5 | Перелік контрольних процедур, що використовують у зовнішньому контролю | 8,5 | 0,5 | 4,25

6 | Репутація зовнішнього контролера | 7,3 | 0,5 | 3,65

7 | Об'єктивність в оцінці об'єктів перевірки і дій керівників та інших службових осіб | 10,1 | 0,5 | 5,05

8 | Компетентність зовнішнього контролера щодо об'єктів перевірки | 11,2 | 0,5 | 5,6

9 | Мета і завдання зовнішнього контролю | 4,9 | 1 | 4,9

10 | Об'єкти зовнішнього контролю | 7,5 | 1 | 7,5

11 | Інші фактори | 9,3 | 1 | 9,3

Разом | 100 | 78,5

Отже, при проведенні оцінки аудиторського ризику на ТОВ «Скала» абсолютна оцінка властивого ризику (IR) становить найменшу частину 53,35, абсолютна оцінка ризику внутрішнього контролю (CRв) становить 72, а абсолютна оцінка ризику зовнішнього контролю (CRз) 78,5.

Отже, ризик невиявлення становить DR:

DR= ;

DR==0.67

Оскільки, ризик не виявлення становить 67% , то аудитору потрібно зібрати меншу кількість доказів, а саме менше 15 документів для підтвердження достовірності фінансової звітності даного підприємства.

1.3.2 Встановлення рівнів суттєвості для цілей аудиту.

Суттєвість – це максимально допустимий розмір помилки, яка може бути показана у фінансовій звітності і розглядається як така, що не впливає на достовірність звітності.

Розрізняють 3 рівні суттєвості:

помилки, суми яких не значні і не впливають на остаточне рішення користувачів в фінансовій звітності;

помилки, що впливають на рішення користувачів, хоча внутрішня звітність підприємства відображає його реальний фінансовий стан;

помилки через, які неможливо визначити достовірність всієї звітної інформації підприємства.

В ході аудиторської перевірки потрібно враховувати 2 аспекти суттєвості:

- якісний;

- кількісний.

З якісної точки зору аудитор повинен визначити чи носять суттєвий характер виявленні в ході перевірки порушення вимог чинного законодавства.

З кількісної точки зору аудитор повинен оцінити чи перевищують виявленні відхилення встановлений рівень суттєвості.

Суттєвість є відносним показником (сума 1000 грн є абсолютно несуттєвою для звітності великого підприємства, в той час коли ця сума впливає на звіт малого підприємства).

При обчисленні рівня суттєвості аудитор повинен приймати до уваги найбільш важливі показники, які характеризують достовірність фінансової звітності.

Дані показники будуть залежати від галузевих особливостей галузі.

В ході перевірки по суті аудитор спираючись на суттєвість, може вносити коригування в програму аудиту. При виборі аудиторського ризику рівень суттєвості допомагає обґрунтувати цей висновок.

Між суттєвістю та аудиторським ризиком існує обернений зв’язок, чим вищий рівень суттєвості тим нижчий аудиторський ризик і навпаки.

Отже, на підприємстві ЗАТ « Тютюн Імпекс» рівень суттєвості для дебіторської заборгованості підприємства становить 88100 грн і вираховується:

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги – 1762000 грн

Коефіцієнт суттєвості становить - 5 %

Рівень суттєвості – 1762000 * 5% = 88100

Отже, рівень суттєвості для доходу становить 88100 грн, тобто максимальний рівень помилки, яка може бути показана у фінансовій звітності. Якщо виявленні в ході перевірки помилки будуть менше вказаної то будуть вважатися такі, які не впливають на достовірність фінансової звітності і аудитор зробить безумовно-позитивний висновок. В іншому разі, якщо помилки будуть перевищувати вказаної суми то аудитор зробить негативний висновок щодо достовірності фінансової звітності.

3.1.4 Аналітичні процедури для визначення основних тенденцій стану та руху об’єкту дослідження.

Для проведення аналітичних процедур для визначення основних тенденцій стану та руху доходів використовують такі показники:

К – коефіцієнт ефективності (рентабельності) використання активів (ROA) = р 190 ф 2 (або р 220 ф 2 ) /Ѕ(р 280 ст 3 ф 1 + р 280 ст 4 ф 1);

К – коефіцієнт ефективності (рентабельності) використання активів (ROA)=59,1/0,5*(11899,7+333,8)=0,01

Даний коефіцієнт показує, скільки прибутків підприємство отримує з 1 грн. активів. Отже, підприємство з 1 грн коштів вкладених у капітал підприємство оримує 0,01 копійку чистого прибутку.

К – коефіцієнт ефективності (рентабельності) використання власного капіталу (ROЕ)= р 190 ф 2 (або р 220 ф 2 ) /Ѕ(р 380 ст 3 ф 1 + р 380 ст 4 ф 1);

К – коефіцієнт ефективності (рентабельності) використання власного капіталу (ROЕ)=59,1/0,5*(706,9+333,8)=0,11

Даний коефіцієнт показує, скільки прибутків підприємство отримує з 1 грн. власного капіталу. Отже, підприємство отримує 0, 11 копійок з 1 грн власного капіталу.

К – коефіцієнт валового прибутку= р 050 ф 2 / р 035 ф 2;

К – коефіцієнт валового прибутку=922,4/5279,6=0,17

Характеризує прогресивність техніки і технології, показує відношення валового прибутку до чистого доходу (виручки) від реалізації продукції.

Отже, валовий прибуток у складі чистого доходу становить 0,17 копійок.

К – прибутковість операційної діяльності= р 100 ф 2 / р 035 ф 2;

К – прибутковість операційної діяльності=308,2/5279,6=0,06

Даний коефіцієнт характеризує ступінь прибутковості всієї операційної діяльності. Отже, прибутковість операційної діяльності становить

К– прибутковість звичайної діяльності= р 170 ф 2 / р 035 ф 2;

К– прибутковість звичайної діяльності=59,1/5279,6=0,01

Даний коефіцієнт показує скільки прибутку від звичайної діяльності отримало підприємство з 1 грн звичайних витрат. Отже, підприємство 3 ігрн звичайних витрат отримало прибутку у розмірі 0,01 копійки.

К – рентабельність підприємства= р 190 ф 2 / р 035 ф 2;

К – рентабельність підприємства=59,1/5279,6=0,01

Даний коефіцієнт показує, скільки прибутку підприємство має на 1 грн. виручки від реалізації. Отже, на 1 грн виручки від реалізації підприємство отримує 0,01 копійку.

1.3.6 Визначення складних областей аудиторської перевірки об’єкту.

Отже, при проведенні перевірки розрахунків з покупцями та іншими дебіторами аудитор повинен виділити складні області даного об’єкту. До таких областей можна віднести:

відсутність рахунок - фактур на реалізовану продукцію;

відсутність договору купівлі продажу;

невідповідність цін реалізації за документами на реалізацію цінам, установленими відповідними калькуляціями.

неправильне групуванням дебіторів по