в Україні регулюється Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 16 «Витрати», відповідно до якого узагальнене групування витрат за економічними елементами і статтями калькуляції можна навести у такому вигляді (табл.2.1):
Таблиця 2.1 - Групування витрат за економічними елементами та статтями калькуляції
Економічні елементи | Статті калькуляції
Матеріальні затрати
Витрати на оплату праці
Відрахування на соціальні заходи
Амортизація
Інші операційні витрати |
Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг):
виробнича собівартість:
прямі матеріальні витрати;
прямі витрати на оплату праці;
інші прямі витрати;
загально-виробничі витрати;
нерозподілені постійні загально-виробничі витрати;
наднормативні виробничі витрати.
Адміністративні витрати
Витрати на збут
Інші операційні витрати
До складу елемента «Матеріальні затрати» включається вартість використаних у виробництві (крім продукту власного виробництва):
сировини й основних матеріалів;
покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів;
палива й енергії;
будівельних матеріалів;
запасних частин;
тари і тарних матеріалів;
допоміжних та інших матеріалів.
До складу елемента «Витрати на оплату праці» включаються: заробітна плата за окладами і тарифами, премії і заохочення, компенсаційні виплати, оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці.
До складу елемента «Відрахування на соціальні заходи» включаються: відрахування за пенсійне забезпечення, відрахування на соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіття, відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства, відрахування на інші соціальні заходи.
До складу елемента «Амортизація» включається сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів.
До складу елемента «Інші операційні витрати» включаються інші витрати операційної діяльності (витрати на відрядження, на послуги зв'язку, на виплату матеріальної допомоги, плата банку за розрахунково-касове обслуговування та ін.).
За способом включення до собівартості продукції (робіт, послуг) затрати виробництва поділяються на прямі і непрямі. Прямі витрати безпосередньо пов'язані з виробництвом певних виробів (робіт, послуг), а тому до їх собівартості включаються прямо на підставі даних первинних документів (матеріали, заробітна плата робітників та ін.). Непрямі витрати пов'язані з обслуговуванням і управлінням виробництвом (наприклад, загально виробничі витрати), а тому між об'єктами обліку витрат (продукцією» роботами, послугами тощо) розподіляються пропорційно встановленому базису (заробітній плат робітників, матеріальним, прямим витратам тощо).
Перелік і склад статей калькуляції виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) встановлюється підприємством .
1.Прямі матеріальні витрати включають:
сировину й основні матеріали
купівельні напівфабрикати
комплектуючі вироби
допоміжні та інші матеріали.
2.Прямі витрати на оплату праці, сюди входять:
заробітна плата
інші виплати працівникам, зайнятим у виробництві продукції, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного її виду.
3.Інші прямі витрати, до них відносять:
відрахування на соціальні заходи працівників, заробітна плата яких включається до прямих витрат;
плата за оренду земельних і майнових паїв
амортизація
ініші витрати, які можна безпосередньо віднести до конкретного виду продукції.
4.Загальновиробничі витрати, які включають:
витрати на управління виробництвом
амортизація основних засобів та нематеріальних активів загально виробничого призначення
витрати на удосконалення технології й організації виробництва
інші витрати.
Для формування виробничої програми з найменшими витратами обчислюється собівартість виробництва кожного виду продукції, яка є критерієм нижнього рівня цін. Тому важливо знати і враховувати особливості формування собівартості за статтями калькуляції.
У табл. 2.2 наведено калькуляцію собівартості продукції ТОВ «Сандерс-Виноградів». Методика, використана при укладанні калькуляції, базується на традиційному підході.
Таблиця 2.2 - Калькуляція собівартості матрасу типу “CLIMABAL”
№
п/п | Стаття витрат | Сума, грн.
1. | Матеріали | 95,85
2. | Заробітна плата | 10,94
3. | Нарахування на заробітну плату | 2,03
4. | Накладні витрати | 1,35
5. | Повна собівартість | 110,17
Слід зауважити, що дане підприємство багато працює по давальницькій сировині. Тому розглянемо операції пов’язані з випуском готової продукції на давальницьких умовах.
Давальницька сировина – це сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, ввезені на митну територію України іноземними замовниками (чи закуплені іноземними замовниками за іноземну валюту в Україні) або вивезені за її межі українським замовником для використання у виробленні готової продукції з наступним поверненням усієї готової продукції або її частини до країни власника (чи реалізацією в країні виконавця замовником або за його дорученням виконавцем) або вивезенням до іншої країни. Готова продукція може бути реалізована в Україні, якщо давальницька сировина, з використанням якої виготовлено цю продукцію, ввезена іноземним замовником на митну територію України чи закуплена іноземним замовником за іноземну валюту в Україні.
Операція з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах – це операція з переробки, збагачення чи використання (давальницької сировини) незалежно від кількості замовників та виконавців, а також етапів (операцій з переробки цієї сировини), вивезеної на митну територію України (чи закупленої іноземним замовником за іноземну валюту в Україні) або вивезеної за її межі з метою отримання готової продукції за відповідну плату.
Замовник – це суб’єкт господарської діяльності, який надає давальницьку сировину.
Виконавець – це суб’єкт господарської діяльності, який здійснює переробку, збагачення, використання давальницької сировини.
Готова продукція – це продукція (товар), вироблена з використанням давальницької сировини (крім тієї частини, що використовується для проведення розрахунків з її переробку) і визначена як кінцева у контракті між замовником і виконавцем.
В нашому випадку давальницькою сировиною є тканина яку іноземний замовник ввозить для виконавця ТОВ «Сандерс-Виноградів», який надалі здійснює переробку цьої давальницької сировини на готову продукцію—напірники, штори, матраси.
Право власності на імпортовану давальницьку сировину та вироблену з неї готову продукцію належить іноземному замовнику.
Давальницька сировина може закуповуватися іноземним замовником на митній території України у суб’єктів підприємницької діяльності за іноземну валюту але ні в якому разі в національній валюті України. А також давальницька сировина не може бути отриманою ним в результаті проведення інших операцій в тому числі товарообмінних.
Давальницька сировина, що ввозиться на митну територію України іноземним замовником, обкладається ввізним митом за ставками єдиного митного тарифу України, податками та зборами, що справляються у разі ввезення товарів.
При ввезеннi на митну