Вступ

Розділ 1. Організація обліку

1.1. Обліковий процес, його технологія:

1.2.Особливості організації обліку розрахунків з постачальниками

Розділ 2.Формування фінансової звітності

Розділ 3.Фінансовий аналіз

3.1. Експрес-аналіз балансу

3.2. Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства

Висновок

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Облік є невід’ємною складовою частиною господарської діяльності. Поява обліку є наслідком економічного прогресу, адже чим складнішою та різноманітнішою ставала господарська діяльність, тим складнішим ставав облік, розширювалися його функції та ускладнювалися завдання. Розвитку обліку в різних країнах притаманні певні особливості, але його основні напрямки зберігають схожі тенденції. Це підтверджує правильність висновку про закономірність виникнення обліку та пояснює існування елементів бухгалтерського обліку, які залишаються незмінними протягом багатьох століть і властиві обліковим системам усіх країн світу.

Бухгалтерський облік в Україні, як і в країнах з розвинутою ринковою економікою, поділяється на фінансовий і управлінський.
Ведення фінансової бухгалтерії в Україні є обов’язковим для всіх підприємств. Фінансова бухгалтерія фіксує інформацію про поточні витрати у поелементному розрізі, а саме: прибутки підприємства, стан дебіторської та кредиторської заборгованості, розміри фінансових інвестицій, стан джерел фінансування тощо. Споживачами інформації фінансового обліку в основному виступають зовнішні щодо підприємства користувачі, тобто органи податкової служби, біржі, банки, інші фінансові інститути, постачальники і покупці, потенціальні інвестори.

Фінансова звітність оприлюднюється, вона не становить комерційної таємниці підприємства. Система формування фінансової звітності повинна бути прозорою, доступною для розуміння компетентними користувачами. Усі ці фактори зумовлюють чітку регламентацію структури, форми зовнішньої звітності.

Що стосується внутрішньої облікової системи на підприємстві, то питання про те, створювати її чи ні, як правило, вирішує безпосередньо власник чи уповноважений ним орган.

Бухгалтерський облік в Україні грунтується на міжнародно визнаних нормах обліку та звітності, основні вимоги яких встановлені Законом та ведеться на підприємстві безпосередньо з дня його реєстрації до моменту ліквідації.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форму організації бухгалтерського обліку, визначає облікову політику підприємства, має право виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов’язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

У процесі господарської діяльності підприємство вступає в розрахункові взаємовідносини з іншими господарськими органами, юридичними чи фізичними особами за товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги та інше. Розрахунки являють собою систему грошових відносин, яка грунтується на господарському розрахунку, суворому виконанні договорів та додержанні фінансової дисципліни. Розрахунки здійснюються готівкою і в безготівкових формах.

Оскільки більшість товарно-матеріальних цінностей на підприємство надходить від постачальників, надзвичайно важливе значення має організація обліку розрахунків з постачальниками. Саме цей факт і обумовлює актуальність теми даної курсової роботи.

Порядок та форми розрахунків між постачальником та покупцем визначаються в господарських договорах. Це найбільш розповсюджена і важлива підстава виникнення зобов'язань, основна форма реалізації товарно-грошових відносин в ринковій економіці, в яких обумовлюються умови поставок: найменування матеріалів (робіт, послуг), кількість, ціна, строки відвантаження та порядок розрахунків.

Обов'язковою умовою укладання договорів має бути максимально точне відображення зобов'язань обох сторін. Відповідальність за своєчасну і якісну підготовку необхідних матеріалів та оформлення договірних відносин, а також облік, реєстрацію, зберігання договорів рекомендується покладати на службу, відповідальну за підготовку і оформлення договірних відносин відповідно до покладених на неї функцій (матеріально-технічного забезпечення, збуту, комерційну, маркетингу, менеджменту, технічного контролю, реклами, капітального будівництва, фінансів, транспорту, інші служби відповідно до їх функцій в порядку, визначеному на підприємстві).

Організація обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками повинна забезпечити:

своєчасну перевірку розрахунків з постачальниками і підрядниками;

попередження прострочки кредиторської заборгованості.

Основними завданнями організації бухгалтерського обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками є:

чітке документування розрахунків;

своєчасна та повна реєстрація даних первинного обліку в регістрах;

правдиве відображення інформації щодо розрахунків з постачальниками та підрядниками в звітності та примітках до неї.

У бухгалтерії підприємства облік розрахунків з постачальниками і підрядниками здійснюють на рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”. За кредитом рахунку 63 відображається заборгованість за одержані від постачальників та підрядників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги; за дебетом – її погашення, списання.

Мета курсової роботи - розглянути і докладно проаналізувати всі аспекти обліку розрахунків з постачальниками, а також на основі вихідних даних скласти форми фінансової звітності, на підставі якої провести фінансовий аналіз.

Предмет курсової роботи полягає в дослідженні економічних, організаційних, інформаційних характеристик обліку розрахунків з постачальниками.

Розділ 1. Організація обліку.

Обліковий процес, його технологія.

Технологію облікового процесу складають методика й техніка (спостереження, вимірювання та реєстрації, нагромадження й зберігання) збирання інформації за допомогою найрізноманітніших групувань у регістрах обліку в умовах ручної бухгалтерської праці, а при автоматизованому обліку – на спеціальних носіях (магнітних стрічках, дисках тощо).Види робіт, операцій, методичні й технічні прийоми в сукупності визначають технологію обліку, контролю та аналізу, яка має бути організована як у часі, так і у просторі.

Однією з передумов запровадження наукової організації праці в бухгалтерії є характер технології облікового процесу, оскільки облік можна представити у вигляді декількох безперервних стадій, що охоплюють поточне спостереження, вимірювання, реєстрацію, систематизацію господарських операцій, складання і аналіз звітної інформації.

Кожний вид роботи функціонує як тенологічний процес, що представлено на рисунку 1.1

Рисунок 1.1 – Технологічний процес на підприємстві.

У будь-якому технологічному процесі предмети праці, що є в розпорядженні облікового апарату, перетворюються на готовий продукт. Предметами праці в обліковому, контрольному та аналітичному процесах є інформація (первинна або проміжна), яка підлягає переробці на результативну (кінцеву).

Техніка обліку – найбільш трудомістка частина облікового процесу, що втілює в основній своїй частині інформаційний аспект, тобто функції збору,