних рахунків за рахунками 23, 24, 25; 90, 91,92, 93);

в) нормативні, планові калькуляції, розрахунки до них, кошториси
загально-виробничих та адміністративних витрат і витрат на збут, ста-тистична звітність з окремих показників річного звіту (Форма №2 «Звіт про фінансові результати»);

г) дані податкового обліку про валові витрати на виробництво,
залишки незавершеного виробництва [17; 181].

1.3. Необхідність дослідження обраної теми

Продаж електромонтажного обладнання так само, як і надання електромонтажних послуг на ПП „Модератор”, як і в інших галузях економіки, пов’язано з певними витратами. В процесі реалізації продукції, виконання робіт та надання послуг затрачується праця, використовуються засоби праці, а також предмети праці. Всі ці витрати виражені в грошовій формі


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25