Вилучений капітал - це фактична собівартість акцій власної емісії, викуплених товариством у своїх акціонерів.

Акціонерне товариство має право викупити в акціонера оплачені ним акції тільки за рахунок сум, що перевищують статутний капітал, для їх наступного перепродажу, розповсюдження серед своїх працівників, анулювання. Зазначені акції мають бути реалізовані або анульовані в термін не більше 1 року.

Для узагальнення інформації про вилучений капітал товариства Планом рахунків передбачено рахунок 45 “Вилучений капітал”.

По дебету рахунку 45 відображають фактичну вартість акцій власної емісії, викуплених акціонерним товариством у своїх акціонерів, по кредиту – вартість анульованих або перепроданих акцій.

Аналітичний облік вилученого капіталу ведуть за видами акцій (вкладів, паїв), іншого вилученого капіталу.

Неоплачений капітал. Джерелом формування статутного капіталу є грошові та матеріальні внески засновників. У випадку внесення засновниками до статутного капіталу матеріальних ресурсів, первісною вартістю є їх справедлива вартість, погоджена між засновниками, за якою активи зараховуються на баланс підприємства [65, с.141].

Неоплачений капітал є нічим іншим, як заборгованістю засновників (учасників) по внесках до статутного капіталу.

Сам порядок оцінки майнових внесків учасників має бути визначено в засновницьких документах. У випадку, якщо самі засновники не можуть здійснити оцінку майна, то це роблять спеціалісти з бюро технічної інвентаризації або торгівельно-промислової палати.

У бухгалтерському обліку фактичне надходження внесків засновників відображається на рахунку 46 “Неоплачений капітал”. По дебету рахунку 46 “Неоплачений капітал” відображається заборгованість засновників (учасників) товариства по внесках до статутного капіталу підприємства, а по кредиту – погашення заборгованості.

Аналітичний облік неоплаченого капіталу ведеться по кожному засновнику (учаснику) і за видами розміщених неоплачених акцій (для акціонерних товариств).

Отже, враховуючи, що капітал визначається як різниця між вартістю активів за балансом і борговими зобов’язаннями, розглянемо сутність і складові останніх.

У відповідності з П(С)БО 11 “Зобов’язання”, забезпечення – це зобов’язання, точна сума яких не може бути визначена до настання певної дати, або невідомий час їх погашення на дату складання балансу [18, с.51-52].

Забезпечення можуть створюватись для відшкодування (майбутніх) витрат на:

виплату відпусток працівників;

додаткове пенсійне забезпечення;

виконання гарантійних зобов’язань;

реструктуризацію;

виконання зобов’язань щодо обтяжливих контрактів тощо.

Суми забезпечення визначаються витратами.

Суми забезпечення визначаються за обліковою оцінкою ресурсів (з вирахуванням суми очікуваного відшкодування), необхідних для погашення відповідного зобов’язання на дату балансу.

Забезпечення використовується тільки для витрат, для покриття яких воно було створене.

Залишок забезпечення перегляду на кожну дату балансу у разі необхідності коригують у сторону збільшення або зменшення. Якщо відсутня ймовірність погашення майбутніх зобов’язань, сума нарахованого забезпечення підлягає сторнуванню.

Для узагальнення інформації про рух коштів, які за рішенням

підприємства резервують для забезпечення майбутніх витрат і платежів та включення їх до витрат поточного періоду призначено рахунок 47 “Забезпечення майбутніх витрат і платежів”. За дебетом рахунку відображають використання забезпечення, за кредитом – їх нарахування.

Аналітичний облік забезпечення наступних витрат та платежів ведуть за їх видами, напрямками формування й використання.

Облік цільового фінансування та цільових надходжень. На рахунку 48 ведеться облік та узагальнення інформації про наявність та рух коштів, отриманих для здійснення фінансування заходів цільвого призначення (том числі отримана гуманітарна допомога) [65, с.143].

Кошти цільового фінансування та цільових надходжень можуть надходити як субсидії, асигнування з бюджету та позабюджетних капіталів, гуманітарна допомога, внески фізичних та юридичних осіб. При цьому використання цих коштів має бути спрямоване тільки на здійснення заходів цільового призначення.

На кредиті рахунка 48 відображаються кошти цільового призначення для фінансування певних заходів, на дебеті цього рахунка – використані кошти суми за певними напрямками, а також повернення невикористаних сум.

Аналітичний облік коштів цільвого фінансування та цільвих надходжень і ії витрачання проводиться за їх призначенням та джерелми надходження.

Парельно з приватною формою власності капіталу облік державної форми власності ведеться на рахунках 4 класу “Власний капітал”.

Даний клас містить у собі 4 рахунків:

- 40 “Фонд у необоротних активах”;

- 41 “Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах”;

- 43 “Результати виконання кошторисів”;

- 44 “Результати переоцінок”.

За своїм призначенням їх можна розділити на три групи:

- 1 група - рахунки 40 і 41 - облік фондів;

- 2 група - рахунок 43 - визначення результатів виконання кошторисів;

- 3 група - рахунок 44 - облік результатів проведених переоцінок [33, с.336].

Синтетичний раунок 40 “Фонд у необоротних активах"” містить такі субрхунки :

- 401 “Фонд у необоротних активах за їх видами”;

- 402 “Фонд у незавершеному капітальному будівництві”.

На субрахунку 401 “Фонд у необоротних активах за їх видами” рахунку 40 обліковується вкладення у фонд основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів (з урахування зносу), що перебувають у безпосередньому розпорядженні бюджетної установи.

На субрахунку 402 “Фонд у незавершеному капітальному будівництві” бюджетними установами обліковуються витрати за незакінченими або закінченими, але не зданими в експлуатацію об’єктами капітального будівництва.

У балансі (Ф. № 1) загальна сума фонду в необоротних активах дорівнює сумі залишкової вартості нематеріальних активів, основних засобів, інших необоротних активів та незавершеного капітального будівництва.

Записи з обліку фондів у необоротні активи здійснюється в наступних меморіальних ордерах:

а) у випадках одержання необоротних активів, оплачених бюджетною установою раніше, - у меморіальному ордері № 4;

б) у випадку придбання підзвітними особами необоротних активів – у меморіальному ордері № 8;

в) у випадку вибуття та переміщення необоротніх активів - у меморіальному ордері № 9.

Операції за рахунком 401“Фонд у необоротних активах за їх видами” з меморіальних ордерів переносять в книгу “Журнал-головна” ф.№ 308.

На рахунку 41 “Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах” обліковується