Довгострокове зобов'язання за кредитною угодою (якщо договір передбачає погашення зобов'язання на вимогу кредитора (позикодавця) у разі порушення умов, пов'язаних з фінансовим станом підприємства-позичальника), умови якого порушені, вважається довгостроковим, якщо:

позикодавець до затвердження фінансової звітності погодився не вимагати погашення зобов'язання внаслідок порушення;

не очікується виникнення подальших порушень кредитної угоди протягом 12 місяців з дати балансу. Це положення повністю відповідає параграфу 65 МСФЗ 1.

Забезпечення створюються при виникненні внаслідок минулих подій зобов'язання, погашення якого призведе до зменшення ресурсів, що передбачають економічні вигоди, за умови можливості розрахункового визначення його оцінки.

Забезпечення для відшкодування витрат на реструктуризацію створюється у разі наявності затвердженого керівництвом підприємства плану реструктуризації з конкретними заходами, термінами їх виконання та сумою витрат, яких зазнають, й після початку реалізації цього плану.

Сума забезпечення визначається за обліковою оцінкою ресурсів (за винятком суми очікуваного відшкодування), необхідних для погашення відповідного зобов'язання на дату балансу.

Забезпечення для відшкодування витрат на реструктуризацію визначається за сумою прямих витрат, які не пов'язані з діяльністю підприємства, що триває.

Забезпечення використовується для відшкодування лише тих витрат, для покриття яких воно було створено, тобто забезпечення має строго цільовий характер.

Залишок забезпечення переглядається на кожну дату балансу і в разі необхідності коригується (збільшується або зменшується).

У разі відсутності ймовірності вибуття активу для погашення майбутніх зобов'язань сума такого забезпечення підлягає сторнуванню.

У примітках до фінансової звітності за П(С)БО 11 розкривається така інформація:

сума і терміни погашення зобов'язання, виключеного зі складу поточних зобов'язань, із вказанням причин цього;

перелік і суми зобов'язань, включених до складу статей балансу "інші довгострокові зобов'язання", "інші поточні зобов'язання";

цільове призначення, причини і термін погашення з кожного зобов'язання;

залишок кожного забезпечення на початок і кінець звітного періоду;

збільшення кожного забезпечення протягом звітного періоду внаслідок створення забезпечення чи додаткових відрахувань;

сума кожного забезпечення, використаного протягом звітного періоду;

невикористана сума кожного сторнованого забезпечення у звітному періоді;

сума очікуваного відшкодування витрат іншою стороною, що врахована при оцінці відшкодування;

за кожним видом непередбачених зобов'язань наводиться короткий опис зобов'язання, його сума, невизначеність щодо суми чи терміну її погашення, сума очікуваного погашення зобов'язання іншою стороною.

Таким чином, вивчивши нормативно-правове регулювання обліку розрахунків з постачальниками та іншими кредиторами, видно, що в Україні закладені правові основи нормативно-правової системи забезпечення бухгалтерського та фінансового обліку, які дали змогу підприємствам самостійно вирішувати питання стосовно його ведення, створили реальну базу для розрахунку макроекономічних показників розвитку економіки за системою національних рахунків і загалом наблизити облік до міжнародної практики.

Організація обліку розрахунків з постачальниками та іншими кредиторами

Багато підприємств купують товари та послуги в кредит без складання формальної кредитної угоди.

Купівля в кредит – це придбання товарів з відстроченням платежу.

Такі операції призводять до виникнення кредиторської заборгованості, яка в бухгалтерському обліку відображається як рахунки до сплати.

Основними контрагентами підприємств при закупівлі предметів та засобів праці є постачальники і підрядники.

Постачальники – це юридичні або фізичні особи, які здійснюють постачання товарно-матеріальних цінностей (сировини, матеріалів, палива, запасних частин, МШП), що надають послуги (подачу електроенергії, газу, води, пари тощо).

Підрядники – спеціалізовані підприємства або фізичні особи, які виконують будівельно-монтажні роботи при спорудженні об’єктів на підставі договорів підряду на капітальне будівництво.

Порядок і форми розрахунків між постачальниками та підприємством-покупцем визначаються умовами договорів. Це гарантія та підстава виникнення зобов’язань, основна форма реалізації товарно-грошових відносин у ринкових умовах. Обов’язковою умовою укладення договорів має бути максимально конкретне відображення зобов’язань обох сторін. Якщо з часом сторони бажають змінити певні початкові умови договору, має бути підписана додаткова угода.

Порушення договірних зобов’язань тягне за собою значні економічні наслідки для обох учасників договору.

У бухгалтерському обліку розрахунки з постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги ведуться на рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”. За кредитом рахунка 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”відображається заборгованість за отримані від постачальників та підрядників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, за дебетом – її погашення, списання тощо.

Рахунок 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” має такі субрахунки:

631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”;

632 “Розрахунки з іноземними постачальниками”.

Аналітичний облік ведеться окремо за кожним постачальнтком та підрядником в розрізі кожного документа (рахунка) на сплату.

Бувають випадки, коли з різних причин розрахунки з постачальниками і підрядниками не здійснюються у термін, який зазначений в угоді. Тоді виникає заборгованість перед постачальниками і підрядниками, яка є найпоширенішим видом кредиторської заборгованості.

У підприємства кредиторська заборгованість може виникати у двох випадках:

при отриманні передоплати за невідвантажену продукцію (роботи, послуги);

при одержанні товарів, і якщо не здійснені розрахунки з постачальниками.

Після закінчення терміну позовної давності кредиторська заборгованість підприємства списується на доходи підприємства.

Побудова аналітичного обліку розрахунків з постачальниками має забезпечити можливість отримання необхідних даних по:

акцептованих та інших розрахункових документах, термін оплати яких не настав;

неоплачених в строк розрахункових документах постачальникам за невідфактурованими поставками;

виданих векселях, термін оплати яких не настав;

прострочених оплатою векселях;

отриманих комерційних кредитах.

На субрахунку 632 аналітичний облік ведеться в гривнях та в валюті, обумовленій в договорі.

Аналітичний облік розрахунків по імпортних операціях можна здійснювати в розрізі країн, а всередині їх – в розрізі постачальників або номерів контрактів. В будь-якому випадку повинен бути забезпечений чіткий контроль своєчасності розрахунків по кожній поставці товарів. Аналітичний облік ведеться за місцями зберігання і обліковими (товарними) партіями, при визначенні ознак яких береться до уваги: характер товару, можливість зберігання партії в процесі перевезення, перевалки, зберігання вантажу.

Розрахунки з постачальниками здійснюють, як правило, після відвантаження товарно-матеріальних цінностей,