Побудова обліку готової продукції можлива за різними варіантами. Продукція, яка має кількісні, якісні та вартісні характеристики, може бути здана на склад, а звідти відбуватиметься її відвантаження та реалізація. Водночас можливий інший підхід (здебільшого на малих підприємствах, фермерських господарствах тощо), коли готова продукція не передається на склад, а нагромаджується безпосередньо в цехах, звідки її відвантажують або передають покупцеві та реалізують.

Продукція, яка не має кількісних характеристик, -робота, послуга (посередництво) або великогабаритні вироби - будинок, пароплав тощо -безпосередньо передається з виробництва покупцеві (замовникові).

Якщо облік готової продукції ведеться за обліковими цінами, то по закінченні звітного періоду, після визначення фактичної собівартості готової продукції, записи по випуску і відвантаженню, коригуються на суму відхилень фактичної собівартості від її вартості за обліковими цінами шляхом їх співставлення. Від'ємна сума відхилень фіксується методом червоного сторно, додатня - звичайним записом.

Для правильного визначення фактичної собівартості готової продукції, виконаних робіт і наданих послуг доцільно на кінець звітного періоду визначати залишки незавершеного виробництва. Вони відображаються по дебету рахунку 23 "Виробництво".

Етапи та порядок ведення обліку готової продукції представлено за допомогою рис. 2.2.1.

2.2.1. Загальна схема бухгалтерського обліку готової продукції

При проектуванні, запровадженні і використанні системи обробки інформації з обліку готової продукції за допомогою ЕОМ необхідно брати до уваги її наступні особливості: облікова інформація про наявність-і рух продукції повинна бути оперативною; має бути представлена по кожному коду продукції в кількісному і вартісному виразі; всі дані по обліку готової продукції та її реалізації повинні бути пов'язані з обліковою інформацією про витрати на виробництво, про фінансово-розрахункові операції по збуту і оподаткуванню, показниками оборотного і сальдового балансів по рахунках бухгалтерського обліку.

РОЗДІЛ ІІІ

АНАЛІЗ ОБСЯГІВ ВИРОБНИЦТВА, АСОРТИМЕНТУ І СТРУКТУРИ ВИПУСКУ ПРОДУКЦІЇ

У нових ринкових умовах господарювання всі підприєм-ства отримали повну оперативну самостійність — яку і скіль-ки випускати продукції, з ким співробітничати і кому про-давати свої вироби, як організовувати і відповідно планува-ти всі виробничі процеси. Зрозуміло, що ця свобода дій на-дається для належного врахування кон'юнктури ринку, його потреб і вимог.

Правильно обрана стратегія виробництва і належні обся-ги випуску продукції забезпечують бажаний обсяг реалізації і відповідні масштабам цієї діяльності прибутки. Тому ви-робнича діяльність ІФОДОСП, зовнішньо вільна і нічим не обмежена, врешті-решт жорстко зумовлюється загальною економічною ситуацією, галузевими пропорціями і платоспро-можним попитом населення.

У процесі аналізу виробничої діяльності ІФОДОСП потрібно розглянути такі питання:

а) якість планування виробництва, напруженість і обґрун-тованість планів діяльності як у цілому, так і окремих ви-робничих підрозділів;

б) оцінка виконання планів виробництв, постачання і реалізації продукції, динаміки обсягів виробництва;

в) визначення основних факторів, що впливали на загальні обсяги виробництва протягом останніх років, зокрема у звітному періоді;

г) розкриття взаємозв'язку і взаємозумовленості показників обсягу виробництва, реалізації, асортименту, якості виробів тощо;

д) визначення внутрішньогосподарських резервів зростання обсягів випуску продукції та реалізації, а також розробка заходів щодо їх використання.

Для виконання аналітичного дослідження використовують статистичну звітність про виробництво продукції, форма № 1-п, а також планові матеріали відповідного відділу і бух-галтерські дані про випуск, відвантаження і реалізацію продукції, інші оперативні дані виробничої діяльності. Бажано також ознайомитись із залишками незавершеного виробни-цтва, готової продукції на складі і товарів відвантажених (форма №1).

Аналіз обсягів виробництва продукції звичайно почина-ють з оцінки того, як виконано план виробництва в цілому по підприємству і в розрізі його основних виробничих оди-ниць, які були рівні виконання по місяцях і кварталах звітного періоду, визначають причини можливих невдач і винних у цьому осіб.

Враховуючи складне економічне становище в країні, по-всюдний спад виробництва, доцільно особливо уважно вивчити динаміку обсягів випуску продукції на ІФОДОСП. При цьому використання натуральних вимірників обсягів випуску продукції найбільш доречне, оскільки дає змогу запобігти перекрученням, котрі заподіює інфляція. Якщо ці вимірники не можна використати, то обсяги вимірюють у незмінних цінах.

Дані аналізу виробництва за 1996-2003рр. свідчать, що обсяги виробництва лікеро-горілчаних виробів невпинно знижувались за останні сім років і становили під кінець трохи більше половини того, що було у першому році. Водночас можна стверджувати, що темпи падіння виробництва в останні три роки дещо сповільнились. Проте загальну динаміку обсягів виробництва слід оцінити як незадовільну [Додаток 2].

Аналізуючи динаміку обсягів виробництва ІФОДОСП, треба обов'яз-ково визначити, які фактори спричинили таку тенденцію розвитку, й виокремити такі, що діяли на народногосподар-ському рівні, тобто були зовнішніми. У нашому прикладі лікеро-горілчане виробництво, зазнало спаду за браком інвестицій у зв'язку з кризою в економіці України. Проте внутрішні фактори заслуговують на увагу не мен-ше. Обсяг виробництва можна збільшити, використовуючи дорожчі матеріали і відповідно піднімаючи ціну виробів, або, навпаки, збільшуючи у складі рецептур дешеві компоненти, а зекономлені дефіцитні спрямовуючи на додатковий випуск продукції. Всі заходи щодо розвитку спеціалізації та коопе-рації також помітно впливають на обсяги виробництва. Ре-гулювання рівня якості та зміни асортименту були "улюбле-ними" засобами збільшення обсягів виробництва на підпри-ємствах і навіть галузях промисловості колишнього СРСР. До речі, сучасний ринок ефективно бореться з цими "хитро-щами" простим зниженням попиту.

Аналіз асортименту і структури випуску продукції. Одним із