За отримані внаслідок позики кошти планувалося збу-дувати 6 будинків загальною площею 46 273 м2.

У Дніпропетровську в 1995 році було випущено пер-шу в місті муніципальну позику на 2 трлн 100 млрд крб. Емітент — міськрада. Термін позики — зі липня 1995 р. до 30 червня 1998 р. Позика розміщувалася під гарантію приватизації об'єктів комунальної власності. По суті, це був новий спосіб приватизації. Випуск облігацій здійсню-вався номіналом 1, 10 і 100 млн крб. Облігації випускали-ся у безготівковій формі. Власниками їх могли бути юри-дичні та фізичні особи.

Приватизація об'єктів комунальної власності прово-диться лише в разі виплати покупцем не менше 40% по-чаткової вартості об'єкта такими облігаціями. У разі ви-плати облігаціями 50% вартості об'єкта покупець отримує право на виплату залишку вартості в кредит терміном З місяці. Якщо ж облігаціями сплачено 75% вартості, поку-пець має право на тримісячну відстрочку при оплаті за-лишку вартості об'єкта.

Прибуток власників облігацій очікується на 10% більшим, ніж той, що принесли б аналогічні кошти, вкла-дені в Ощадний банк.

Одеський облвиконком у 1995 р. ухвалив рішення про випуск державних продовольчих сертифікатів як засіб фінансування закупівель урожаю. Згідно з цим сертифі-кати продавалися фізичним і юридичним особам, а їхні власники отримували право власності на відповідну част-ку врожаю 1995 р.

У 1996 р. облігаційну позику розмістив Запорізький міськвиконком з метою залучення коштів для розвитку комунальних мереж та газифікації міста. Облігації ви-пускалися трьома серіями строком на 12 місяців у безго-тівковій формі як записи на рахунках депо генерального агента. Генеральний агент емітента — комерційний акціо-нерний банк "Слов'янський". Обсяг емісії першої серії позики строком з 1 липня 1996 р. по 31 липня 1997 р. склав 3 млн грн.

Облігацію міської позики на термін з 1 грудня 1995 р. до 31 грудня 1996 р. розмістив Харківський міськви-конком. Загальний обсяг позики склав 150 млрд крб. Об-лігації місцевої позики випускались у формі цінних па-перів на пред'явника і мали вільний обіг на ринку цінних паперів. Кошти від позики було спрямовано на розвиток альтернативних перевезень пасажирів міським транспор-том на комерційних засадах. Генеральним агентом з об-слуговування позики було призначено комерційний банк "Грант".

У 1996 р. облігації міської житлової позики випус-тив Маріупольський міськвиконком строком на грудень 1996 р. — липень 1998 р. Вони випускались як цільові безпроцентні майнові облігації на пред'явника. Загаль-ний обсяг емісії — 5 млн грн. Номінальна вартість об-лігації — 50 грн. Облігації виготовлялись у формі бланків спеціального зразка. Кожна облігація підтверджувала пра-во й власника на отримання 0,1 м2 загальної площі жит-ла. Уповноваженою особою з позики було призначено інве-стиційну компанію "Афіна".

У цілому станом на середину 1998 року 10 міст Укра-їни розмістили місцевих позик на суму майже 200 млн грн.

У ряді міст України набирає поширення практика проведення аукціонів на право довгострокової оренди міських земель. Їх уже проводили в Харкові, Львові, Чер-нігові, Миколаєві, Одесі. У травні 1995 р. Київська міська рада затвердила Положення про оренду і проведення аук-ціонів у Києві з продажу права довгострокової оренди зе-мельних ділянок. Подібну практику слід поширювати, оскільки для цього створено відповідні технічні й правові передумови. Кабінет Міністрів України в постанові № 213 від 23 березня 1995 р. затвердив (щоправда, лише тимча-сову) методику грошової оцінки земель сільськогосподар-ського призначення та населених пунктів.

Що стосується комунального банківського кредиту, то банківськими позиками користуються лише окремі міста. Банківський кредит залишається дуже дорогим, і органи місцевого самоврядування не можуть ним користувати-ся. У 1995 році кредити банків склали 0,1% доходів місце-вих бюджетів України. У 1995 році кредити банків залу-чалися в місцеві бюджети в Автономній Республіці Крим, у Дніпропетровській, Донецькій, Миколаївський, Хер-сонській, Чернівецькій, Чернігівській областях.

Практика реальної участі органів місцевого самовря-дування у фінансово-кредитних відносинах поширюєть-ся. Разом з тим, можливості органів місцевого самовряду-вання у сфері мобілізації фінансово-кредитних ресурсів поки що обмежуються чинним законодавством України. Правове поле у сфері комунального кредиту врегульовано лише фрагментарне. Потрібно розробити та прийняти за-кон України про комунальний кредит і комунальні цінні папери. Органи місцевого самоврядування України мають реально скористатися правом створення комунальних банків та інших фінансово-кредитних установ. Подібне право є в багатьох розвинутих країнах. Мають його й органи місцевого самоврядування Російської Федерації на підставі федерального закону "Про загальні принципи організації місцевого самоврядування в Російській Федерації", прий-нятого Державною думою Російської Федерації 12 серпня 1995 р.

Доцільно також внести відповідні зміни і в банків-ське законодавство України, згідно з яким, окрім уже дію-чих, до банківської системи України входитимуть і кому-нальні банки, котрі можуть створюватися органами місце-вого самоврядування та підприємствами й організаціями, що перебувають у комунальній власності. Муніципальні банки повинні сприяти діяльності органів місцевого само-врядування, розв'язанню соціально-економічних проблем міст і зміцненню їхньої інфраструктури.

У деяких містах України вже вишукуються можли-вості створення таких банків. Так, Харківський міськви-конком затвердив програму переходу до централізовано-го банківського обслуговування міського господарства. Зосередження коштів міських служб і підприємств кому-нальної власності в