Доцільно створити Центральний комунальний інвес-тиційний банк України. Подібні банки комунального кре-диту є у Франції, Німеччині, Італії, Бельгії та в інших краї-нах. Перспективний напрямок для України — розвиток взаємного комунального кредиту, створення жироцентра-лей та організація жиророзрахунків між органами місцевого самоврядування. В умовах кризи платежів це допо-могло б радикально розв'язати проблеми розрахунків на рівні місцевої влади.

Фінанси комунальних підприємств і комунальні платежі

Становлення інституту фінансів комунальних під-приємств в Україні розпочалося із запровадженням у 1990 році комунальної форми власності. У зв'язку з тим, що суб'єктами права комунальної власності в Україні було визначено усі місцеві ради відповідних адміністративно-територіальних одиниць, утворилося кілька видів кому-нальної власності: комунальна власність областей, міст, районів, районів у містах, сіл і селищ, що вже зазначалося.

Закон України "Про власність" визначив комунальну власність як одну із форм державної власності і, таким чином, підприємства, які перебувають у власності відповід-них адміністративно-територальних одиниць, отримали правовий статус державних комунальних підприємств. В Україні утворилося кілька видів комунальних підпри-ємств. Це державні комунальні підприємства комуналь-ної власності областей, державні комунальні підприємства комунальної власності міст, державні комунальні підприєм-ства комунальної власності районів, державні комунальні підприємства комунальної власності районів у містах і державні комунальні підприємства комунальної власності сіл та селищ.

Ухвалена у 1996 р. Конституція України змінила пра-вовий статус комунальної власності. Згідно зі ст. 142 Кон-ституції майно, ресурси, земля та кошти комунальної форми власності є власністю територіальної громади. Тобто це означає, що віднині власником комунальних під-приємств є лише територіальна громада. Підприємства всіх інших рівнів влади не належать до складу комунальних.

У зв'язку з новим правовим режимом комунальної власності створені на її основі в 1991—1996 рр. підприєм-ства потребують перереєстрації у формі комунальних підприємств на зміну їхнього нинішнього статусу як дер-жавних комунальних підприємств.

Комунальний сектор в Україні включає: промисловість, сільське господарство, транспорт і зв'язок, будівництво, торгівлю та громадське харчування, постачання і збут, житлово-комунальне господарство, побутове обслуговуван-ня населення та інші галузі. Наприклад, як комунальні зареєстровано понад 700 промислових підприємств, на яких зайнято майже 110 тис. чол. Це 8% усіх промислових підприємств України. Частина комунальних закладів не мають самостійних банківських рахунків, а лише субра-хунки, наприклад, школи, дитячі садки та ін. Ще частина комунальних установ і закладів мають змішану систему фінансування — як кошторисну, так і госпрозрахункову.

Конституційне визначення правового статусу кому-нальної власності в Україні зумовлює необхідність прий-няття нового законодавства для регламентування право-вого режиму комунальних підприємств.

Правового врегулювання потребує фінансова діяльність і статус підприємств, заснованих на майні та капіталах, що належать Автономній Республіці Крим. Згідно з Консти-туцією України (ст. 138) до відання Автономної Респуб-ліки Крим належить управління майном, що є власністю автономії. Це означає: вказані проблеми має бути розв'я-зано в законодавстві Автономної Республіки Крим.

Нині фінанси підприємств комунальної власності функ-ціонують на основі законодавства, яке регламентує ді-яльність усіх господарських структур в економіці Укра-їни. Використання фінансових ресурсів підприємств ко-мунальної власності має свої особливості, їхній прибу-ток розподіляється в порядку, визначеному відповідними місцевими радами згідно із статутами цих підприємств. Статути затверджуються місцевими радами, котрим нале-жать вказані підприємства.

Прибуток підприємств комунальної власності підля-гає оподаткуванню. Згідно із Законом "Про бюджетну си-стему України" 100% податку на прибуток комунальних підприємств зараховується до бюджету місцевої ради того рівня, якому належать ці підприємства. Місцеві ради мо-жуть надавати пільги або повністю звільняти від оподат-кування підприємства комунальної форми власності в тій частині, в якій ці податки зараховуються до відповідних місцевих бюджетів. У 1995 році, наприклад, у місті Вінниці комунальні підприємства сплатили 278,1 млрд крб. подат-ку на доходи підприємств. Це склало 7,2 відсотка всіх над-ходжень бюджетів області від податку на доходи підпри-ємств усіх форм власності. У Донецьку цей відсоток склав 8,5, у Миколаєві — ЗО, в Ужгороді — 45,2 відсотка.

Комунальні підприємства в Україні мають самостійні фінансові баланси, їхні рахунки не об'єднуються з бюд-жетними рахунками органів місцевого самоврядування. Більшість установ і закладів, котрі перебувають у кому-нальній власності, є самостійними юридичними особами і фінансуються за рахунок місцевих бюджетів на основі кошторисів.

Дослідження проблем функціонування фінансів ко-мунальних підприємств України буде неможливим без запровадження відповідної статистичної звітності. Поки що такої статистики немає. Фінанси комунальних під-приємств обліковуються в складі фінансів державного сектора економіки. Місцева фінансова статистика має стати одним із розділів комунальної статистики України.

Із фінансами комунальних підприємств тісно пов'язані комунальні платежі. В Україні система комунальних платежів одержавлена. Органи місцевого самоврядування фактично не мають повноважень щодо власної цінової й тарифної по-літики в комунальній сфері. Її визначає Кабінет Міністрів України, міністерства, обласні Київська і Севастопольська міські державні адміністрації. Необхідність надання відпо-відних повноважень органам місцевого самоврядування є очевидною.

Частково цю проблему розв'язує Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року. За статтею 28 виконавчі органи сільських, селищ-них та міських рад отримали право на встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів з оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, що надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної грома-ди. Виконавчим органам місцевого самоврядування та-кож надано право погодження в установленому порядку цих питань підприємствами,