В активі балансу відображається розміщення та напрями використання коштів в процесі виконання кошторису видатків та господарської діяльності. Тут також відображаються матеріальні цінності у вигляді основних фондів та матеріальних запасів, заборгованості по окремих особах та організаціях, залишки невикористаних коштів в касі та на рахунках в установах банку, затрати на капітальне будівництво.

А в пасиві балансу показуються джерела утворення коштів бюджетної установи, за рахунок яких були здійснені видатки та придбані матеріальні цінності. Крім того тут також відображаються фонди в основних засобах та малоцінних і швидкозношуваних предметах, тимчасові джерела у вигляді кредиторської заборгованості, фінансуванню капітального будівництва, доходи та прибуток.

Аналіз балансу розпочинається з ознайомлення з його показниками, характеристикою їх значень та змінами за звітній період. Кількість та значення показників залежать від структури господарської діяльності установи та її результатів. В балансі це знаходить відображення в наявності чи відсутності окремих рахунків чи статей.

Основним напрямком аналізу балансу є виявлення змін всіх показників та вивчення факторів, що вплинули на них.

Аналіз балансу проведемо за допомогою даних звітності Ф №1 (див. додаток Е).

Аналіз балансу щодо результатів діяльності коледжу показав, що валюта балансу в порівнянні з минулим роком збільшилась на 1462742,92 грн., і становить у звітному році 8157257,15 грн. (див. додаток З).

Зокрема відбулось збільшення по таких статтях:

АКТИВ: основні засоби - на 1356689,00 грн., інші необоротні матеріальні активи 37263,32 грн., незавершене капітальне будівництво - 25544,7 грн., малоцінні та швидкозношувані предмети - 54831,3 грн., рахунки в казначействі спеціального фонду - 135005,87 грн.

ПАСИВ: фонд у необоротних активах - 1414097,02 грн., фонд у

малоцінних та швидкозношуваних предметах - 54831,3 грн., результат виконання кошторису за спеціальним фондом - 62498,06 грн., зросла кредиторська заборгованість - 11944,3 грн.

3.2. Методика контролю форм власного капіталу бюджетної установи та характеристика фактів типових порушень

Контроль у бюджетних установах здійснюється відповідно до Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” від 26 січня 1993 року, та інструкції про порядок проведення ревізій і перевірок державною контрольно-ревізійною службою в Україні, затверджена наказом Головного контрольно-ревізійного управління України від 3 жовтня 1997р. № 121.

Контроль проводять безпосередньо в установах, не частіше 1 разу на рік. Порядок проведення контролю зображено на рисунку 3.2.1.

Етапи проведення ревізії

Рис. 3.2.1. Етапи проведення ревізій

Основними завданнями ревізій (перевірок) виконання бюджетів є:

- дотримання чинних нормативних актів щодо виконання бюджетів відповідних рівнів;

- ревізія поточного рахунка відповідного бюджету, позабюджетних і

валютних коштів органів виконавчої влади чи органів місцевого

самоврядування;

- правильність витрачання коштів на утримання фінансових органів, органів Державного казначейства, апарату відповідних державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Основними завданнями ревізії (перевірок) бюджетних установ є:

- додержання бюджетної дисципліни;

- перевірка правильності планування і використання бюджетних коштів;

- збереження грошових коштів і матеріальних цінностей;

- правильність ведення обліку і звітності;

законність утворення та ефективність використання позабюджетних коштів.

Загалом ревізійний процес має чотири умовно самостійних етапи:

- підготовка до проведення ревізії;

- проведення ревізії;

- оформлення матеріалів ревізії;

- реалізація матеріалів ревізії [50, с.24].

При проведенні ревізій установ коледжу фізичного виховання який, як уже зазначалося, фінансуються з бюджету, слід перевіряти:

- правильність складання і виконання єдиного кошторису доходів і видатків;

- законність і обгрунтованість передбачених у кошторисі видатків;

- правильність списання на витрати грошових коштів і матеріальних цінностей по кожній зі статей кошторису, наявність належно оформлених бухгалтерських документів;

- під час проведення ревізії проводиться вибіркова інвентаризація продуктів, устаткування, обладнання та інвентарю;

- цільове використання коштів, одержаних із бюджету;

- законність формування та правильність використання спеціальних коштів;

- дебіторську і кредиторську заборгованості;

- стан бухгалтерського обліку і звітності, їх достовірність [28, с.54].

Головним завданням в даному питанні є перевірка форм власного капіталу, насемперед його фондів.

Підчас проведення перевірки фонду у необоротних активах ревізор повинен перевірити: збереження і технічний стан об'єктів необоротних активів; законність і правильність документального оформлення операцій по надходженню, переміщенню і вибуттю основних засобів; правильність нарахування амортизації, своєчасність і повноту включення її до витрат виробництва; правильність відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій по надходженню, переміщенню і вибуттю необоротних активів; виконання плану ремонтів, їх своєчасність і якість.

Джерелами контролю обліку операцій з необоротних активів є первинна документація на їх надходження, вибуття та внутрішнє переміщення, на ремонт, по нарахуванню амортизації, а також інші дані аналітичного і синтетичного обліку основних засобів.

Ревізор проводить перевірку документів, які стосуються необоротних активів коледжу, у наступній послідовності:

- контроль прибуткових, витратних первинних документів і облікових записів по необоротних активах;

- звірка записів по аналітичних облікових регістрах, які стосуються рухом необоротних активів;

- контроль записів в головній книзі і по синтетичних рахунках, які пов'язані з рухом основних засобів [57, с.21].

Перевіряючи стан обліку необоротних активів, ревізору необхідно пересвідчитися у правильності організації аналітичного обліку; з'ясувати, чи всі необоротні активи закріплені за матеріально відповідальними особами; чи правильно проведена остання інвентаризація, які її результати і чи відображені вони в облікових регістрах, а також проконтролювати достовірність облікових даних про наявність та рух основних засобів.

При перевірці фонду у МШП ревізор зобов'язаний звернути увагу на:

1. Умови зберігання МШП в складському приміщенні;

2. Наявність договорів про матеріальну відповідальність;

3. Порядок оформлення операцій по руху МШП;

4. Наявність маркування спецодягу, спецвзуття;

5. Правильність віднесення МШП до складу запасів. Необхідно пам'ятати, що до складу МШП, які обліковуються у складі запасів, відносять тільки ті активи, які використовуються у виробничому процесі чи для управління підприємством терміном, що менший року або одного операційного циклу (якщо