збут продукції обліковуються на рахунку №93 “Витрати на збут” та списуються з кредиту на зменшення фінансових результатів (в дебет рахунку №79 “Фінансові результати”). Доходи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відображаються на кредиті рахунку №70 “Доходи від реалізації”, субрахунок №701 “Доходи від реалізації готової продукції”. Для отримання фінансових результатів від реалізації продукції (робіт, послуг) в кінці звітного періоду отримане сальдо (на кредиті) рахунку №70 “Доходи від реалізації” списуються на активно-пасивний рахунок (кредит) №79 “Фінансові результати”.
У зв’язку з реалізацією продукції підприємство здійснює витрати, пов’язані з вивозом цієї продукції своїм транспортом. Ці витрати відносяться на рахунок підприємства та включаються до складу витрат на збут.
Вивіз відвантаженої продукції можливий також і транспортом сторонньої організації. Дана операція відображається на дебеті рахунку №93 “Витрати на збут”, – кредиті рахунку №63 “Розрахунки з постачальниками і підрядчиками”.
В склад збутових витрат (дебет рахунку №93 “Витрати на збут”), пов’язаних з реалізацією продукції (збутом), товарів, робіт, послуг включаються:
витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції;
витрати на ремонт тари;
оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;
витрати на рекламу та маркетингові дослідження;
витрати на передпродажну підготовку товарів;
витрати на командировочні працівникам, зайнятим збутом;
витрати на утримання основних засобів, інших нематеріальних необоротних активів, пов’язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);
витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів) у відповідності з умовами договорів (базису) поставки;
витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;
інші витрати, пов’язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.
До складу витрат на збут продукції в торгових організаціях включаються витрати обігу, за винятком витрат:
адміністративних, направлених на обслуговування та управління підприємством;
інших операційних витрат (на дослідження та розроблення у відповідності з П(С)БО №8 “Нематеріальні активи”; собівартість реалізованої іноземної валюти; безнадійна дебіторська заборгованість) і т.д.;
фінансових витрат на відсотки за користування кредитами отриманими, за облігації випущені, за фінансову оренду і т.д.
Витрати підприємства, пов’язані зі збутом продукції, (робіт, послуг), відображаються в обліку:
Дебет рахунку №93 “Витрати на збут”
Кредит субрахунку №201 “Сировина і матеріали” та інші
Кредит субрахунку №661 “Розрахунки по заробітній платі”
Кредит рахунку №65 “Розрахунки по страхуванню”
Кредит субрахунку №372 “Розрахунки з підзвітними особами”
Кредит рахунку №68 “Розрахунки за іншими операціями”
Розрахунки на збут, зараховані в дебет рахунку №93 “Витрати на збут”, щомісячно списуються в дебет рахунку №79 “Фінансові результати” записом:
Дебет рахунку №79 “Фінансові результати”
Кредит рахунку №93 “Витрати на збут”
На відповідному субрахунку рахунку №93 “Витрати на збут” відображаються витрати на пакування та транспортування відвантаженої продукції, що відшкодовується покупцями, а також оплата доставки продукції до пункту призначення або аеропорту. Якщо ж оплата такої доставки включена в ціну продукції, то вона відшкодовується постачальнику у складі вартості відвантаженої продукції.
Аналітичний облік витрат на збут ведеться у Відомості №5/1 по таким статтям:
витрати на зберігання, навантаження, розвантаження та затарювання продукції;
витрати на оплату мита;
витрати на рекламу та передпродажну підготовку товарів;
інші витрати, пов’язані з реалізацією продукції (робіт, послуг).
1.3 Нормативне регулювання обліку собівартості готової продукції та її реалізації
Основною нормативною базою, яка регламентує організацію обліку витрат та визначення собівартості продукції є:
П(С)БО 16 „Витрати”;
П(С)БО 9 „Запаси”
Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств”.
Згідно П(С)БО 16 під витратами розуміють зменшення економічних вигод в наслідок вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок внесків власників).
Витрати визначаються в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності при виконанні таких умов:
коли має місце зменшення майбутніх економічних вигод, пов’язаних з вибуттям активів або збільшенням зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками). Це означає, що витрати визначаються одночасно з визнанням збільшення зобов’язань (наприклад, нарахування заробітної плати працівникам) або із зменшенням активів (реалізація товарів);
оцінку витрат може бути достовірно визначено.
Витрати визначаються виходячи з принципу відповідності, тобто витрати визначаються в період, в якому визнано дохід, для одержання якого вони були здійснені. Наприклад, матеріальні витрати, витрати на оплату праці, накладні витрати та інші витрати, включені до складу собівартості продукції, визначаються як витрати в момент одержання доходу (виручки) від реалізації продукції. Інколи прямий зв’язок між витратами і доходами встановити неможливо. Такі витрати відображають у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності в тому звітному періоді, коли вони мали місце. Перелік таких витрат установлено відповідними П(С)БО. Так згідно з п. 14 П(С)БО 9 „Запаси” відносяться до витрат того періоду, в якому були створені:
понад нормативні суми убутку і нестачі запасів;
відсотки за користування кредитом;
витрати на збут запасів;
загальногосподарські та подібні витрати.
Якщо активи забезпечують економічні вигоди протягом декількох звітних періодів, витрати визнаються на підставі їх систематичного і раціонального розподілу (наприклад, у вигляді амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні вигоди, пов’язані з використанням певного активу.
Не визнаються витратами звітного періоду :
платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо;
попередня оплата запасів, робіт послуг;
погашення одержаних позик;
інші зменшення активів або збільшення зобов’язань, що не призводять до зменшення власного капіталу;
витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
Для організації обліку витрат важливе значення має їх класифікація (рисунок 1.1). Вона потрібна для визначення вартості продукції та відповідно для ціноутворення. Велике значення класифікації витрат в управлінні ними.
Витрати, безпосередньо пов’язані з виробничим (технологічним)