Довгострокова дебіторська заборгованість у балансі відображається у статті (050).

Поточна дебіторська заборгованість покупців та замовників за надані їм продукцію, товари, роботи або послуги (крім заборгованості, яка забезпечена векселем) відображається в статті балансу “Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги” (рядок 160-162 активу балансу). До підсумку балансу включається чиста реалізаційна вартість.

Чиста реалізаційна вартість (рядок 160 активу балансу) – сума поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги за вирахуванням резерву сумнівних боргів.

Згідно з положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 2 “Баланс”, ця сума на балансі підприємства визначається шляхом віднімання від загальної суми дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги (рядок 161 активу балансу) резерву сумнівних боргів (рядок 162 активу балансу), тобто тієї суми заборгованості, за якою існує невпевненість у погашенні її боржником.

Зміни в розмірах поточної дебіторської заборгованості відображаються у Звіті про рух грошових коштів підприємства.

В формі №5 «Примітки до фінансової річної звітності» дебіторська заборгованість відображається в ІХ розділі. В рядку (940) Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, в (950) рядку – інша поточна дебіторська заборгованість.

Отже, дебіторська заборгованість відображається в усіх формах звітності. В балансі залишки по статтях дебіторської заборгованості відображаються в залежності від терміну погашення (в межах року чи більше) за різними статтями. Зміни в розмірах поточної дебіторської заборгованості відображаються у Звіті про рух грошових коштів підприємства. В формі №5 «Примітки до фінансової річної звітності» дебіторська заборгованість відображається в ІХ розділі.

Облік розрахунків з іншими дебіторами.

Заборгованість, яка відображається на цьому рахунку, включає в себе різні за своїм економічним змістом розрахунки з юридичними та фізичними особами. До категорії осіб, які відносяться до інших дебіторів належать: розрахунки з дебіторами по різним наданим послугам, розрахунки з дебіторами з оренди приміщення, розрахунки з дебіторами по комунальним послугам, розрахунки з дебіторами по експлуатаційним послугам, розрахунки з митницею та ін.

Аналітичний облік на рахунку 377 “Розрахунки з іншими дебіторами” ведеться за кожним дебітором, видами заборгованості, термінами її виникнення та погашення.

На субрахунку 377 "Розрахунки з іншими дебіторами" ведеться облік розрахунків за іншими операціями, облік яких не відображається на інших субрахунках рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами", зокрема розрахунки за операціями, пов'язаними із здійсненням спільної діяльності (без створення юридичної особи), усі види розрахунків з працівниками (крім розрахунків з оплати праці та з підзвітними особами), інші розрахунки.

1.3 Методика аудиту розрахунків з покупцями та іншими дебіторами.

Аудит є незалежною експертизою фінансової звітності підприємств уповноваженими на те особами (аудиторами) з метою підтвердження її достовірності для державних податкових органів і власників. Іншими словами, аудит — це надання практичної допомоги керівництву й економічним службам підприємства щодо ведення справ і управління його фінансами, а також щодо налагодження бухгалтерського фінансового і управлінського обліку, надання різних консультацій. Аудит також дає змогу дати оцінку майна під час приватизації і при акціонуванні підприємств різних форм власності.

Аудит охоплює такими основними питаннями як: перевірка комерційної і господарсько-фінансової діяльності суб'єктів господарювання, фінансової звітності з погляду правильності складання і реальності оголошення оподаткованого прибутку, а також дотримання ними чинного законодавства.

Аудит починається з незалежної перевірки фінансової звітності та вираження думки аудитора щодо її достовірності, повноти і законності відображених господарських операцій

Завдання аудиту визначається його метою. Основним завданням аудиту є збирання достовірної вихідної інформації про господарсько-фінансову діяльність суб’єкта господарювання на цій основі висновків про його реальний фінансовий стан.

Аудит повинен бути організований так, щоб адекватно відображати всі аспекти діяльності суб’єкта, що перевіряється, настільки наскільки вони відповідають перевіреній фінансовій інформації. Для того, щоб скласти думку, аудитор повинен одержати обґрунтовану гарантію того, що інформація у бухгалтерській документації та інших джерелах даних достовірна і достатня. Аудитор повинен також вирішити, чи правильно відтворена в обліку і звітності відповідна інформація.

Головним завданням аудиту дебіторської заборгованості є:

- установлення реальності дебіторської заборгованості та простроченої заборгованості (за якою минув строк позовної давності);

- перевірка правильності списання заборгованості, строк позовної давності якої минув;

- перевірка достовірності відображення в обліку дебіторської заборгованості залежно від прийнятого методу визначення реалізації;

- перевірка правильності та обгрунтованості списання заборгованості;

-дослідження правильності оформлення і відображення в обліку заборгованості за виданими авансами, пред'явленими претензіями.

- перевірка давності і правильності оформлення первинних документів, що є підставою для облікових записів по дебіторській заборгованості.

- оцінка синтетичного та аналітичного обліку, правильне використання відповідних рахунків нового Плану рахунків.

- перевірка правильності розрахунків по дебіторській заборгованості (оплата грошовими коштами, векселями, застосування бартерних операцій).

- перевірка належної класифікації дебіторської заборгованості і наявність необхідних відповідних роз'яснень у примітках до фінансової звітності.

Збираючи загальні відомості щодо виникнення, обліку дебіторської заборгованості, правильності її оцінки, аудитору, потрібно визначити мінімальний перелік інформації, яка має бути надана клієнтом, а саме:

1. Перелік видів продукції, яка реалізується, встановлення обороту по ній;

2. Кількість пунктів по відвантаженню продукції, характеристика клієнтів;

3. Обсяг реалізації та встановлення рахунків всього, в т.ч.

4. Торгівельна та фінансова політика підприємства:

- спосіб реалізації товарів;

- система реклами;

- тарифна цінова політика;

5. Загальна схема системи виставлення рахунків;

6. Елементи системи внутрішнього контролю за станом дебіторської заборгованості.

Мета аудиту дебіторської заборгованості - це підтвердження достовірності, повноти, реальності і законності обліку дебіторської заборгованості у звітності, тобто у балансі підприємства.

До мети аудиту дебіторської заборгованості належить: