Розділ 1 Теоретичні основи організації обліку і аудиту розрахунків з покупцями та іншими дебіторами.

1.1 Нормативно-правове регулювання обліку розрахунків з покупцями та іншими дебіторами.

У процесі діяльності підприємство не завжди здійснює розрахунки з іншими підприємствами або фізичними особами одночасно з передачею май-на, виконанням робіт, наданням послуг тощо. У зв'язку із цим у нього виникає дебіторська забор-гованість.

Дебіторська заборгованість визначається як сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Дебіторами можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, які заборгували підприємству грошові кошти, їх еквіваленти або інші активи. За даними бухгалтерського обліку можна визначити суму заборгованості на будь-яку дату, але звичай-но така сума визначається на дату балансу. Оскі-льки відповідно до вимог національних стандартів бухгалтерського обліку підприємства подають та-кож проміжну (квартальну) звітність, то суму дебі-торської заборгованості підприємства слід визна-чати щоквартально.

При організації обліку дебіторської заборгованості використовують такі нормативні документи, що діють на території України :

1. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” №996- XIV від 16.07.99 р.

4 . План рахунків бухгалтерського обліку підприємств, організацій та установ, затверджений наказом Міністерства фінансів України №291 від 30.11.2008 р.

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, затверджений наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.99 р.

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №2 “Баланс”, затверджений наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.2008 р.

7 . Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №4 “Звіт про рух грошових коштів”, затверджений наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.2000 р.

8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №10 “Дебіторська заборгованість”, затверджений наказом Міністерства фінансів України №237 від 08.10.2000 р.

Порядок бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості та її відображення у фінансовій звітності регулюються П(с)БО 10 "Дебіторська за-боргованість". Дія П(с)БО 10 не поширюється тільки на бюджетні установи, всі інші юридичні особи зобов'язані керуватися його вимогами.

Згідно з П(с)БО № 10» Дебіторська заборгованість, дебітори - юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

Дебіторська заборгованість - сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Дебіторська заборгованість відображається у формі № 1 "Баланс" у складі активів. Активи підприємства - це ресурси, що контролюються підприємством, від використання яких очікується отримання економічних вигод у майбутньому. Зви-чайно економічна вигода від дебіторської заборго-ваності виражається в тому, що підприємство в результаті її погашення розраховує рано чи пізно отримати грошові кошти або їх еквіваленти. Відпо-відно дебіторську заборгованість можна визнати активом тільки тоді, коли існує ймовірність її по-гашення боржником. Якщо такої ймовірності не-має, суму дебіторської заборгованості слід списа-ти.

Якщо заборгованість неможливо достовірно оцінити, тобто визначити її суму, вона не може бути визнана активом і не повинна відображатися в балансі.

Згідно з П(с)БО 10 дебіторська заборгованість поділяється на довгострокову і короткострокову.

Довгостроковою дебіторською заборгованістю визнається заборгованість, яка не виникає в ході нормального операційного циклу і буде погашена після 12 місяців з дати балансу.

У П(с)БО 2 "Баланс" дається визначення опе-раційного циклу - це проміжок часу між придбан-ням запасів для здійснення діяльності й отриман-ням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг. Визначення нормально-го операційного циклу у стандартах немає, однак, використовуючи наведене вище визначення опера-ційного циклу, можна зробити висновок, що це операційний цикл у звичайних умовах діяльності. Звичайно операційний цикл не перевищує 12 місяців, але за деякими видами діяльності він може продовжуватися більше одного року. Незважаючи на це, заборгованість, що виникла в ході такого операційного циклу, все одно визнається не дов-гостроковою, а поточною.

Отже, довгострокова заборгованість - це в ос-новному заборгованість, не пов'язана з операцій-ною діяльністю.

Поточна дебіторська заборгованість (коротко-строкова) - це заборгованість, що виникає в ході нормального операційного циклу або буде пога-шена протягом 12 місяців з дати балансу.

Таким чином, якщо заборгованість, що виникла, не пов'язана з операційним циклом (наприклад, заборгованість орендарів за операціями фінансо-вої оренди, працівників за наданими їм позиками), але передбачається, що вона буде погашена в термін менше 12 місяців, то така заборгованість визнається поточною.

Датою балансу звичайно є останній день звітно-го періоду.

Також дане П(с)БО 10 наводить інформацію про методи нарахування резерву сумнівних боргів.

Величина резерву сумнівних боргів визначається, виходячи з платоспроможності окремих дебіторів або на основі класифікації дебіторської заборгованості.

У примітках до фінансової звітності наводиться така інформація щодо дебіторської заборгованості:

- Перелік дебіторів і суми довгострокової дебіторської заборгованості.

- Перелік дебіторів і суми дебіторської заборгованості пов'язаних сторін, з виділенням внутрішньо групового сальдо дебіторської заборгованості.

- Склад і суми статті балансу "Інша дебіторська заборгованість".

- Метод визначення величини резерву сумнівних боргів.

- Сума поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги в розрізі її класифікації за строками непогашення.

1.2 Організація обліку розрахунків з покупцями ті іншими дебіторами.

Дебіторами називають юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів, оцінених у грошовому вимірнику.

Дебіторською заборгованістю вважається така, яка виникає в ході взаємовідносин підприємства з економічними агентами (юридичними і фізичними) і належать даному підприємству на певну дату. Боржники зобов’язані погасити дебіторську заборгованість на основі укладених між економічними агентами договорів.

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги виникає при відвантаженні продукції, товарів, робіт, послуг за умови розрахунку в майбутньому з покупцями. Вона визначається