Іншою причиною необхідності впровадження аудиту в Україні є те, що в ринкових умовах фінансовий стан кожного господарюючого суб`єкта залежить від його взаємовідносин з іншими суб`єктами господарювання, і тому зростає потреба у достовірній обліковій і звітній інформації про їх діяльність. Зокрема, така інформація необхідна:

власникам господарюючих суб`єктів для визначення стратегії їх розвитку;

банкам для прийняття рішення про доцільність надання кредиту;

інвесторам (місцевим та іноземним) при вкладанні своїх капіталів у інші господарюючі суб`єкти;

постачальникам для одержання гарантій повної оплати за відвантажені товари, виконані роботи та надані послуги;

акціонерам для контролю за роботою адміністрації товариства;

державним органам для планування потреб макроекономіки та оцінки податкових надходжень до бюджету тощо.

Для підтвердження достовірності звітної і облікової інформації господарюючих суб`єктів виникає потреба у перебудові всієї системи фінансового контролю на основі вивчення і використання міжнародного досвіду. У країнах з ринковою економікою таке підтвердження здійснюють аудитори. Міжнародний досвід розвитку аудиту свідчить про те, що аудиторська перевірка - це норма, без якої неможливий цивілізований бізнес. Основне її призначення - це незалежна перевірка фінансової звітності та іншої інформації про фінансово-господарську діяльність суб`єктів господарювання з метою формування висновків стосовно їх фінансового стану і достовірності його відображення в бухгалтерському обліку та звітності у відповідності з чинним законодавством і встановленими нормативами. Подальший розвиток ринкових відносин вимагає вдосконалення аудиторської діяльності і в нашій країні. Значний внесок у становлення і розвиток аудиту в Україні зробили вітчизняні та зарубіжні економісти.

Але багато теоретичних та практичних проблем залишаються невирішеними, це створення системи національних стандартів і нормативів аудиту, визначення напрямків комп’ютеризації аудиторської діяльності і розробка практичних методик аудиту в середовищі електронної обробки даних. В особлива увага належить аудиторській перевірці системи бухгалтерського обліку.

Необхідність аудиторської перевірки зумовлюється тим, що найбільш достовірним джерелом інформації про господарську діяльність підприємства є дані бухгалтерського обліку і звітності, за якими обчислюють платежі до державного і місцевого бюджетів. Саме цей і факт обумовлює актуальність теми даної курсової роботи

Метою курсової роботи є розробка рекомендацій і пропозицій по вдосконаленню методології проведення аудиту системи бухгалтерського обліку на підприємствах.

Об`єктом дослідження являється новостворене українсько-угорське товариство з обмеженою відповідальністю “Карпати-Міст”, яке займається виробництвом столярно-теслярських виробів та меблевих елементів. Виробництво розташовується у с. Чепа Виноградівського району.

Розділ 1. Планування аудиторської перевірки.

Знайомство з бізнесом клієнта.

1.1.1 Загальними економічними факторами і умовами в галузі, що впливають на бізнес клієнта.

ТзОВ “Карпати-Міст” займається виробництвом столярно-теслярських виробів та меблевих елементів. Даний вид діяльності належить до лісопромислового комплексу.

Лісопромисловий комплекс технологічно об’єднує галузі промисловості і лісового господарства, підприємства яких здійснюють заготівлю деревини, механічну, хіміко-механічну і хімічну її переробку. На базі заготівлі, обробки і переробки деревини в Україні функціонує понад 800 підприємств, що знаходяться на самостійному балансі, 12,4 тис. виробництва, які входять до складу підприємств і організацій не лісопромислового профілю, та 3,2 тис. малих підприємств. Найбільша кількість підприємств і виробництв належать до лісопильних (57%) і зайнятих виготовленням будівельних деталей із деревини (23%).

Лісопромисловий комплекс є важливою ланкою економіки країни і підйому продуктивних сил. Його частка в загальному промисловому виробництві становить 2,7% чисельності працюючих – 5,5%, у вартості основних промислово-виробничих фондів – 1,8%. Однак показники питомої ваги лісопромислового комплексу в балансі промисловості характеризують його значення однобічно. Більш важливими є реальні економічні зв’язки з іншими галузями економіки; значною є роль у підвищенні матеріального і культурного життя народу. Виробництво меблів, наприклад, посідає одне з основних місць у забезпеченні населення товарами народного споживання; продукція целюлозно-паперової промисловості є, по суті, матеріальною базою поліграфічної промисловості, а отже, культурного розвитку країни. Застосування виробів із деревини в промисловості і будівництві, крім того, сприяє підвищенню техніко-економічних показників виробництва.

Підприємства лісопромислового комплексу виробляють тисячі різноманітних видів продукції. Лише за десятиріччя (1991-2000), в умовах кризи і різкого спаду виробництва, в Україні заготовлено 114 млн. мі деревини, вироблено 32 млн. мі пиломатеріалів, 4,8 млн. мі деревностружкових і майже 190 млн. мі деревноволокнистих плит, 565 тис. мі клеєної фанери, на 6,9 млрд. грн. меблів (у відпускних цінах 2000р.), 1,5 млн. т. паперу, 2,6 млн. т. картону, велику кількість будівельних деталей, предметів господарського вжитку та іншої продукції.

Найбільша кількість деревини та виробів з неї використовується у будівництві, меблевому виробництві, вагоно-, судо-, машинобудуванні, у гірничорудній промисловості, залізничному транспорті, виготовленні тари, для задоволення господарсько-побутових і паливних потреб населення. У сучасних умовах практично жодна галузь не може обійтися без застосування деревини і виробів з неї. Незважаючи на прогресивні тенденції, що відбивають процес заміни деревини в окремих сферах її застосування іншими матеріалами(залізобетоном, металом, пластмасами та ін.), потреба у виробах з деревини не тільки не зменшується, а, навпаки, збільшується.

Науково-технічний прогрес, створюючи умови і можливості для економічно доцільної заміни деревини в низці традиційних галузей її застосування, одночасно відкриває нові напрями ефективного використання лісових матеріалів і неминуче розширює сферу їх споживання. Цінні властивості деревини розкриваються й нині. Цей неперевершений природний полімер приховує в собі великий, досі не розкритий