У той же час, відповідно до передумови до Міжнародних бухгалтерських стандартів, опублікованих Комітетом з міжнародних бухгалтерських стандартів у листопаді 1982 р., капітал являє собою різницю між активами і пасивами [54, с.66].

У роботі “Бухгалтерський фінансовий облік” за редакцією Бутинця, під капіталом розуміють: у вузькому розумінні – суму заощаджень, достатньо для ведення підприємницької діяльності, а в широкому розмінні – все те, що має певну цінність [31, с.51]. Тоді як Воробйов Ю.М зазначає, що капітал “...це кошти, вкладені в суб’єкт господарювання для початку або продовження господарської діяльності з метою одержання прибутку (доходу)” [37, с.77].

Для своїх цілей економісти відображають поняття капіталу з двох сторін.

З однієї сторони капітал підприємства характеризує загальну вартість засобів у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, інвестованих у формування його активів. При цьому характеризується напрямок вкладення засобів. З іншого боку, якщо розглядати джерела фінансування, можна відзначити, що капітал - це можливість і сукупність форм мобілізації фінансових ресурсів для одержання прибутку [59, с.48].

Таким чином, підходи, що існують в економічній літературі, до розуміння капіталу залежать від тих позицій учених, з яких вони розглядають цю обєктивну економічну категорію.

Розглядаючи економічну сутність капіталу підприємства, слід зазначити такі його характеристики як:

1. Капітал підприємства є основним чинником виробництва. У системі факторів виробництва (капітал, земля, праця) капіталу належить пріоритетна роль, тому що він поєднує усі фактори в єдиний виробничий комплекс.

2. Капітал характеризує фінансові ресурси підприємства, що приносять дохід. У даному випадку він може виступати ізольовано від виробничого фактора у формі інвестованого капіталу.

3. Капітал є головним джерелом формування добробуту його власників. Частина капіталу в поточному періоді виходить з його складу і попадає в “кишеню” власника, а частина капіталу, що накопичується, забезпечує задоволення потреб власників у майбутньому.

4. Капітал підприємства є головним вимірником його ринкової вартості. У цій якості виступає, насамперед, власний капітал підприємства, що визначає обсяг його чистих активів. Поряд з цим, обсяг використовуваного власного капіталу на підприємстві характеризує одночасно і потенціал залучення їм позикових фінансових засобів, що забезпечують одержання додаткового прибутку. У сукупності з іншими факторами - формує базу оцінки ринкової вартості підприємства.

5. Динаміка капіталу підприємств є найважливішим показником рівня

ефективності його господарської діяльності. Здатність власного капіталу до

самозростання високими темпами характеризує високий рівень формування й ефективний розподіл прибутку підприємства, його здатність підтримувати фінансову рівновагу за рахунок внутрішніх джерел. У той же час, зниження обсягу власного капіталу є, як правило, наслідком неефективної, збиткової діяльності підприємств [31, с.52].

Наведені характеристики капіталу свідчать про багатоаспектність капіталу як економічної категорії.

Питання пов’язані з капіталом, постійно знаходиться в центрі уваги провідних вчених-економістів. Серед іноземних учених, які здійснили вагомий внесок в удосконалення обліку власного капіталу на різних історичних етапах, слід назвати таких як: Ж. Андре, Н. де Анастасіо, В.Е. Ануфрієв, Л. Батардон, Ф. Беста, П. Герстнер, Ж.Б. Дюмарше, Н.А. Литньова, Ф. Ляйтнер, М.Ю. Медведєв, Л. Пачолі, В. Рігер, Ж. Ришар. 

Дослідженням капітал присвячені монографічні праці білоруських ввчених, серед який найвидатнішими є: А.В. Бгайова, С.Л. Коротаєваа, та дисертаційні роботи А. Б. Зубко, Т.А. Снєткової, Л.В. Пшковської, С.В. Пителя, Т.А. Намової та інших.

Із вітчизняних науковців слід назвати: М.Д. Алексеєнко, Ф.Ф. Бутинець, М.М. Мосійчук, Н.Д. Прокопенко, Ф.Є. Поклонський, С.В. Пітель, Н.М. Ткаченко, В.В. Сопко та інші.

Питанням капіталу присвячено багато дисертаційних робіт вітчизняних авторів, основними з яких є дисертації: О.О. Разбоврської, О.В. Ярощук тощо.

Капітал – є гарантією організації бізнесу [65, с.115].

Рівень ефективності господарської діяльності підприємства значною мірою пов’язаний з формуванням його капіталу. Основною метою формування капіталу підприємства є задоволення потреби у формуванні необхідних активів, оптимізації їх структури з позиції забезпечення умов ефективного використання.

Капітал є основою початку і продовження господарської діяльності

будь-якого підприємства, він є одним із найточніших і найважливіших

показників, оскільки виконує відповідні функції капіталу.

Довгострокове фінансування (перебуває у розпорядженні підприємства необмежено довго)

Відповідальність і захист прав кредиторів – відображений у балансі Власний капітал є для зовнішніх користувачів вимірником відносин відповідальності на підприємстві, а також захистом кредиторів від втрати капітал

Компенсації понесених збитків – тимчасові збитки мають погашатись за рахунок Власного капіталу

Кредитоспроможність – при надані кредиту з інших рівних умов перевага надається підприємствам з меншою кредиторською заборгованістю і більшим Власним капіталом.

Фінансування ринку – Власний капітал використовується для фінансування ризикованих інвестицій, на що можуть не згодитись кредитори

Самостійність і влада – розмір Власного капіталу визначає ступінь незалежності та впливу його власників на підприємство

Розподіл доходів і активів – частки окремих власників в капіталі є основою при розподілі фінансового результату та майна при ліквідації підприємства

ФУНКЦІЇ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ

Рис. 1.1.1. Функції капіталу.

Капітал підприємства характеризується різноманіттям видів і систематизується по цілому ряду категорій.

Виділяють власний і позиковий капітал.

Власний капітал характеризує загальну вартість засобів підприємства, що належать йому на праві власності і використовуваних їм для формування визначеної частини активів. Ця частина активу, сформована за рахунок інвестованого в них власного капіталу, являє собою чисті активи підприємства.

Власний капітал містить у собі різні по своєму економічному змісті,

принципам формування і використання джерела фінансових ресурсів: статутний, додатковий, резервний капітал. Крім того, до складу власного капіталу, яким може оперувати господарюючий суб'єкт, без застережень при здійсненні угод, входить нерозподілений прибуток; фонди спеціального призначення та інші резерви. Також до власних засобів відносяться безоплатні надходження й урядові субсидії. Величина статутного