- тотожність даних аналітичного обліку з оборотами і залишками по рахунках синтетичного обліку на останній календарний день кожного місяця;

- раціональне ведення бухгалтерського обліку, виходячи з умов діяльності установи та її величини;

- дотримання вимог бюджетного законодавства про економне та ефективне витрачання бюджетних коштів.

Витрачання коштів загального та спеціального фондів проводиться згідно з кошторисом доходів та видатків, планів використання, планів фінансування, місячних планів асигнувань та лімітних довідок.

Бухгалтерський облік виконання кошторису здійснюється установою в розрізі джерел фінансування [22, с.145].

Діяльність установи за всіма джерелами фінансування відображається на єдиному балансі.

Внутрішня звітність (меморіальні ордери, накопичувальні відомості

тощо) формується окремо щодо кожного джерела фінансування.

Усі меморіальні ордери підлягають реєстрації у книзі “Журнал-головна”. Облік у книзі “Журнал-головна” ведеться по субрахунках.

Висновки до ІІІ розділу

У даному розділі досліджено аналіз і контроль формування капіталу в бюджетній установі.

Збереження і розвиток установ бюджетної сфери вимагають підвищення віддачі фінансових, матеріальних і трудових ресурсів, що використовуються в цих установах, більш тісного зв'язку виділених з бюджету коштів з результатами цільового їх використання. У той же час, враховуючи напруженість бюджету, для зменшення дефіциту коштів та утримання бюджетних установ необхідно активніше запроваджувати комерційні відносини в системі бюджетних установ (в розумних межах).

За результатами проведеного аналізу по фондах визначено, що в коледжі фізичного виховання найбільшу частину займає фонд у необоротних активах – 86,3%, результати виконання кошторису за спеціальним фондом - 9,1%, меншу частину фонд у МШП – 4,0%, і найменшу – 0,6% результати виконання кошторису за спеціальним фондом.

Поєднання бюджетного фінансування і комерційної діяльності сприяє більш раціональному використанню не лише бюджетних асигнувань, але й коштів інших джерел фінансування, що надходять на потреби установ невиробничої сфери. За допомогою коштів, отриманих від комерційної діяльності, з'являється можливість покращити якісні показники роботи цих установ, оптимізувати норми витрат, удосконалити систему оплати праці працівників невиробничої сфери, зміцнити матеріальну базу бюджетних установ, розширити сферу їхньої діяльності. З цією метою бюджетні установи поряд з основною діяльністю можуть займатися і підприємницькою (комерційною, бізнесовою) діяльністю у дозволених законодавством межах.

Щодо контролю власного капіталу Івано-франківського коледжу фізичного виховання, то ДКРС України суворо контролює ефективність використання бюджетних коштів. Проте з метою запобігання виникнення фактів порушення в коледжі потрібно скласти план ревізії і перевірок, що включають операції з власним капіталом.

Висновки

Капітал - одна з найбільш використовуваних економічних категорій. Він є базою створення і розвитку підприємства й у процесі функціонування забезпечує інтереси держави, власників і персоналу. Питанню обліку та аналізу власного капіталу бюджетних установ присвячені праці Атамаса П.Й., Голікова В.І., Гуцайлюк Л., Джоги Р.Т., Зіміної І.А., Іванечко Ю., Канєвої І.Т., Матвєєвої В.О., Сідень О.І., Ткаченко І.Т., Сопка В., Фатєєва М.В., інших.

Віддаючи належне науковим напрацюванням вчених, слід відзначити, що проблема пошуку нових підходів до формування власного капіталу бюджетних установ в умовах стрімких ринкових перетворень та обмеженості фінансових ресурсів потребує подальшого науково-практичного дослідження. В значній мірі це зумовлено трансформаційними процесами в Україні, направленими на досягнення міжнародних стандартів економічної діяльності.

1. Поява поняття “власний капітал” в бухгалтерській термінології має об'єктивний характер, в основі якого лежить узагальнення багатовікової практики бухгалтерського обліку.

Його історичний огляд вказує на глибокий генезис і широту підходів до трактування власного капіталу як економічної категорії. Для наукового визначення власного капіталу розглянуто випадки, коли поняття “власний капітал” розглядається на макроекономічному рівні і особлива увага зосереджена на мікроекономічному, тобто на власному капіталі в бухгалтерському обліку.

Економічна роль власного капіталу полягає в забезпеченні підприємства власними фінансовими ресурсами, необхідними як для початку, так і для продовження реальної господарської діяльності.

Бюджетна сфера галузі національної економіки найменш захищена, як із законодавчої так із фінансової сторони, оскільки вона знаходиться на державному забезпеченні, тому що не може одержувати доходи , які б профінансували її діяльність. Вона потребує значного реформування та збільшення фінансування її діяльності.

2. За результатами дослідження бухгалтерського обліку і документування

операцій з формування власного капіталу коледжу фізичного виховання, то можна відзначити, що він ведеться на основі нового Плану рахунків і порядку його застосування, затверджених наказом ГУ ДКУ від 10.12.1999 року, а також нової бюджетної класифікації видатків та Інструкції з бухгалтерського обліку № 61. Використовується меморіально-ордерна форма обліку, якій притаманні 13 ордерів. Облік ведеться без застосування комп’ютерної техніки. Комп’ютер використовують тільки в цілях роздрукування платіжних документів. Тому ефективним було б в Івано-Франківському коледжі фізичного виховання забезпечити впровадження програм таких як 1с бухгалтерія та інші, які дозволять автоматизувати виконання обсягу обліку робіт, а це вплине на зменшення втрат сил та енергії бухгалтерів.

3. Збереження і розвиток установ бюджетної сфери вимагають підвищення віддачі фінансових, матеріальних і трудових ресурсів, що використовуються в цих установах, більш тісного зв'язку виділених з бюджету коштів з результатами цільового їх використання. У той же час, враховуючи напруженість бюджету, для зменшення дефіциту коштів та утримання бюджетних установ необхідно активніше запроваджувати комерційні відносини в системі бюджетних установ (в розумних межах).

Поєднання бюджетного фінансування і комерційної діяльності сприяє більш раціональному використанню не лише бюджетних асигнувань, але й коштів інших джерел фінансування, що надходять на потреби установ невиробничої сфери. За допомогою коштів, отриманих від комерційної діяльності, з'являється можливість покращити якісні показники роботи цих установ, оптимізувати норми витрат, удосконалити систему оплати праці працівників невиробничої сфери, зміцнити матеріальну базу бюджетних установ, розширити сферу їхньої діяльності.