економіку, організацію виробництва праці та управління, податкову працю, основи цивільного права, трудове, фінансове, господарське законодавство.

Кваліфікаційні вимоги: повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст), стаж бухгалтерської роботи для магістра не менше двох років, спеціаліста – не менше трьох років.

Забороняється:

приймати до виконання й оформлення документи за операціями, що суперечать законодавству або встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання коштів, товарно-матеріальних та інших цінностей;

повідомляти письмово або усно інформацію, а також знімати копії з первинних документів, облікових реєстрів, що містять комерційну таємницю, і передавати їх особам, які не є працівниками підприємства, а також працівникам підприємства, якщо одержання цієї інформації не передбачено їх посадовими інструкціями або законодавством;

допускати до перевірки фінансових документів представників контролюючих органів, які не мають належним чином оформлених повноважень на її проведення;

вносити несанкціоновані та необґрунтовані виправлення до первинних документів і реєстрів фінансового обліку.

При виявленні порушень або незаконних дій посадових осіб бухгалтеру слід негайно доповісти про це керівнику підприємства для вжиття необхідних заходів.

Таким чином, можна зробити висновок, що бухгалтерські функції навіть на таких невеликих підприємствах як ТзОВ “Карпати-Міст”, обмежуються не тільки, як іноді розуміють керівники фірм, друкуванням платежів, здаванням звітів і спілкуванням з податковими органами. Якщо завдання бухгалтерії звести до цих обов’язків, то, можливо, труднощів у відносинах із контролюючими органами не виникне, але ефективність самого бізнесу буде явно нижчою, ніж на підприємствах, де головний бухгалтер насправді являється одним із керівників і бере активну участь у контролі та вдосконаленні фінансово-господарської діяльності.

1.2.2 Попереднє ознайомлення із системою внутрішнього контролю (середовищем контролю та процедурами контролю).

Спостережна рада створюється в акціонерних товариствах, обирається з його членів і забезпечує контроль за діяльністю виконавчого органу. Вона розглядає скарги і звернення акціонерів, стежить за наданням вичерпної та достовірної інформації акціонерам, а також у перерві між загальними зборами, в межах своїх повноважень, виконує функції загальних зборів акціонерів товариства.

Головною умовою ефективної діяльності спостережної ради є незалежність її від правління товариства. Компетенція спостережної ради, порядок її роботи та інші питання можуть бути врегульовані Положенням про спостережну раду товариства, яке затверджують загальні збори акціонерів.

Ревізійна комісія здійснює контроль за діяльністю керівництва підприємства, обирається з числа акціонерів. Порядок діяльності, склад та умови оплати праці затверджуються зборами, які її обрали. Про результати роботи комісія доповідає спостережній раді та загальним зборам, обов’язково складає висновок по різних звітах і балансах, без якого загальні збори не мають права затверджувати звітність. Ревізійна комісія діє на підставі Статуту господарюючого суб’єкту та внутрішнього Положення про ревізійну комісію:

Контроль за діяльністю Директора Товариства здійснює Ревізійна комісія, яка створюється Загальними Зборами з числа представників Учасників, у кількості трьох осіб (голова та члені комісії).

Ревізійна комісія проводить перевірку діяльності Директора за дорученням Загальних Зборів, з власної ініціативи або на вимогу Учасників.

Ревізійна комісія в праві вимагати від посадових осіб Товариства подання їй всіх необхідних документів та пояснень.

Про результати перевірки Ревізійна комісія доповідає Загальним Зборам.

Ревізійна комісія складає висновок по річних звітах та балансах.

В разі виникнення суттєвої загрози інтересам Товариства чи виявлення зловживань посадових осіб Товариства, Ревізійна комісія в праві поставити питання про складання позачергових Загальних Зборів.

Інвентаризаційна комісія – це колективний орган, що формується з групи осіб, які наділяються певними правами для встановлення фактичної наявності і стану майна та фінансових зобов’язань підприємства. Внутрішні інвентаризаційні комісії формуються з працівників даного підприємства.

Внутрішній аудит – невід’ємна частина загальної система управління. Створюється на середніх і великих підприємствах, виконує контрольні функції залежно від мети і завдань, покладених на внутрішніх аудиторів підприємства.

За результатами внутрішнього аудиту складається звіт, який передається вищому керівництву. В звіті дається оцінка всіх виявлених фактів, а також надаються рекомендації, поради та інша необхідна інформація.

Система внутрішнього контролю на ТзОВ “Карпати-Міст” включає:

Середовище контролю, яке охоплює загальне відношення керівництва до системи внутрішнього контролю та її значимість для конкретного товариства.

Процедури контролю – це політика і процедури, створені керівництвом товариства для досягнення конкретних цілей.

Оцінка ризику – це виявлення, аналіз та управління ризиками, які мають відношення до підготовки достовірної фінансової звітності.

Інформаційна система – включає систему бухгалтерського обліку і складається з методів записів, які використовуються для ідентифікації.

1.2.3 Облікова політика, що застосовується суб’єктом та її зміни.

Облікова політика – це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності. З обліковою політикою підприємства повинні бути ознайомлені:

- керівник підприємства, який несе відповідальність за її формування;

- бухгалтер підприємства, за участю якого можна грамотно та всебічно обґрунтувати зміст облікової політики;

- аудитор, оскільки облікова політика є одним з об’єктів дослідження, з вивченням яких розпочинається процес аудиторської перевірки;

- податковий інспектор, адже від багатьох принципів облікової політики залежить порядок формування того чи іншого об’єкту оподаткування.

Використовуються такі нормативні документи: План рахунків бухгалтерського обліку та Інструкція щодо його застосування; Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затверджене Кабінетом Міністрів України, нормативні документи (стандарти) з обліку основних засобів, інвентаризації коштів, товарно-матеріальних цінностей та розрахунків, обліку праці та заробітної плати, обліку і калькулювання витрат на виробництво продукції (робіт, послуг); Порядок ведення касових операцій у народному господарстві України, затверджений Національним банком України; Інструкція про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту підприємств, об’єднань і організацій, затверджена Міністерством фінансів України, та нормативні документи з питань складання статистичної звітності.

Важливе місце у перевірці стану бухгалтерського